РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ РУХУ РОБОЧОЇ СИЛИ НА ФІКСОВАНОМУ РИНКУ ПРАЦІ ПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ
2.1. Сукупна оцінка потоків робочої сили на фіксованому ринку праці
Основним джерелом притоку робочої сили на ринок праці регіону до 1996р. були вивільнені з підприємств і організацій. Уже давно відзначався той факт, що на радянських підприємствах, у порівнянні з аналогічними по профілю й обсягу виробництвами в західних країнах, було зайнято у два-три рази більше працівників [23; 64,с.39; 65; 103,с.21; 134,с.12-13; 147,с.90]. Це призвело до масового викиду зайвої робочої сили з промислових підприємств в умовах переходу до ринкових відносин у 90-х роках. Ринок праці значно поповнювався також за рахунок звільнення робочої сили із сільгоспвиробництва [153]; характерне і зростання частини вивільнених із соціальної сфери. Найвищі темпи скорочення зайнятих в економіці за останнє десятиріччя відмічаються у Криму (-32,1%), Закарпатській (-26,7%) та Харківській (-24,4%) областях. Менш разючі зміни відбулися за цей час у Рівненській (-15,3%), Тернопільській (-15,8%), Дніпропетровській (-16,4%) та Хмельницькій (-16,5%) областях [56, с. 138].
Дані рис. 2.1 свідчать, що головним джерелом формування сектора Сн "незайняті" тривалий час були вивільнені з підприємств за рішенням адміністрації (потік Р2), ріст яких у 1996 р. у порівнянні з 1994 р. склав 173%.
Важливою рисою розвитку ринку праці на першому етапі є те, що структурна перебудова економіки не супроводжувалась належною мобільністю робочої сили. У результаті вивільнені з галузей, які найбільше зменшували попит на робочу силу, і ті, хто вперше вийшов на ринок праці, тільки частково поглинались галузями, які розширювали обсяги діяльності та відповідно збільшували попит на робочу силу.
Рис. 2.1. Залежність чисельності сектора Сн "незайняті" від динаміки потоків Р1, Р2 і Р7а в Дніпропетровській області
Складено і розраховано автором за даними: [104,с.31; 105,с.37,38; 107,с.11,14; 113,с.69,72,156; 114,с.51-53]
Зниження чисельності вивільнених з 1999 р. (на 34,1% у порівнянні з 2003р.) не можна вважати сприятливими, тому що ситуація знаходиться вже в такому стані, коли звільняти далі, в такому ж обсязі, вже нікого. За попередні роки пройшли скорочення по всіх сферах економіки, на робочих місцях залишилася мінімальна чисельність працюючих, які часом заміняють по колишньому навантаженню 2-3 фахівців [23]. Та й до цього часу багато державних структур, що давали великий викид робочої сили на ринок праці, припинили своє існування. Отже, до 1996 р. потік Р2 "вивільнені за рішенням адміністрації" був найзначнішим за обсягом серед вхідних потоків на фіксованому ринку праці. З 1999 року процес вивільнення за рішенням адміністрації має тенденцію до спаду.
Слід підкреслити той факт, що, починаючи з 1997 р. питома вага потоку Р1"звільнені за власним бажанням" перебільшує питому вагу потоку Р2"вивільнені за рішенням адміністрації" в 2 рази в 1997-1998 р., в 3 рази в 1999 р. і приблизно в 4 рази в період з 2000 по 2003 роки. Проте обсяг потоку Р2 "вивільнені за рішенням адміністрації" дуже занижений за причинами поширення практики вивільнення за рішенням адміністрації, яке оформлюється як звільнення за власним бажанням. З урахуванням цих факторів реальний обсяг потоку Р1 можна значно скоротити, відповідно збільшивши чисельність робочої сили у потоці Р2.
Протягом аналізованого періоду простежується стабільна тенденція зростання обсягу потоку Р3 "залишились без роботи з інших причин". Структурний розріз вивільнених з інших причин, за методологією ведення обліку державною службою зайнятості, передбачає звільнених за порушення трудової дисципліни, при закритті або банкрутстві підприємств, звільнених зі строкової військової або альтернативної служби, звільнених з установ, що виконують покарання тощо [104, с. 30].
За період, що аналізується, обсяг потоку Р7а "вперше вступили на ринок праці: до складу незайнятого населення" не надає значного впливу на чисельність сектора Сн "незайняті". Як не дивно, найбільшу питому вагу в потоці Р7а займають випускники вищих навчальних закладів - 47,8 % в середньому за період, на другому місці - випускники професійних закладів - 28,8 %, найменша питома вага у випускників шкіл - 23,4 %.
Ці факти можна пояснити чотирма причинами: а) після школи молодь не прагне відразу звертатися до послуг центрів зайнятості; б) частина випускників після школи продовжує навчання в середніх і вищих навчальних закладах; в) випускники вищих навчальних закладів уже мали спроби працевлаштування перед вступом до вузу або пошуки роботи перед його закінченням: устигли переконатися у важкості пошуків роботи і тому віддають перевагу зверненню за допомогою до державної служби зайнятості; г) спеціалізація вищих навчальних закладів не відповідає попиту ринку праці. Частина молоді продовжує навчання або у зв'язку з тим, що високий рівень освіти істотно розширює можливості працевлаштування, або прагнучи уникнути безробіття і відстрочити свій вихід на ринок праці.
Таблиця 2.1
Структура вхідних потоків до сектора Сн "незайняті", контингент яких перебував на обліку в службі зайнятості Дніпропетровській області
РікСектор СнПотік Р2*Потік Р1Потік Р7аІнші (потік Р3, потік Р8 і сектор Снн)Всьогоу тому числі з:загально-освітніх шкілпрофесійних навчальних закладіввищих навчальних закладівосібосіб% до гр.2осіб% до гр.2осіб% до гр.2осіб% до гр.7осіб% до гр.7осіб% до гр.7осіб% до гр.2123456789101112131415161996572912145637,51352123,632665,769921,4109133,4147645,21904833,219971006252191121,84500444,755295,594317,1172731,2285951,72818128,019981517882587317,15932639,078515,2181923,2241230,7362046,15873838,719991900352423912,87773140,986264,5199423,0245028,4428249,67943941,72000 2186272378810,99196942,086664,0205123,7240927,8420648,59