РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК ЛІЗИНГОВИХ ВІДНОСИН У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
2.1. Забезпечення технікою сільськогосподарських товаровиробників
Аграрний сектор економіки України знаходиться в тяжкому становищі. Внаслідок дефіциту фінансових ресурсів та зниження платоспроможності товаровиробників у сільському господарстві спостерігається спад рівня технічної забезпеченості, темпів оновлення матеріально-технічної бази. Однією з головних причин вказаного стану аграрних підприємств, занепаду їх матеріально-технічної бази, є диспаритет цін. Протягом 1990-2000 рр. ціни на промислову та сільськогосподарську продукцію зростали нерівномірно: на промислову продукцію - у 498 тис. разів, на сільськогосподарську - в 94,9 тис. разів, тобто підвищення цін на промислові товари порівняно з сільськогосподарськими більше в 5,3 раза. Це викликало катастрофічне погіршення фінансового становища аграрних підприємств.
В умовах адміністративно-командної системи управління економікою України еквівалентність обміну між сільським господарством та сферами, що його обслуговували, досягалася шляхом формування цін за концепцією усередненої вартості, для чого була розроблена методика визначення оптимальних рівнів рентабельності як по всьому сільському господарству, так і по основних видах продукції. При цьому рівні оптимальної рентабельності залежали від планових темпів зростання продукції. Слід зазначити, що затратна система ціноутворення могла існувати лише в тих умовах і з переходом до ринкових умов потребувала реформування, тому що не забезпечувала рівня продуктивності праці розвинутих країн світу.
Проте аналіз проведення економічних реформ дає підстави зробити висновок, що в країні не було створене відповідне економічне середовище, властиве не лише ринковій економіці, а й перехідному періоду до ринку. Не забезпечена найелементарніша система еквівалентності обміну між сільським господарством і галузями, які його обслуговують: не замінена новою зруйнована система матеріально-технічного забезпечення. За цих умов сільське господарство, як найбільш демонополізована галузь, підпало під тиск першої та третьої сфер АПК.
Так, якщо в 1990 р. для придбання однієї тонни дизпалива підприємство мало можливість продати півтонни пшениці, або 400 л молока, 57 кг великої рогатої худоби (живої ваги), 62 кг свиней (живої ваги), то у 2000 році необхідно було продати, відповідно, пшениці - 3,8 т, молока - 3,5 т, великої рогатої худоби - 903 кг, а свиней - 583 кг, або в 7,6; 8,8; 15,8 та 9,4 раза більше [142, c.163]. Для купівлі трактора загального призначення Т-150К у 1990 р. треба було продати 27,4 т молока, або 3,9 т великої рогатої худоби у живій вазі, 4,3 т свиней, а у 2000 - відповідно 195; 50,5 і 32,5 тонни, або у 7,1; 12,9 і 7,6 рази більше. Зернозбиральний комбайн СК-5 "Нива" в 1990 р. можна було придбати за 34,2 т зерна, а у 2000 р. - за 383 т, що в 11 разів більше. Аналогічна ситуація складалася і у 2001-2004 рр.
Значне подорожчання плугів, сівалок, культиваторів, жниварок, паливно-мастильних матеріалів стало основною причиною скорочення парку тракторів, комбайнів, інших технічних засобів за період з 1990 до 2003 рр. (табл. 2.1).
Наведена динаміка наочно відображає негативні процеси у сільськогосподарському виробництві. Щорічно кількість технічних засобів у господарствах зменшується і у 2003 р. становила близько 50 % від наявної в 1990 р. Найвідчутнішим є зменшення тракторів, оскільки їх кількість скоротилася на 244 тис. шт. за аналізований період, а автомобілів та зернозбиральних комбайнів відповідно на 112 і 53 тис. шт.
Таблиця 2.1
Наявність сільськогосподарської техніки в Україні на кінець року, тис. шт.
РокиТракториЗернозбиральні комбайниВантажні автомашиникількістьу % до 1990 р.кількість
у % до 1990 р.кількість у % до 1990 р.1990495100107100296100199546994,79185,027893,9199644289,38680,426288,5199740682,07973,824783,4199837475,67469,225786,8199934770,17065,424582,8200031964,46560,722776,7200129659,86157,020970,6200227455,45753,319565,9200325150,75450,518462,2
Схожа ситуація спостерігається і в регіональних масштабах. Так, у Запорізькій області наявність сільськогосподарської техніки в усіх категоріях господарств за період 1990-2003 рр. скорочується (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Наявність сільськогосподарської техніки та вантажних автомобілів
у Запорізькій області на кінець року, шт.
Види техніки1990199520002001200220032003 у % до 1990Вантажні автомобілі 1208211253834073936610618951,2Трактори23064196241611615851156671506965,3Зернозбиральні комбайни48383791257325702634263454,4Кукурудзозби-ральні комбайни74356735629626325233,9Кормозбиральні комбайни-19361183972840738-Плуги тракторні74366547450244494221405254,5Сівалки1327810325748570706890650149,0Культиватори-107067063701770536847-Жниварки валкові47263485208518341688154932,8 Особливо відчутне зменшення вантажних автомобілів і збиральної техніки, що в кінцевому підсумку впливає на розтягування агротехнічних строків збору врожаю та спричиняє більші втрати.
Відсутність відносно оптимальної цінової рівноваги, яка існувала в агропромисловому комплексі до 1991 р., призвела до серйозної фінансової економічної кризи в сільському господарстві, а неплатоспроможність цієї галузі передусім позначилася на діяльності підприємств І сфери. Значно зменшився попит на сільськогосподарську техніку, хоч її не вистачало майже в кожному господарстві. Склалася ситуація уявного перевиробництва добрив, отрутохімікатів, лише тому, що вони були недоступні для виробників-аграрників за ціною. Отже, у наслідок цього починає скорочуватись виробництво тракторів та сільськогосподарських машин (табл. 2.3) і мінеральних добрив та хімічних засобів (табл. 2.4).
Таблиця 2.3
Виробництво тракторів та сільськогосподарських машин в Україні, шт.
Види техніки1990