РОЗДІЛ 2. СТАН ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В БУРЯКОЦУКРОВОМУ ПІДКОМПЛЕКСІ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1 Розвиток виробництва цукрових буряків
Україна традиційно цукрова держава. Тут досить сприятливі природно-економічні умови для розвитку буряківництва, що слугувало основою розвитку переробної промисловості. Розвиток цієї галузі, як відомо, є важливою складовою частиною не тільки АПК, але й економіки країни в цілому, оскільки цукор був і повинен бути джерелом валютних надходжень, розвитку харчової, кондитерської, пивобезалкогольної, спиртової промисловостей та інше.
Буряківництво як галузь зародилася на початку ХIХ століття. З того часу цукрове виробництво набуло пріоритетного значення серед харчових галузей країни. Але матеріально-технічна база цукрової промисловості України у минулому столітті неодноразово зазнавала значного руйнування, а вирощування цукрових буряків - глибокої кризи, як це має місце і нині - в роки здійснення аграрної реформи.
Реформування економіки України за умов зміни форм власності характеризується рядом негативних тенденцій розвитку у галузях агропромислового комплексу, зокрема, у бурякоцукровій.
Кризовий стан у бурякоцукровому виробництві, викликаний дією неефективного організаційно-економічного механізму, призвів до великої фінансової заборгованості підприємств, застосування давальницької схеми взаємовідносин і бартерних операцій та поступового руйнування виробничого потенціалу бурякоцукрового підкомплексу [98].
Маючи сприятливі умови для вирощування цукрових буряків, Україна займала провідне місце в світі за площами посіву культури (1,6 млн. га).
Зоною з найбільш сприятливими природно-кліматичними умовами для вирощування цукрових буряків є зона Лісостепу. До неї входять Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Київська, Черкаська, Полтавська, Сумська, Харківська, де розміщено близько 73% площі посівів цукрових буряків.
Україна донедавна входила до першої десятки країн - найбільших виробників цукру, виробляючи понад 5 млн.т щорічно. За межі вона поставляла понад 3,5 млн.т, а на внутрішній ринок - до 2,5 млн.т. Серед країн Європи вона посідала перше місце за виробництвом бурякового цукру.
Перехід до ринкових відносин у бурякоцукровому підкомплексі вимагає розробки нових підходів для досягнення стратегічної мети, які передбачали б докорінну перебудову економічних, соціальних і правових відносин, формування цивілізованого ринку цукру, розширення його сегментів.
Державна стратегія розвитку бурякоцукрової галузі має врахувати поряд з внутрішньогалузевими факторами також фактори, які діють на рівні економіки всієї країни. А це можливо лише завдяки досягненню міжгалузевого балансу з урахуванням рівноваги між попитом і пропозицією, ресурсами, зрештою значенням галузі та її можливостями. Лише на основі можлива розробка загальних напрямків щодо поступового переходу до цивілізованого ринку.
Однак непослідовне реформування аграрного сектору економіки призвело цю галузь до кризового стану, зумовивши значний спад виробництва цукросировини за рахунок зменшення зібраних площ та урожайності цукрових буряків (рис. 2.1) .
Рис. 2.1. Динаміка показників бурякоцукрового підкомплексу України
Так, якщо у 1990 р. загальний обсяг волового збору становив 44264 тис.т, то у 2003 р. він зменшився до 13392 тис.т, тобто на 30872 тис.т, або на 69,7 %.
Використання індексного методу аналізу дозволило встановити вплив урожайності та розміру зібраних площ на значне скорочення волового збору. За нашими розрахунками, валовий збір зменшився на 25880 тис.т за рахунок скорочення зібраної площі і на 4992 тис.т за рахунок урожайності.
Зменшення урожайності відбувається з причин недостатнього застосування органічних, мінеральних добрив та засобів захисту рослин. Гербіцидами обробляється лише 45-50% посіяних площ. Внесення мінеральних добрив становить 20-30% від потреби, також мало вноситься органічних добрив - 4-7 т/га при потребі 30-50 т/га. Через це та через використання неякісного насіння погіршилась якість і урожайність цукрових буряків (урожайність знизилась з 276 ц/га до 201 ц/га). В наслідок цього виробництво фабричних цукрових буряків скоротилося майже в 3,8 раза.
Відродження бурякоцукрової галузі та її подальший розвиток в ринкових умовах потребує докорінної структурно-організаційної перебудовий удосконалення системи управління. Напрями економічного відродження галузі полягають у формування раціональної організаційно-виробничої структури підкомплексу, яка б відповідала вимогам регульованого ринку цукру; господарсько-комерційній діяльності бурякосійних господарств і цукрових заводів на основі інтеграції.
Тобто, проблема бурякоцукрового підкомплексу є гострою і має ряд не вирішених питань на рівні держави. Крім того є ще регіональні (обласні) проблеми управління процесами в галузі, на районному рівні, рівні агрофірми, цукрових компаній тощо.
Не є виключенням і Сумська область, де у 2003 році було зібрано лише 839 тис. т цукрових буряків, тобто 28,2 % від валового збору 1990 року (табл.2.1).
Таблиця 2.1.
Динаміка виробництва фабричних цукрових буряків у Сумській області
(всі категорії господарств)*
Показники1990р.1995р.2000р.2001р.2002р.2003р.2003 у % до 1990Зібрана площа,
тис. га119,599,345,346,137,046,138,6Урожайність ц/га24916717116819118273,1Валовий збір, тис.т2975165777377870683928,2 * За даними статистичних щорічників Сумської області
Питома вага зібраних площ цукрових буряків Сумщини у 1990 р. займала 7,4% загальної зібраної площі цієї культури в Україні. Питома ж вага валового збору становила 6,7%, а рівень урожайності - 249 ц/га, тобто навіть вищий, ніж в середньому по Україні. Ще десяток років тому Сумщина входила до п'ятірки областей України з найбільшим виробництвом цукру. Сімнадцять цукропісочних та два рафінадних заводи, власна сировинна база, зручні залізничні та автомобільні шляхи сполучення давали можливість кожний сезон в