РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ
ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконана на базі санаторію "Збруч" (Хмельницька обл.) і на кафедрі клінічної імунології, алергології та ендокринології Буковинської державної медичної академії впродовж 2001-2003 рр.
Основою дисертаційної роботи є матеріали комплексного обстеження та лікування 145 хворих на ЦД 2 типу, 30 осіб з ПТГ. До контрольної групи увійшло 25 практично здорових осіб, у яких на момент обстеження не було ніяких гострих чи хронічних захворювань і, за даними анамнезу, не спостерігалося алергічних проявів. Крім того, обстежено 20 хворих на ЦД 2 типу та 8 осіб з ПТГ аналогічного віку, які перебували під диспансерним спостереженням в Сатанівській дільничній лікарні і впродовж 24 днів не вживали мінеральної води "Збручанська" курорту Сатанів. Клінічна характеристика хворих на ЦД 2 типу та осіб з ПТГ наведена в таблиці 3.1.
Згідно з класифікацією ВООЗ (1998 р.) всі обстежені були розподілені на групи хворих з ЦД 2 типу та осіб з ПТГ [84]. Верифікацію діагнозу здійснювали на підставі вивчення скарг, анамнезу хвороби, об'єктивних даних і показників вуглеводного обміну: рівня глюкози в крові ортотолуїдиновим методом, глюкози в добовій сечі поляриметричним методом, глікемічної кривої після стандартного навантаження глюкозою - 75 г упродовж 120 хвилин на початку і кінці лікування. Рівень глюкози визначали натще, через 30, 60 і 120 хвилин після навантаження глюкозою. Визначення базального та індукованого глюкозою рівнів імунореактивного інсуліну (ІРІ) з допомогою набору для імунорадіометричного визначення у сироватці крові "Immunotech" Insulin IRMA (кат.№3210) (Франція); за даними набору, діапазон концентрацій інсуліну в крові здорових людей становить від 2,1 до 22 мкМО/мл. Вміст С-пептиду визначали з допомогою набору для кількісного імунорадіометричного визначення С-пептиду у сироватці крові IMMUNOTECH C-peptide IRMA kit (кат.№3639). Діапазон концентрацій у здорових осіб становить від 160 до 1100 пмоль/л. Визначення вмісту аутоантитіл до інсуліну здійснювали з допомогою набору IA-AIA для напівкількісного визначення аутоантитіл до інсуліну у сироватці крові (CIS bio international, Filiale de Schering S.A., Франція). Нормальні значення: 4,8±0,7%. Дотримувалися всі рекомендовані фірмами умови забору крові і збереження плазми. Імунорадіометричні дослідження здійснювали в лабораторії функціональної діагностики Інституту ендокринології та обміну речовин ім..В.П.Комісаренка АМН України (зав. - чл.-кор.АМН України О.В.Епштейн).
З допомогою "Stat Fax 1904 Plus" визначали показники ліпідного спектру крові: загальний холестерин, тригліцериди, холестерин ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ), холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ), а також рівень глікозильованого гемоглобіну. Крім того, з допомогою цього апарату в сироватці крові визначали рівень електролітів, білірубіну, загального білка і білкових фракцій, показники лужної фосфатази, сечової кислоти, сечовини, креатиніну, амілази. Для з'ясування впливу одноразового прийому досліджуваної мінеральної води на глікогомеостатичні механізми у хворих на ЦД 2 типу проведені дослідження базальної і стимульованої глікемії та інсулінемії в процесі стандартного ГТТ, а в частини хворих вивчені рівні С-пептиду.
Інтенсивність окиснювальної модифікації білків у сироватці крові визначали за методом О.Ю.Дубініної та співавт. в модифікації І.Ф.Мещишена [53]. Принцип методу грунтується на реакції взаємодії окислених амінокислотних залишків білків з 2,4 - динітрофенілгідразином з утворенням альдегід- і кетондинітрофенілгідразонів. Вивчався також вплив неферментативних систем металокаталізуючого окислення: Fe3+- аскорбінова кислота (FеСl3 - 0,6 мМ, аскорбінова кислота - 0,6 мМ), Fe2+-O2 (FeSO4·7H2O - 10 мМ), Fе2+ -Н2О2 (FeSO4·7H2O - 10 мМ, Н2O2 - 0,3 мМ) на процеси окислювальної деструкції білків [24].
Вміст у крові відновленого глутатіону визначали титраційним методом за О.В.Травіною [82], малонового диальдегіду (без ініціації, а також з ініціацією НАДФH2, аскорбатом) - за Ю.А.Владимировим, О.I.Арчаковим [16], молекулярних продуктів пероксидного окиснення ліпідів - ізольованих подвійних зв'язків у сполуках; дієнових кон'югатів - за І.А.Волчегорським і співавт. [17]. Активність ферментів вивчали: глутатіонредуктази і глутатіонпероксидази, глутатіон-S-трансферази - за І.Ф.Мещишеним [53], глюкозо-6-фосфатдегідрогенази - за A.Kornberg, B.L.Horeker [153], мідь/цинк - супероксиддисмутази - за R.Friedovych [129], каталази - за М.А.Королюк та співавт. [43]. Активність ферментів розраховували на 1 г гемоглобіну (Hb). Рівень малонового диальдегіду оцінювали з використанням тіобарбітурової кислоти за допомогою спектрофотометра "СФ-46".
Загальний коагуляційний потенціал крові (час рекальцифікації плазми, протромбіновий і тромбіновий час, силіконовий час, активований парціальний тромбопластиновий час), фібринолітичну активність плазми крові, потенційну активність плазміногену, швидкодіючі та повільнодіючі антиплазміни, рівень фібриногену в плазмі крові, активність антитромбіну III, активність XIII фактора, концентрацію розчинних фібрин-мономерних комплексів та ранніх продуктів деградації фібриногену в плазмі крові визначали за допомогою наборів реактивів фірми "Simko Ltd." (м. Львів) за методиками Н.Тіца [81].
З використанням реактивів цієї ж фірми визначали стан ферментативного і неферментативного фібринолізу в плазмі крові. Принцип методу полягає в тому, що при інкубації азофібрину зі стандартною кількістю плазміногену в присутності активаторів фібринолізу, які містяться в плазмі крові, утворюється плазмін, активність якого оцінюється за ступенем забарвлення розчину в лужному середовищі в присутності ?-амінокапронової кислоти (неферментативний фібриноліз) або без неї (сумарна фібринолітична активність). Різниця між ними віддзеркалює стан ферментативного фібринолізу. За аналогічним методом, але без застосування плазміногену і ?-амінокапронової кислоти, визначали протеолітич
- Київ+380960830922