РОЗДІЛ 2
УМОВИ МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Погодні умови за роки проведення досліджень
Територія Верхняцької дослідно - селекційної станції (ВДСС) розташована в центральній частині Лісостепу на правобережжі Дніпра, що підіймається більш як 200 метрів над рівнем моря, в селищі міського типу Верхнячка, Христинівського району, Черкаської області, яке знаходиться в басейні річки Південний Буг, у верхів'ї річки Уманка.
У цьому регіоні серед елементів клімату вирішальне значення мають умови тепла та вологозабезпечення. Опади служать основним джерелом підвищення запасів ґрунтової вологи.
За кількістю та характером їх випадання, дана територія відноситься до регіону з нестійким зволоженням (інколи 2 - 3, а в окремі роки 3 - 5 років за десятиріччя посушливі).
За даними Христинівської метеостанції, середньорічна кількість опадів за період проведення досліджень, становила 556 мм, але в окремі роки спостерігалися значні відхилення.
За періодами вегетації, а також за інтенсивністю розподіл опадів не рівномірний. Близько 70% опадів випадає в теплий період - це квітень - жовтень місяці, з них максимум припадає на червень, липень, серпень.
Найбільш вологим був 2000 рік, коли сума опадів за рік становила 719,4 мм, а за вегетаційний період - 421.7 мм при середній багаторічній нормі відповідно 556 і 294 мм. Дещо нижчою сумою опадів понад 600 мм виділились 2001, 2002 рр. Середні багаторічні дані за опадами на Верхняцькій ДСС в 2000 - 2003 рр. показано на рисунку 2.1.1.
Зими, в зоні проведення досліджень, з нестійким сніговим покривом і неодноразовим його сходом. Найменша висота снігового шару 5 см, найбільша 50 см. Середня дата першого снігового покрову - друга декада листопада місяця.
Рис. 2.1.1. Кількість опадів за вегетаційний період 2000-2003 рр.
Стійкий сніговий шар встановлюється в грудні, а сходить, як правило, в третій декаді березня. В зимові місяці спостерігається потепління і випадання опадів у вигляді дощу. Днів з відносно низькою вологістю повітря за вегетаційний період в середньому біля 20.
За тепловим режимом, клімат регіону помірно середньо - континентальний. Безморозний період триває 150 - 170 днів.
Середні дати перших осінніх приморозків припадають на першу декаду жовтня, проте в окремі роки вони можуть бути і раніше - в кінці першої декади вересня, або навпаки пізніше у третій декаді листопада.
Приморозки навесні в середньому закінчуються в кінці квітня, найпізніше в кінці травня. Період з річною сумою температур, що перевищує +100 (25000 - 27000), триває 140 - 165 днів, а з температурою понад +50 (30050), триває 210 - 225 днів.
Показники температури повітря за період проведення досліджень, видно на рис. 2.1.2.
Рис. 2.1.2. Температура повітря у вегетаційний період 2000-2003 рр.
З наведених даних видно, що найбільш холодним місяцем є січень, а найбільш теплим - липень. Середня тривалість вегетаційного періоду - 205 днів, без морозного - 165 днів, вище 150 С - 120 днів. Період, із середньо - добовою температурою повітря вище 50 С, що визначає початок інтенсивної вегетації сільськогосподарських культур, починається в першій декаді квітня, закінчується в третій декаді жовтня.
Метеорологічні особливості вегетаційних періодів за роки проведення досліджень представлені в додатках А, Б, В. Аналіз спостережених даних: температури повітря, опадів і відносної вологи повітря вказує на значні відхилення ходу температури повітря і кількості опадів від багаторічних норм. Вегетаційний період 2003 р. значною мірою повторює попередні роки наявністю підвищених температур в літні місяці на протязі досить тривалого часу, що значною мірою пригнічує розвиток рослин, сприяє ураженню їх хворобами, і цим обумовлює недобір урожаю. Але, враховуючи добру забезпеченість вологи в ґрунті за попередній (підготовчий період) цього року, кінцевий результат випробування у 2003 р. більш високий в порівнянні з попередніми роками.
Як це показано на рис. 2.1.3 динаміки росту коренеплодів і накопичення цукру в них, та на додатку Д, де детально представлені середні багаторічні показники по температурі та опадах за вегетаційний період 2000 - 2003 рр.
Всі пори року в Лісостеповій зоні виражені чітко. Сталий перехід середньодобової температури повітря через позначку 00, яка настає в середньому з 15 - 20 березня, вважається початком весняного сезону. Весна настає порівняно швидко, але сніг розстає поступово, сприяючи поглинання більшої кількості талих вод товщею ґрунту. Її характерною особливістю є інтенсивне підвищення температури.
Початком літнього сезону вважають дату переходу середньодобової температури через +50С. Літо починається з середини травня, продовжується до середини вересня. Характерною особливістю літнього сезону є високі і стійкі температури. Тепла і порівняно волога погода сприяє нормальній вегетації сільськогосподарських культур, проте засушливі періоди в окремі роки, обумовлені відсутністю опадів протягом тривалого часу, негативно впливають на їх продуктивність.
Перехід середньодобової температури повітря через позначку + 100С до нижчих температур вважається початком осені. Вона, як правило, буває теплою, сонячною і затяжною, з поступовим переходом до зимового режиму погоди. Ознакою закінчення осені є перехід середньодобової температури через 00С.
Дати відбору проб по номерах
1234567801.0710.0720.0701.0810.0820.0801.0910.09
Рис. 2.1.3. Динаміка росту коренеплодів, гички та вмісту цукру
(1999-2003 рр.)
В цілому кліматичні умови регіону сприятливі для вирощування більшості сільськогосподарських культур помірного поясу.
Та все ж таки погодні умови вегетаційного періоду за роки проведення досліджень були несприятливими для одержання високого врожаю цукрових буряків. Несприятливе поєднання температурного режиму і режиму зволоження не забезпечило одержання дружніх сходів, задовільни