РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Агрометеорологічні та ґрунтові умови
Дослідження проведено у 1999-2004 рр. Дослідний матеріал ярих тритикале вирощувався на експериментальному полі Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, УААН, яке розташоване у Харківському районі Харківської області східної частини Лівобережного Лісостепу України. Ґрунти представлені, в основному, чорноземом типовим з товщиною гумусового шару 75 см і більше. Реакція ґрунтового розчину - слабо-кисла (рН=5,7-6,0). Вміст гумусу в орному горизонті становить 5,9-6,2 %; максимальна гігроскопічність коливається від 8 до 10%.
Клімат зони - помірно-континентальний. Влітку спостерігаються посухи і посушливі східні вітри. Недостатня забезпеченість вологою в період вегетації негативно впливає на формування урожайності с.-г. культур. Середньорічна температура повітря складає +7?C. Найвища температура спостерігається в липні (+21?C), а найнижча - в січні (-7?C). В березні, квітні і травні випадає невелика кількість опадів і переважають південно-східні вітри, які висушують ґрунт. Вегетаційний період ярих тритикале складає від 80 до 105 днів.
Протягом вегетаційного періоду 1999 р. спостерігався суттєвий дефіцит вологи у ґрунті і повітрі, що разом з підвищеними температурами склало досить несприятливі умови для росту та розвитку ярих тритикале. Тепла погода в цьому році встановилась у другій половині березня, що дозволило в перших числах квітня розпочати посів. Восьмого квітня відбувся стійкий перехід середньодобової температури повітря через +10?C, що на 12-15 днів раніше середньо багаторічних (СБ) строків (табл. 2.1). Погодні умови І-ІІ декади квітня були сприятливі для проростання зерна і утворення рослинами перших двох листків, але суховійні явища посилювали випаровування вологи з верхнього шару ґрунту. В першій декаді травня спостерігалась дуже холодна погода (-5,5?C до СБ), переважно без опадів (-10,9 мм до СБ). З 3-го по 8-е травня спостерігались заморозки: у повітрі до -2...-6 ?C, на поверхні ґрунту та на висоті 2 см - до -8...-10 ?C морозу. Запаси продуктивної вологи в 10 см шарі ґрунту знизились до рівня незадовільного для живлення рослин. Практично до середини травня спостерігались посушливі умови. Червень також характеризувався недостатньою кількістю опадів і переважно спекотною погодою (+5,1?C до СБ). Максимальна температура в цей період досягала +30,6...+35,8?C, що негативно вплинуло на фертильність пилку і знизило процент зав'язуємості зернівок. Жарка і суха погода скоротила тривалість періоду цвітіння-достигання. Рослини швидко перейшли до репродукційного етапу онтогенезу, що призвело до зниження озерненості колосся. Липень 1999 р. був переважно сухим і спекотним (+5,4?C до СБ). Дощі зливового характеру супроводжувались шквалистим посиленням вітру. Але це вже не вирішувало проблеми недостатку вологи і за гідротермічним коефіцієнтом Селянінова (ГТК) умови 1999 р. класифіковані, як середньо посушливі (ГТК=0,6). В цьому році період активної вегетації ярих тритикале був скороченим і складав, у середньому 85 діб. Відзначалось погіршення озерненості колосся, зерно утворилось щуплим, що призвело до зниження маси 1000 зерен і, як наслідок, зниження урожайності. Середній рівень урожайності досягав лише 20,7 ц/га.
Вегетаційний період 2000 р. за метеорологічними умовами був найбільш сприятливим для розвитку рослин. Оптимальний температурний режим і достатня кількість опадів сприяли отриманню високої урожайності зерна ярих тритикале - до 46,3 ц/га. Якщо звернутись до графіку температурного режиму можна бачити, що лінія температури в 2000 р. несуттєво відхиляється від середньо багаторічного рівня (рис. 2.1). Також, середня температура за вегетаційний період 2000 р. (19,8?C) співпала з багаторічним значенням (19,9?C). При цьому, за сумою опадів рік був дещо вологішим за СБ рівень (+5,8 мм).
Велика кількість опадів спостерігалась у третій декаді травня - 29 мм, що у 2,5 рази перевищило СБ рівень (рис. 2.2).
Таблиця 2.1
Характеристика метеорологічних умов вегетаційних періодів 1999-2002 рр.,
у порівнянні з середньою багаторічною
РікКількість опадів, ммСередня температура повітря, ?C
квітень*
травень*
червень
липень**
серпень**
сумаквітень*травень*червеньлипень**серпень**середнясума19999,039,945,88,8-103,514,613,225,326,7-20,017552000-51,151,593,00195,6-15,419,222,322,219,817602001-21,3114,228,64,8168,9-15,418,927,125,621,820882002035,348,260,0-143,511,417,020,027,2-18,917772003-37,097,0185,184,6403,7-19,018,520,620,119,61864200411,3103,749,1101,230,4295,78,914,518,820,521,116,81960Багаторічне
значення21,343,763,371,730,1195,610,716,120,221,421,419,9-
Примітка. * - облік від моменту сходів; ** - облік до моменту повного достигання
Рис. 2.1 Розподіл середніх температур по декадах у роки вивчення, у порівнянні з середньою багаторічною
Рис. 2.2 Розподіл опадів по декадах у роки вивчення, у порівнянні з середньою багаторічною
В цей період у ярих тритикале відбувався процес активного кущіння і початок виходу в трубку, і умови підвищеної вологості сприяли утворенню достатньо розвиненої вегетативної маси з багатоквітковим колоссям. Червень був недостатньо зволоженим (-11,8 мм до СБ рівня). Опади І декади липня (+24 мм до СБ рівня), що співпали з періодом формування і наливу зерна ярих тритикале, виявились ефективними у формуванні високого урожаю. В цьому році ГТК дорівнював 1,1, що вказує на сприятливі умови для розвитку рослин.
Рік 2001 за сумою опадів перевершив 1999 р., але поступився 2000 р. В той же час, за сумою температур показник 2001 р. перевищив два попередні роки. У першій декаді травня опади не спостерігались, тому посів виконували у недостатньо зволожений ґрунт. Але у другій та третій декадах встановилась досить прохолодна погода з дощами. Червень був холодним із