РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови
Дисертаційна робота виконувалась у лабораторії селекції Інституту картоплярства
протягом 1997 – 2002 років.
Земельний масив, де проводились польові досліди, знаходиться в зоні Полісся
України. Ґрунти – дерново-підзолисті супіщані та легкосуглинкові. За механічним
складом вони характеризуються: піску – 10,8 – 53,7%, пилу – 42,7 – 53,6%, мулу
– 3,6 – 5,6%. В орному шарі міститься 0,85 – 1,5% гумусу (за Тюриним), в 100 г
сухого ґрунту – 1,3 – 6,4 мг легкогідролізованого азоту (за Тюриним і
Кононовою), 3,6 – 16,5 мг рухомої фосфорної кислоти (за Кирсановим) і 4,7 – 8,7
мг рухомого калію – К2 О (за Масловою). Сума увібраних основ становить 3,4 –
10,8 мг/екв, рН сольової витяжки в орному шарі коливається від 4,4 до 5,4.
Розпиленість структури ґрунту обумовлює швидку втрату води, в результаті
пригнічується ріст і розвиток картоплі в посушливі періоди вегетації.
У роки з великою кількістю опадів рослини картоплі уражуються фітофторозом, що
призводить до втрат урожаю цієї культури.
В той же час, довгий безморозний період (150 – 160 днів) дає змогу вирощувати
тут сорти картоплі різних груп стиглості.
Характеристика метеорологічних умов в роки проведення польових дослідів
протягом 1999 – 2001 років наводяться за даними Тетерівської метеостанції
(додатки А, Б).
В 1999 році склались мало сприятливі умови для картоплі. У травні випало 33,5
мм опадів (на 24,5 мм нижче середньої багаторічної), у червні – 63,2 мм (-18,8
мм), в липні – 41,8 мм (-43,2 мм), в серпні 92,1 мм (+23 мм).
Середньодобова температура травня становила 12,1оС (на 2оС нижче середньої
багаторічної), у червні – 21,9оС (+4,2оС), в липні – 22,3оС (+3,5оС), в серпні
– 18,3оС (+0,3оС).
У 2000 році метеорологічні умови вегетаційного періоду, в основному були
недостатньо сприятливими для росту, розвитку та одержання урожаю картоплі. У
травні випало 30 мм опадів (на 28 мм нижче середніх багаторічних), в червні –
37 мм (-45 мм), в липні – 118 мм (+33 мм), в серпні – 14 мм (-55 мм).
Середньодобова температура травня становила 14,7оС (на 0,5оС вище середньої
багаторічної), в червні – 17,6оС (-0,1оС), липня – 18,5оС (+0,3оС), серпня –
19,6оС (+1,6оС).
Метеорологічні умови вегетаційного періоду 2001 року характеризувались як
малосприятливі для картоплі. Перша половина була дощова і прохолодна, друга –
посушлива з високою температурою, що негативно вплинуло на урожайність
культури.
Матеріал і методи проведення досліджень
В якості батьківських форм використовували вітчизняні та зарубіжні сорти, а
також міжвидові гібриди, створені у відділі селекції Інституту картоплярства.
Підбір батьківських пар для гібридизації проводили за фенотиповим проявом у них
ознак вмісту вітамінів, крохмалю, сирого протеїну, стійкістю проти фітофторозу.
При цьому звертали увагу на їх урожайність, смакові якості, ураження вірусними
хворобами та інші ознаки.
Матеріалом для вивчення використані також поширені вітчизняні сорти. Метою
даних досліджень було обґрунтування необхідності створення сортів картоплі з
підвищеним вмістом вітамінів у поєднанні з іншими корисними ознаками, виходячи
із досягнутого рівня селекції у цьому напрямку.
Вивчали батьківські форми, поширені сорти і одержаний селекційний матеріал в
полях селекційної сівозміни, де попередником була озима пшениця.
Добрива під досліди вносили із розрахунку N60 P60 K60 та 20 т/га сидерату.
Батьківські форми і поширені сорти висаджували 40-бульбовими ділянками з площею
живлення 70х28 см. Гібридизацію проводили на рослинах батьківського розсадника.
Розсаду вирощували в теплиці і у віці 40 – 45 днів її висаджували в поле.
Бульбові покоління випробовували на 5-бульбових ділянках з площею живлення
70х28 см в порівнянні із батьківськими формами і сортами-стандартами.
Відібраний селекційний матеріал вивчали згідно схеми селекційного процесу. Від
кожної комбінації вивчали біля 100 генотипів.
Садіння дослідів провели вручну, розкладаючи бульби в попередньо нарізані
борозни та наступним загортанням дисковими загортачами. Провели два досходових
і два після сходових рихлення та підгортання рослин культиватором.
На протязі вегетації здійснювали захист рослин від хвороб, шкідників та
бур’янів. Проводили фенологічні спостереження, облік уражених рослин вірусними
хворобами і фітофторозом. Збирання дослідів проводили вручну. Визначали
загальний урожай потомства, батьківських форм і поширених сортів (зважуванням),
вміст крохмалю (за питомою вагою), Вміст вітамінів і білку ( на інфрачервоному
аналізаторі). Стійкість бульб проти фітофторозу визначали в лабораторних умовах
методом штучного зараження.
Обробку отриманих експериментальних даних проводили методом варіаційної
статистики [43]. Для визначення залежності між ознаками визначали коефіцієнти
кореляції.
Особливості вихідного матеріалу використаного в якості батьківських форм
Батьківськими формами використали вітчизняні та зарубіжні сорти, а також
міжвидові гібриди.
Внаслідок проведених досліджень отримали показники, які за досліджуваними
ознаками відрізняють кожну батьківську форму від інших (табл. 2.1).
У групі ранніх кращою за комплексом ознак вихідною формою виділився сорт
Solina. При урожайності 686 г/кущ, крохмалистості 14,8%, вмісту сирого протеїну
3,1% він характеризується також підвищеним вмістом вітамінів С (17,2 мг%), К
(0,12 мг%), провітаміну А (0,18 мг%). Інші два – Чернігівська рання і Спринт,
при урожайності 507 і 775 г/кущ, відповідно, відзначаються також підвищеними
показниками інших корисних ознак (крохмалистість 14,1 і 13,3 %, вміст сирого
протеїну 2,6 і 2,9 %, вітаміну С 12,5 і 14,4 мг%, провітаміну А в першого 0,19
мг% т
- Київ+380960830922