РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ВИХІДНИЙ СЕЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ ТА
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ 2.1. Грунтово-кліматичні умови місця проведення досліджень
Експериментальна частина досліджень виконана впродовж 1999-2003 рр. на Синельниківській селекційно-дослідній станції Інституту зернового господарства УААН.
Ґрунтовий покрив дослідної станції представлений, в основному, типовим середньопотужним малогумусним, за механічним складом - рихлим, легкосуглинковим чорноземом. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту варіює в межах 4,0-4,5%. Валові запаси поживних речовин в орному шарі достатньо великі: N - 0,21-0,26%, P2O5 - 0,14-0,16 %, K2O - 2,3-2,5%. На глибині 100-120 см кількість азоту зменшувалось в 5-6 разів, а фосфору тільки в 1,5-2 рази. Ґрунти дослідної станції надмірно забезпечені обмінним калієм, а водорозчинним - достатньо. Ґрунтові води залягають на глибині 7-8 метрів, а в підвищених місцях на глибині 10-12 метрів і рідше на 15-18 метрів [139].
Територія Дніпропетровської області характеризується помірно континентальним кліматом з нестійким і недостатнім зволоженням і відноситься за агрокліматичним районуванням до північної підзони Степу України [140, 141].
Клімат зони теплий, помірно посушливий, з жарким літом. Середньомісячна температура найтеплішого місяця - липня складає +20,90 С, середньорічна температура повітря - +7,80 С. Тривалість періоду з середньодобовими температурами повітря вище +100 С дорівнює 166 діб. Сума біологічно активних температур за цей період складає 2800-31000 С, а сума ефективних температур - 1200-13000 С, що достатньо для дозрівання гібридів навіть середньопізньої групи.
Середньорічна кількість опадів складає 461 мм, дві третіх з яких випадає в теплий період року. Спостерігається значне відхилення річних норм опадів від середньобагаторічних.
Суховії різної інтенсивності в літній період повторюються щорічно. Кількість днів з відносною вологістю повітря нижче 33% і температурою +35-+370 С коливається в літній період від 25-27 до 72 діб. Часто в липні - серпні суховії супроводжуються високими температурами, що досягають +400 С. Це призводить до значного зниження врожаю сільськогосподарських культур, у тому числі й кукурудзи.
Характерною особливістю літа є тривалі періоди без опадів, коли вологість ґрунту наближається до мертвого запасу (стійке в'янення рослин наступає при вологості ґрунту 11,9-12,3%).
Характеризуючи погодні умови за роки проведення досліджень, можна віднести їх до різкоконтинентальних - із заморозками в травні, високими температурами, низькою відносною вологістю повітря і частими суховіями в червні - серпні.
Характеристика метеорологічних умов за роки проведення досліджень складена на підставі даних Синельниківської агрометеорологічної станції, яка знаходиться поряд з дослідною ділянкою, де проводилися досліди.
2.2. Погодні умови в роки проведення дослідів
Вегетаційний період 1999 р. На початку вегетаційного періоду спостерігалося помітне зниження температури порівняно з середньобагаторічними даними (рис. 2.1). Були відмічені приморозки на поверхні ґрунту до -2,4-3,2 0 С (табл. 2.1). Це вплинуло на затримання періоду сходів (повні сходи відмічені на 25-30 день). Надалі висока температура повітря у поєднанні з мінімальною кількістю опадів 26,6 мм в червні, 17,5 мм в липні і 82,3 мм в серпні трималася весь вегетаційний період. Літом мінімальна відносна вологість повітря відзначалась впродовж 24 діб, а нижче 20% - 9 діб.
Рисунок 2.1 Кліматичні діаграми вегетаційних періодів в роки проведення досліджень, 1999-2003 рр.
Таблиця 2.1
Гідротермічні умови в різні періоди вегетації
ПоказникиРокиПеріоди вегетаціїсівба - сходисходи -цвітінняцвітіння - повна
стиглість зернасівба - повна стиглість
зернаСередньодобова температура
повітря, 0С199913,924,614,717,7200015,419,321,618,9200114,917,825,118,9200212,716,123,621,4200316,619,620,218,8Максимальна
температура
повітря, 0С199932,435,437,837,8200026,031,938,738,7200125,032,538,038,0200225,938,138,138,1200328,927,630,130,1Мінімальна
температура
повітря, 0С1999- 3,28,38,5- 3,22000- 3,08,57,4- 3,020011,52,88,71,52002- 5,11,610,2- 5,120033,313,710,53,6Кількість
опадів, мм
199954,529,490,0173,9200014,784,022,4121,120018,1191,624,8224,020024,6165,673,8244,020034,0180,6122,0306,6Мінімальна вологість повітря, %199920,019,010,410,4200015,023,022,015,0200134,029,017,017,0200222,020,020,020,0200320,017,023,017,0 Жорсткі гідротермічні умови літнього періоду негативно вплинули на
листоутворення і цвітіння, порушили нормальне формування і налив зерна, зумовили скорочення тривалості як окремих фаз розвитку кукурудзи, так і всього вегетаційного періоду.
У фази цвітіння і запилення кукурудзи (друга половина червня) середньодобова температура повітря складала 24,90 С, а максимальна досягла 37,80 С, при мінімальній відносній вологості повітря 19,0% (табл. 2.1.). Тоді як загальновідомо, що найсприятливіші погодні умови створюються при середньодобовій температурі +22-+250 С [93].
Гідротермічний коефіцієнт, який характеризує посушливість за літній період склав 0,54. Внаслідок дії таких екстремальних умов мали місце череззерниця та недорозвинені качани з щуплим зерном.
В цілому вегетаційний період 1999 р. характеризувався жорсткою посухою, несприятливою для вирощування кукурудзи. Найбільше постраждали нежаростійкі і непосухостійкі генотипи кукурудзи.
Вегетаційний період 2000 р. За період вегетації кукурудзи спостерігалося значне відхилення основних метеорологічних факторів від середньобагаторічних даних (див. рис. 2.1).
Перша і друга декади травня характеризувалися температурою повітря на 2,2-2,90 С нижчою за норму. Вночі спостерігалися приморозки на ґрунті до -3