РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА З ВРАХУВАННЯМ ПРОЯВУ МОНОПОЛЬНИХ ТЕНДЕНЦІЙ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ
2.1. Визначення особливостей формування конкурентного середовища в національній економіці
Для формування конкурентного середовища в національній економіці з врахуванням особливостей прояву монопольних тенденцій на основі висновків розділу 1 виявлено необхідність методичних рекомендацій щодо аналізу процесів створення та підтримки конкурентного середовища на монополізованих ринках шляхом реалізації таких етапів:
1. Визначення особливостей формування конкурентного середовища в національній економіці: 1) визначення характеристики галузевої монополізації національної економіки; 2) визначення ступеня дотримання конкуренційного законодавства СГ; 3) визначення рівня розвитку малого підприємництва як одного з індикаторів створення та підтримки конкурентного середовища на монополізованих ринках.
2. Аналіз рівня монополізації товарних ринків на регіональному рівні: 1) аналіз регіонального аспекту монополізації національної економіки; 2) аналіз показників виробничо-господарської діяльності підприємств, які внесені до Переліку СГ, що займають монопольне (домінуюче) становище на товарних ринках; 3) аналіз рівня ринкової влади та залежності рівня ціни від загальних витрат для підприємств конкурентної галузі.
3. Оцінювання результатів антимонопольного регулювання та його впливу на побудову конкурентного середовища: 1) оцінювання результатів державного регулювання цін і тарифів монопольних утворень; 2) оцінювання результатів роботи АМКУ та його територіальних відділень; 3) аналіз взаємодії органів управління при формуванні та реалізації конкурентної політики в Україні; 4) аналіз повноважень та функцій підрозділів і посадових осіб АМКУ.
До принципів використання методики аналізу процесів створення та підтримки конкурентного середовища на монополізованих ринках відносимо такі: гнучкість, динамічність, цілеспрямованість, економічність, всеохопленість, активізація, взаємозалежність тощо.
При визначенні особливостей формування конкурентного середовища національної економіки як першого етапу комплексних методичних рекомендацій необхідно враховувати рівень розвитку економіки України, який в основному залежить від діяльності підприємств, що належать або до малого підприємництва, або до монопольного сектора. Монопольний характер національної економіки тісно пов'язаний з формуванням більшості монополій ще до 90-их років. З початком переходу України до ринкової економіки виявилось, що ступінь монополізації економіки в державі не тільки ускладнює ведення господарської діяльності СГ загалом, а й стає перешкодою на шляху до створення конкурентного середовища в національній економіці зокрема. З огляду на це здійснюється пошук можливих шляхів реформування господарської діяльності монопольних утворень.
У національній економіці переважна більшість монополій - це державні та природні, діяльність останніх впливає практично на кожну галузь. Держава вживає певних заходів у напрямі реформування природних монополій. Так, станом на 2002 рік, оголошено про приватизацію декількох обленерго України, крім того, ведеться попередня робота з приватизації Укртелекому тощо. Але в більшості випадків спроби уряду стикаються з проблемою відсутності потенційних інвесторів, оскільки вони недостатньо захищені на законодавчому рівні.
Якщо розглянути державні монополії, наприклад, дорожнє господарство, то держава свідомо не хоче втрачати своєї власності, і тому для реформування цієї галузі пропонується концесійна схема, яка передбачає залучення приватного інвестора для будівництва та експлуатації об'єктів тривалістю від 10 до 50 років із подальшим переданням об'єкта державі разом з технологічним обладнанням.
Державне регулювання господарської діяльності монопольних утворень безпосередньо пов'язане з проблемою взаємозв'язку між державними органами управління та апаратом управління на підприємствах, що породжує неефективність функціонування національної економіки. Ця проблема в основному полягає у непорозуміннях щодо подання інформації, зокрема в органи АМКУ, а також підставному чи безпідставному втручанню державних органів управління в господарську діяльність підприємств.
АМКУ як основний орган, покликаний реалізовувати конкурентну політику держави [29, с.218], щороку складає звіт про свою діяльність, в якому відображені основні тенденції та особливості розвитку конкурентного середовища в Україні. Згідно зі звітами АМКУ за період 1999-2002 рр. [116], структура монополізованих товарних ринків (далі - МТР) хоч дещо змінювалась, але переважно галузеві групи залишаються сталими. Ця тенденція пояснюється тим, що економіка держави стає більш відкритою [154, с.55], з'являються нові ринки і, відповідно, певні підприємства із значним фінансовим становищем займають позиції лідера, а з часом і монополіста на певному ринку.
Ринки природних монополій за аналізований період займають значну частку в загальній кількості монополізованих ринків (див. рис.2.1). Цифрові дані ще раз підтверджують те, що економіка нашої держави значною мірою залежить від функціонування природних монополій, реформування яких відбувається сповільненими темпами (замість зниження спостерігається зростання частки природних монополій за 2001 рік, хоча за результатами 2002 року можна зробити висновок, що в напрямі зниження монополізації на ринку природних монополій проводиться активна діяльність, оскільки відсоток монополізованих ринків природних монополій від загальної кількості знизився на 2%).
Рис. 2.1. Динаміка процентного співвідношення кількості ринків природних монополій від загальної кількості монополізованих ринків1
При оцінці розміру монополізованої групи природних монополій враховуються і суміжні ринки [158], монополізація яких зумовлюється впливом ринків природних монополій (таких, наприклад, як ринки теплової енергії, послуг відправлення та приймання залізничних вантажів,