РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ
В УКРАЇНІ
2.1. Чинники формування та сучасний стан зовнішньоторговельної спеціалізації промислових підприємств
У сучасних умовах розвитку світового господарства все більшого значення набуває використання можливостей і конкурентних переваг окремих регіонів держави у розширенні її ЗТД в цілому. Актуальними стали питання про надання регіонам ширших повноважень і прав у сфері зовнішньоторговельних зв'язків, визначення правового поля такої діяльності, розвиток конкурентоспроможних експортних виробництв, які можуть стати головними елементами національної стратегічної моделі економічного розвитку держави. Особливо вагому і динамічну роль у цьому розширенні відіграють прикордонні регіони, про що свідчить всезростаюча інтеграційна практика на рівні транскордонного і міжрегіонального співробітництва.
На нашу думку, регіони в особі окремих адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, органів влади і управління можуть бути специфічними суб'єктами ЗТД та окремими об'єктами управління. У зв'язку із цим, дослідження особливостей управління ЗТД підприємств у межах даної роботи буде проводитись на прикладі здійснення зовнішньоторговельних операцій, насампред експортних, промисловими підприємствами Львівської області різних галузей, зважаючи на перспективи участі даного регіону у транскордонній та міжрегіональній співпраці.
Формування експортно-імпортної спеціалізації промислових підприємств Львівської області залежить від багатьох чинників, серед яких можна виділити наступні основні їх групи: геополітичні, природно-ресурсні, соціально-економічні, науково-технічні. Їх сукупність впливає на виробничо-ресурсний потенціал області, раціональне та ефективне використання якого покликане забезпечувати всезростаючі вимоги до участі підприємств регіону у системі МПП. З іншого боку, названі вище чинники відносять і до факторів виробництва, які традиційно поділяють на основні (природні) і створені (набуті). Основними факторами виробництва вважають: наявність природних ресурсів, особливості кліматичних умов, географічне розташування, некваліфіковану робочу силу. Серед створених факторів виробництва головними є наявність сучасної економічної та інформаційної інфраструктури, високого науково-технічного розвитку, висококваліфікованої робочої сили та інші. Для отримання конкурентних переваг і визначення зовнішньоторговельної специфіки підприємства найчастіше використовують основні фактори, проте у сучасних умовах все більшого значення у цьому процесі набувають саме створені фактори виробництва, хоч вони у більшості випадків і базуються на основних.
Проаналізуємо структуру виробничо-господарського потенціалу Львівської області через сукупність вище названих чинників, оскільки при організації ЗТД підприємств варто враховувати їх вплив, який визначає можливі напрями зовнішньоторговельної спеціалізації промислових підприємств.
На думку багатьох дослідників проблем міжнародної економіки та ЗЕД, зокрема, А. Гальчинського, М. Долішнього, В. Новицького, С. Соколенка, геополітичні чинники у сучасних світогосподарських процесах мають дуже важливе значення. Географічне розташування Львівської області характеризується, насамперед, прикордонністю і транзитністю. У межах Львівської області розташовано сім міжнародних пунктів перетину державного кордону, а через її територію пролягають головні європейські транспортні коридори. Львівська область разом із прикордонними районами Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії входить до складу "Карпатського Єврорегіону" та "Єврорегіону Буг", бере активну участь у створенні нового єврорегіону під робочою назвою "Сян". Безпосередня близькість до господарських та торговельних партнерів із країн Східної і Центральної Європи зводить до мінімуму транспортні витрати та може забезпечити найкоротші терміни реалізації зовнішньоторговельних угод. Специфічною особливістю прикордонного розташування області, що зумовлює певні відмінності від світової практики, є те, що вона не є інтегрованою в економіку держав-сусідів так, як, наприклад, прикордонні регіони ЄС чи Північної Америки.
Сусідство із ринковими економічними системами, із розвинутими країнами ЄС, без сумніву, сприятиме поступу господарського комплексу регіону, відкриватиме нові перспективи розвитку його прикордонних територій. Розташування області у зоні транскордонної взаємодії зумовлює активну участь її підприємств у зовнішньоторговельних зв'язках, транзитному обслуговуванні експортно-імпортних перевезень. Проте, воно має і низку негативних явищ, зокрема, протягом останніх років посилились неконтрольовані державою процеси міграції робочої сили, експорту-імпорту капіталу, дрібногуртових партій товарів у формі так званого "комерційно-валютного" туризму. Отже, георозміщення регіону у поєднанні із відносно розвиненою транспортно-складською інфраструктурою можна вважати своєрідним виробничим чинником, що у значній мірі визначає експортно-імпортну спеціалізацію діяльності промислових підприємств Львівщини.
Важливе значення у формуванні виробничо-господарського, в тому числі і зовнішньоторговельного, потенціалу будь-якого регіону має група природно-ресурсних чинників. Львівська область розташована у трьох природних зонах: лісовій, лісостеповій, передгірних та гірських районах Карпат, переважають тут чорноземи, дерново-підзолисті і бурі лісові грунти, клімат помірно-континентальний із високою зволоженістю. Такі природні умови сприяють розвитку у регіоні сільського господарства, яке, в основному, має м'ясо-молочну спеціалізацію. Можна відзначити, що сільськогосподарська галузь Львівської області має багатий потенціал і добрі перспективи розвитку як у забезпеченні потреб внутрішнього ринку, так і в експорті продукції. Сьогодні існують сприятливі тенденції у кон'юнктурі зовнішнього ринку на такі товари, як зерно, м'ясо та м'ясопродукти, льон, молочні продукти. Та