Ви є тут

"Конкурентоспроможність машинобудівного комплексу України в умовах глобалізації світових ринків"

Автор: 
Малащук Дмитро Валерійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U004023
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ II. МІЖНАРОДНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ МАШИНОБУДІВНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

2.1. Сучасний стан та перспективи розвитку світового ринку машинобудівної продукції

Машинобудування - найбільша комплексна галузь обробної промисловості, яка охоплює 56 взаємозалежних виробництв. Вона стала провідною галуззю всієї індустрії розвинутих в економічному відношенні країн, її серцевиною.
Особливість сучасного машинобудування - винятково висока экспортність його продукції. Це обумовлено дуже широким її асортиментом в порівнянні з будь-якою іншою галуззю індустрії (за оцінками, це більше 3 млн. видів індивідуальних виробів). Жодна країна світу не може виробляти таку різноманітність виробів, насамперед з економічних причин, що у свою чергу зумовило глибоку спеціалізацію машинобудівних виробництв не тільки за кінцевою, а й за комплектуючою продукцією. Цим спричинена необхідність широкого й активного обміну продукції машинобудівної галузі у світі. Тому продукція машинобудування - головна у світовому експорті [12, с. 342].
У світовому машинобудуванні лише перша десятка країн спроможна виробляти всю основну номенклатуру машинобудівної продукції. Це США, Японія, Росія, Німеччина, Велика Британія та Франція, а також, певною мірою, Китай, Канада, Італія та Україна, їхня сумарна частка у випуску машинобудівної продукції становить приблизно 3/4 світового показника, машинобудівні фірми саме цих країн - основні лідери світового науково-технічного прогресу. Велика група малих промислово розвинутих країн Європи - Нідерланди, Бельгія, Швеція, Швейцарія, Чехія та ін., "нових індустріальних країн" - Корея, Сінгапур, Бразилія, Мексика та деякі країни Азії - Індія, Туреччина спеціалізуються на випуску окремих видів машинобудівної продукції, з якими вони виходять на світовий ринок. У багатьох країнах, що розвиваються, теж з'явилися окремі підприємства машинобудування, здатні зменшити імпортну залежність з цієї продукції [157, с. 254].
Необхідно зазначити, що невеликі країни Західної Європи спеціалізуються на точному машинобудуванні, нові індустріальні країни - на трудомістких галузях машинобудування, а в багатьох країнах Африки, Південно-Західної Азії і Центральної Африки машинобудування практично відсутнє.
Стисло охарактеризуємо основні галузі світового машинобудування.
Автомобілебудування світу: 90% всіх автомобілів, що випускаються у світі - легкові. Щорічно випускається понад 40 млн. легкових автомобілів. Найбільшими виробниками легкових автомобілів у світі є: Японія (8,5 млн. шт.), США (6,8 млн. шт.), Німеччина (4,4 млн. шт.).
В десятку найбільших виробників автомобілів входять також Франція, Іспанія, Корея, Канада, Бразилія, Італія і Великобританія.
Найбільшими у світі центрами автомобілебудування є Токіо, Нагоя, Кобе, Йокогама (Японія), Детройт (США), Вольфсбург, Штутгарт, Мюнхен, Кельн (Німеччина), Париж (Франція), Турин (Італія), Лондон (Великобританія), Сеул (Корея), Торонто (Канада), Сан-Паулу (Бразилія).
Залізничне машинобудування розвинуте в США, Японії, Франції, Німеччини, Чехії, Польщі, Росії, в Україні, Китаї й Індії.
Країни - лідери за виробництвом суден - Японія, Корея, Німеччина. Суднобудування розвинуте також у Бразилії, Тайвані, Данії, Польщі, Китаї, США, Фінляндії, Росії та в Україні.
Найбільші центри суднобудування у світі - Токіо, Йокогама, Нагасакі, Пусан, Гамбург, Гданьск, Марсель, Тулон, Генуя, Шанхай, Балтімор, Нью-Порт-Ньюс, Новий Орлеан, Сан-Франциско, Санкт-Петербург, Миколаїв.
Авіаційна промисловість світу, орієнтуючись на наукову базу і висококваліфіковані кадри, одержала розвиток тільки в економічно розвинутих країнах. Найбільшими виробниками авіаційної техніки з завершеним комплексом є США (Г'юстон, Сіетл, Атланта, Нью-Йорк), Росія, Франція (Париж і Тулуза), Німеччина (Штутгарт і Мюнхен), Великобританія (Лондон), Італія (Турин), а також Україна.
Електротехнічна промисловість і електроніка в розвинутих країнах опирається на розвинену наукову базу, висококваліфіковані трудові ресурси і споживача, а в нових індустріальних країнах - на дешеві трудові ресурси. Дана галузь характеризується багатогалузевою структурою, однак, серед лідерів можна зустріти досить обмежену групу країн (США, Японія, Німеччина, Китай, Корея, Малайзія, Сінгапур).
Верстатобудування світу: світове виробництво металорізальних верстатів складало наприкінці 90-х років понад 1,2 млн. штук. На сьогодні за виробництвом верстатобудівної продукції виділяються: Японія (200 тис. шт.) і Китай (150 тис. шт.). А далі: Німеччина, США, Італія, і Швейцарія, які виробляють приблизно по 100 тис. верстатів. На жаль, приходиться констатувати, що в Україні верстатобудівне виробництво за часів незалежності майже повністю розорене.
Сільськогосподарське машинобудування світу має споживчий фактор розміщення, тому воно зосереджено в головних сільськогосподарських регіонах світу. Розвинуті країни, які мають найвищий рівень механізації сільського господарства, скорочують виробництво сільськогосподарської техніки, приділяючи увагу підвищенню її якості і технологічним можливостям. Світовими лідерами за випуском тракторів є Японія (150 тис. шт.), Індія (100 тис. шт.), США (близько 100 тис. шт.).
Лідируюча позиція Японії пояснюється її спеціалізацією з виробництва міні-тракторів, а в інших країнах світу, як правило, випускають середні і потужні трактори [12, с. 356-357]. В Україні сільськогосподарське машинобудування зазнало повного краху після розпаду СРСР.
Науково-технічний прогрес скорочує терміни морального старіння машин і устаткування і прискорює спеціалізацію їхнього виробництва. Торгівля машинами й устаткуванням розвивається більш високими темпами в порівнянні з іншими товарними групами, їхня частка у світовому експорті збільшилася на 111,5% з 1995 по 2003 рр., у той час як весь товарний експорт зріс на 82,6%, а експорт продукції обробної промисловості - на 93,7% [119]. Зростання експорту машин і устаткування свідчить про об'єктивний