РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В ГЛОБАЛЬНЕ КОНКУРЕНТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
Серед комплексу невідкладних задач по забезпеченню ефективного включення України до глобального конкурентного середовища та міжнародного співробітництва першочергове значення має формування механізму інтеграції, його теоретична розробка та практичне втілення в життя. При цьому мова йде про створення механізму, який повинен регулювати взаємовідносини України, що є самостійним суб'єктом міжнародних економічних відносин, з оточуючим світом, враховуючи загальносвітові тенденції економічного розвитку - інтернаціоналізацію капіталу і виробництва, лібералізацію світового ринку капіталу, товарів та послуг, робочої сили, валюти, а також тенденції розвитку науково-технічного прогресу.
Під механізмом інтеграції України в глобальне конкурентне середовище, на наш погляд, слід розуміти систему правових, організаційно-інституціональних та фінансово-економічних важелів, які забезпечують ефективну взаємодію національних народногосподарських структур зі світовими як на мікро- так і на макрорівнях з метою прискорення розвитку продуктивних сил країни та підвищення соціально-економічних показників життя її громадян (додаток В). Під правовими методами слід розуміти вдосконалення існуючих та прийняття нових законів та інших нормативно-правових актів відповідно до міжнародних норм та принципів системи ГАТТ/СОТ. Під економічними важелями слід розуміти створення в цілому сприятливого економічного середовища за допомогою валютної, податкової, фінансово-кредитної, митно-тарифної, нетарифной та цінової політик. Організаційно-інституціональні інструменти включають запровадження та розвиток різних форм виробничого та науково-технічного співробітництва із партнерами зарубіжних країн.
2.1. Галузевий і регіональний економіко-правові вектори формування міжнародної конкурентоспроможності вітчизняної економіки
Основною передумовою налагодження та поглиблення економічного співробітництва із зарубіжними партнерами є розвиток правової основи для такого співробітництва. Нормативно-правове забезпечення формування міжнародної конкурентоспроможності вітчизняної економіки охоплює широкий спектр завдань, пов'язаних з вдосконаленням національного законодавства та приведенням его до міжнародних правил у різних сферах господарської діяльності. При цьому одим з найважливіших заходів на сучасному етапі постає необхідність адаптації законодавства України до міжнародних вимог Світової організації торгівлі (СОТ) та європейського законодавства.
Економіко-правовий аналіз проблем зовнішньої торгівлі показує, що сьогодні неможливо ефективно діяти в системі міжнародних економічних відносин не будучи при цьому членом СОТ. Угоди СОТ, охоплюючи широке коло різноманітних питань, становлять юридичне підгрунтя для міжнародних торговельних операцій. Це своєрідні контракти, згідно з якими уряди різних країн зобов'язуються проводити свою торговельну політику на взаємопогодженій основі. Хоча ці документи обговорюються і підписуються на урядовому рівні, проте головна їх мета полягає у наданні допомоги постачальникам товарів і послуг, експортерам та імпортерам у здійсненні цивілізованої торгівлі. Вони поширюються на аграрну продукцію, текстиль і готовий одяг, банківську справу, телекомунікації, державні закупівлі, промислові стандарти, санітарні норми на харчові продукти, інтелектуальну власність тощо (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Перелік базових угод СОТ
Марракеська угода про заснування Світової організації торгівлі
Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року (ГАТТ 1994)
Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС)
Угода про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС)
Угода про сільське господарство
Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів
Угода про текстиль та одяг
Угода про технічні бар'єри у торгівлі
Угода про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи
Угода про застосування Статті VI ГАТТ 1994 року (Угода про антидемпінг)
Угода про застосування Статті VII ГАТТ 1994 року (Угода про митну оцінку)
Угода про передвідвантажувальну інспекцію
Угода про правила визначення походження
Угода про процедури ліцензування імпорту
Угода про субсидії і компенсаційні заходи
Угода про захисні заходи
Угода про торгівлю цивільною авіатехнікою
Угода про державні закупівліДжерело: Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. - К., 1998. - 504с.
Слід зазначити, що, на наш погляд, членство України в системі ГАТТ/СОТ відкриває широкі можливості щодо:
1) зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу для української продукції практично на всі найважливіші товарні ринки внаслідок одночасного покращення умов торгівлі з 144 країнами-членами СОТ, на долю яких припадає понад 93% світової торгівлі;
2) можливості не лише кількісно збільшити обсяги експорту, а й змінити його структуру. Україна, як відомо, високотехнологічна країна, багато підприємств якої виробляють наукомістку продукцію. Але ця продукція через аутсайдерський статус України щодо системи ГАТТ/СОТ та низку інших причин не знаходить ринків збуту. Різні політико-правові, тарифні й нетарифні обмеження не випускають її за кордон України;
3) забезпечення справедливого вирішення торговельних спорів. Навіть мала країна з невеликим потенціалом у міжнародній торгівлі може розраховувати на справедливе слухання та вирішення торговельних спорів з великими торговельними партнерами;
4) застосування антидемпінгових та компенсаційних заходів з метою захисту внутрішнього ринку від субсидованого експорту та як ефективного інструмента боротьби із заниженням цін на імпортовані товари, а також запровадження спеціального мита та застосування кількісних обмежень з метою уникнення завдання серйозної шкоди вітчизняним виробникам, яка може бути спричинена надмірним імпортом;
5) введення тимчасових обмежень імпорту у випадку проблем з платіжни