Ви є тут

Еколого-естетичне виховання у школах Німеччини

Автор: 
Рудковська Інесса Валеріївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U004396
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЗМІСТ І ФОРМИ еколого-естетичного ВИХОВАННЯ у ШКОЛАХ НІМЕЧЧИНИ
2.1. Цілі й завдання еколого-естетичного виховання в школі
Основою сприйняття навколишнього середовища як естетичного об'єкта в культурній
німецькій традиції є естетичний досвід, отриманий у різноманітній повсякденній
практиці, тому сучасна педагогічна естетика характеризується орієнтацією на
розширення меж естетичного сприйняття навколишнього середовища, що включає не
тільки світ природи, але і побут, спілкування, людські ситуації, а також
технічне середовище і його об'єкти.
Сучасна німецька школа має всі можливості для впровадження в процес навчання й
виховання підростаючого покоління найбагатший педагогічний досвід Німеччини.
Новітні педагогічні течії, тенденції і напрямки можуть бути використані
педагогами в перебудові мислення учнів, а також розширенні сфери екологічного і
естетичного навчання й виховання. У 1980-і роки школа стає місцем бурхливих
дискусій, що ведуться з приводу освітніх програм у цілому і естетичного
виховання зокрема. У цей період намічається зближення позицій педагогів різних
напрямків. Німецькі вчені Г.Даухер, К.Шкринкарт, А.Штаудте, И.Ойкер,
Х.Кемпар-Янсен, Г.Зелле пов'язують естетичне виховання з повсякденністю
виховання культури почуттів у навколишньому середовищі, ведуть мову про
інтенсивну інтеграцію естетичного виховання в загальноосвітній процес [128,
с.123].
Від початку інтенсивних реформ загальноосвітньої школи Німеччини ведеться
активна дискусія про узгодження системи освіти з екологічними проблемами й
виробленню при цьому естетичних критеріїв. Директор Інституту європейської
екологічної політики Е. фон Вайцзекер, який назвав XXI століття століттям
навколишнього середовища, вважає, що не тільки біологія і географія, що
викладаються в школі, забезпечують у даний час в основному екологічні знання,
але і ряд інших предметів, що не входили раніше в шкільні програми з
екологічної освіти й виховання, зроблять свій вклад у вирішення екологічної
проблеми. На думку вченого, екологічну освіту необхідно розглядати у світлі
нових реформ шкільної освіти. Інтенсивна інтеграція естетичного виховання в
систему екологічної освіти спричинить за собою зміну назв багатьох дисциплін,
співробітництво вчителів, їх відповідну освіту й підвищення кваліфікації, а
також участь в реформах самих учнів, які не зможуть залишатися осторонь, тому
що мова йде про їхнє майбутнє [247, с.9].
Однак до середини 1970-х років у загальноосвітніх школах Німеччини в
екологічній освіті на всіх етапах навчання здійснювався підхід, заснований на
вірі в можливість досягнення прогресу тільки за допомогою природничих наук.
Дисципліни гуманітарного циклу залишалися поза полем зору. Німецький учений
Ф.Тенбрук відзначає, що „це привело до втрати гуманітарного знання культури. А
втрачені цінності заповнюються матеріалом не зовсім безпечним для моральності й
духовності людини“ [96, с.45].
На основі вищевикладеного можна констатувати, що першочерговим завданням на
сучасному етапі, є впровадження в систему екологічної освіти гуманітарних
дисциплін, таких як література, мови, мистецтво, релігія, етика, історія,
праця. Ці предмети відіграють важливу роль у вихованні учнів, особливо на
різних етапах навчання гуманного ставлення до природи й естетичного сприйняття
навколишнього світу.
Екологічно доцільні шляхи естетичного виховання відкрила науково-педагогічна
конференція в м. Ессен (Північний Рейн-Вестфалія). Вона дала основні
рекомендації, конкретний спонукальний мотив у змісті шкільних предметів і в
практичній діяльності викладачів. Теми з екологічного виховання, яких не
торкалися раніше на заняттях, почали висуватися на перший план і поєднуватися з
класичними природозахисними темами. Нова концепція екологічної освіти відкриває
шляхи для вирішення сучасних еколого-естетичних проблем. В даний час вони
сприймаються як єдина мета і єдиний принцип навчання, що охоплює всі навчальні
предмети. Конференція в м. Ессен поклала початок новому рухові в екологічному
вихованні, що визначило природничо-гуманітарний напрямок в екологічній освіті,
додавши йому естетичного характеру.
Однак, як випливає з літературних джерел щодо екологічного виховання й переліку
шкільних навчальних дисциплін у різних федеральних землях Німеччини, новий
підхід до екологічної освіти будується на естетичному світосприйнятті, що
знаходить найбільш сприятливе відображення в предметах гуманітарного циклу
(додат. А). Однак його практичне впровадження, як відзначають німецькі вчені,
знаходить ще слабке відображення в навчально-виховному процесі, тобто вони
вводяться не повсюдно, а лише в окремих школах або окремих
класах [96, с.46].
Так, наприклад, у землі Баден-Вюртемберг етику викладають лише в 8–10 класах
реальних шкіл (додат.А.1). У землі Гамбург предмет «етика» вводиться в 9–10
класах гімназій, реальних і об'єднаних шкіл (додат.А.2). У землі
Рейнланд-Пфальц образотворче мистецтво викладається у реальних школах,
гімназіях і об'єднаних школах у 5 - 10 класах (додат.А.8). А в землі Північний
Рейн-Вестфалія предмет „мистецтво“ введений у програми спеціальних шкіл для
дітей з фізичними вадами (додат.А.5). Найбільш повно предмети гуманітарного
циклу представлені в землях Гессен і Баварія, де предмети „мистецтво“ й
„етика“, „спорт“ та „релігія“ посіли гідне місце серед інших природничонаукових
дисциплін [96, с.47].
Позитивні тенденції в усвідомленні ролі естетичного світосприймання для
вирішення екологічних проблем простежуються, зокрема, у програмах шкіл і училищ
федеральної землі Баварія (додат.А.7). Уряд цієї землі розпочав спробу з