РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
В РИНКОВИХ УМОВАХ
2.1. Розвиток сільськогосподарських підприємств в ринковому середовищі
Адаптація підприємств до умов ринкового середовища є однією з пріоритетних економічних проблем, що стоять перед сільським господарством. Організація адаптивного управління підприємствами є основою стабілізації сільського господарства України.
Управління сільськогосподарськими підприємствами, що працюють в ринковому середовищі, повинна передбачати організовану систему адаптації, яка б забезпечувала швидке та адекватне пристосування їх внутрішньої структури до впливу зовнішнього середовища. Система управління підприємством повинна бути завжди готова до майбутніх змін в зовнішньому середовищі діяльності підприємства.
Тому для вирішення питань формування адаптаційної економічної поведінки підприємства, для розробки стратегії та тактики розвитку господарюючого суб'єкта необхідні достовірні вихідні дані господарської діяльності.
Процес адаптації підприємства передбачає аналіз і оцінку впливу факторів зовнішнього середовища та пошук можливостей підприємства оптимально відреагувати на цей вплив.
Аналізуючи теоретичні аспекти проблеми адаптації сільськогосподарських підприємств до умов ринкової економіки можна відмітити, що формування адаптованої організаційно-економічної форми господарювання є одним із головних напрямків, що забезпечують ефективність та ділову активність підприємства.
Перед економічною реформою були поставленні чіткі цілі: зміна форм власності на селі, формування реального селянина-власника, встановлення багатоукладної системи господарювання, яка б ефективно розвивалась в умовах ринкової економіки.
Все це, в свою чергу, ставило на перший план проблеми вибору організаційно-правових форм господарювання, які б були найкраще адаптованими до нових умов ринку, отже і найбільш прибутковими. Вплив форм власності та господарювання на адаптацію сільськогосподарських підприємств до ринкових умов, можна прослідкувати на прикладі проведених реформ в Україні.
З розпадом Радянського Союзу та його економічної системи змінилася і економічна ситуація в Україні. З зникненням гарантованого постачання матеріальних ресурсів, державного замовлення на вироблену продукцію та при майже повністю втрачених зв'язках з колишніми республіками Радянського Союзу сільськогосподарські підприємства вимушені були функціонувати в абсолютно нових економічних умовах. В цих умовах господарювання та при різкому скороченні державної підтримки сільське господарство почало поступово втрачати свій потенціал. А також, постійно зростаючий диспаритет цін на сільськогосподарську та промислову продукцію погіршував ситуацію в аграрному секторі економіки.
Це все зумовило необхідність негайного реформування сільського господарства. В процесі аграрної реформи за відносно короткий проміжок часу втілювалися різноманітні підходи до реформування сільськогосподарських підприємств. Їх створення забезпечувало умови для встановлення багатоукладної економіки аграрного сектору.
Головною ціллю реформування аграрного сектору економіки було найшвидше формування конкурентноспроможних товаровиробників, які змогли б забезпечити державу основними продуктами харчування та сільськогосподарською сировиною, а також поліпшити соціальне становище селян.
Проте більшість сільськогосподарських підприємств з поставленою перед ними задачею не справились. Труднощі економічного господарювання призвели багатьох раніше успішно функціонуючих підприємств до кризового стану. Стан та результати діяльності сільськогосподарських підприємств розглянемо на прикладі підприємств Черкаської області (таблиця 2.1). Черкаська область є одним із крупних аграрних регіонів країни.
Результати діяльності та стан сільськогосподарських підприємств протягом досліджуваного періоду постійно погіршувалися, всі основні економічні показники господарювання суттєво знизились. Реалізація сільськогосподарської продукції поступово перетворилася із прибуткової на збиткову. У 2002 році було отримано 40780 тис.грн. загальної суми збитку від реалізації усіх видів аграрної продукції. Проте, потрібно відмітити, що в 2000, 2001 та 2003 роках підприємства аграрного сектору економіки отримали прибуток. Валове виробництво сільськогосподарської продукції в порівняних цінах 2000 року за 2003 році порівняно з дореформеним 1990 роком знизилось на 2433 млн. грн. або на 66,4% (рис. 2.1), а в галузях рослинництва та тваринництва знизилось відповідно на 62,7% та 71,3%. Ця негативна економічна ситуація є наслідком загальної економічної кризи, що охопила на початку процесу реформування аграрний сектор економіки не тільки Черкаської області, а й України в цілому. Цей період характеризується сукупністю негативних процесів: значне погіршення урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин та птиці; застарілість техніки; недостатня забезпеченість паливо-мастильними матеріалами; диспаритет цін; висока інфляція; бартеризація; недосконалі податкова та кредитна системи та таке інше.
Аналізуючи дані таблиці 2.1 потрібно відмітити, що за досліджувані роки площа ріллі суттєво зменшується: з 1990 року до 2003 року зменшилась на 192,8 тис. га або на 16,6%. Це пояснюється подрібненням земельних угідь сільськогосподарських підприємств, виділенням земельних паїв працівникам господарства, що як наслідок, створило сприятливі умови для створення нових
Таблиця 2.1
Основні показники роботи сільськогосподарських підприємств
Черкаської області
Показники1990 р.1995 р.2000 р.2001 р.2002 р.2003р.Зміна в 2003 р. до 1990 р. +/-%Всього сільськогосподарських угідь, тис. га1293,71246,61160,21094,81071,11021,5-272,2-21,0 в т. ч ріллі1165,01129,81077,71032,81011,6972,2-192,8-16,6Валова продукція в порівняльних цінах 2000 року, млн. грн.3663,32056,21333,11453,91437,9