РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Відповідно до мети роботи і поставлених задач, були вивчені очні яблука 48
кролів-самців породи шиншилла. Експериментальні тварини поділялися на три
групи. 15 інтактних здорових кролів склали першу (контрольну) групу. 17 тварин,
яким моделювали дистрофію сітківки, ввійшли в другу (експериментальну) групу. У
третій групі було 16 дослідних кролів із змодельованою дистрофією сітківки, яку
коригували медикаментозним середником – перфтораном. Дослідні тварини
перебували в звичайних умовах віварію і на стандартному повноцінному раціоні,
за ними проводився постійний нагляд. Хворі кролі вибраковувалися і виключалися
з досліду. При проведенні експерименту враховували також добові і сезонні ритми
біологічної активності. Тому для виключення останніх, досліди виконували у
весняно-літній період, ранком, перед годуванням тварин.
Утримання та маніпуляції з тваринами проводились у відповідності до положень
„Загальних етичних принципів експериментів на тваринах”, ухвалених Першим
національним конгресом з біоетики (Київ, 2001 р.), а також „Європейської
конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для
експериментальних та інших наукових цілей” (Страсбург, 1985 р.). Тварин
дослідних і контрольної груп утримували в ідентичних умовах і матеріал, взятий
від них для дослідження, опрацьовували одночасно.
Таблиця 2.1
Розподіл експериментальних тварин за групами
Група спостереження
Кількість
тварин
Перша (контрольна) група
15
Друга група (експериментальна з змодельованою дистрофією сітківки)
17
Третя група (з коригованою дистрофією сітківки перфтораном)
16
Всього
48
Вивчення кровоносних судин, ланок гемомікроциркуляторного русла і структур
очного яблука здійснювали комплексними методами. При цьому для вирішення
поставлених завдань були проведені наступні дослідження:
. Моделювання дистрофії сітківки у кролів в експерименті та її корекція
перфтораном.
. Ін’єкційний метод та морфометричне вивчення судин кровоносного русла очного
яблука.
. Гістологічні та гістохімічні дослідження структур очного яблука в нормі, при
дистрофії сітківки та її корекції.
. Електронномікроскопічне дослідження гемомікроциркуляторного русла очного
яблука.
. Статистична обробка кількісних даних.
2.1. Моделювання дистрофії сітківки у кролів.
Моделювання дистрофії сітківки здійснювали наступним чином. Кролю в умовах
кетамінового (10 мг/кг) наркозу у вушну вену вводили розчин монобромацетату в
дозі 1,25 мг/кг, а в лівий та правий ретробульбарні клітковинні простори двічі,
з інтервалом в 24 год, додатково вводили 1 % розчин мезатону в дозі 0,15 мг/кг,
який попередньо розводили ізотонічним розчином хлориду натрію у співвідношенні
1:10.
Для корекції експериментальної дистрофії сітківки використовували перфторан –
субмікронну 10 % емульсію на основі перфторорганічних сполук, який володіє
кисневотранспортною функцією та усуває тканинну гіпоксію. Даний препарат
покращує газообмін, метаболізм, гемодинаміку, реологічні властивості крові,
стабілізує клітинні мембрани, має дозонезалежну імунопротекторну і
протинабрякову дію [3, 30, 95, 109].
У частини дослідних тварин (третя група) проводили корекцію дистрофії сітківки
перфтораном, який вводили тричі в дозі 1 мл/кг внутрішньовенно через день.
Перед евтаназією експериментальним тваринам проводили офтальмоскопію, при якій
вивчали структури задніх відділів очного яблука (сітківка, судинна оболонка і
зоровий нерв). На шосту добу від початку експерименту виконували евтаназію
експериментальної тварини шляхом кровопускання в умовах кетамінового наркозу.
Всі маніпуляції та процедури виконували, дотримуючись правил асептики та
антисептики. Наявність дистрофії сітківки підтверджували даними гістохімічного,
морфометричного, гістологічного методів досліджень. (Деклараційний патент
України 59776 від 15.09.2003) [22].
2.2. Ін'єкційний метод та морфометричне вивчення кровоносного русла очного
яблука
Судинне русло очного яблука вивчали за допомогою ін'єкції артеріального,
венозного та гемомікроциркуляторного русел туш-желатиновою сумішшю [37] із
наступною їх морфометрією [1, 2, 114, 224]. Через 3-4 години після закінчення
заповнення кровоносних судин туш-желатиновою сумішшю, забирали шматочки задніх
відділів очного яблука і їх фіксували в 10,0 % розчині нейтрального формаліну
протягом 14-ти діб.
На заморожуючому мікротомі виготовляли зрізи, товщиною 30-50 мкм, які
зневоднювали в спиртах зростаючої концентрації, просвітлювали в метиленовому
ефірі саліцилової кислоти і заключали в полістирол. Дані зрізи вивчали в
мікроскопах МБИ-6 та МБИ-15 при різних збільшеннях [37].
Окрім того, судини очного яблука вивчали рентгенологічно. Для цього судинне
русло заповнювали рентгенконтрастною масою, потім проводили рентгенографію з
наступним морфометричним дослідженням рентгенограм [37, 148].
Також на гістологічних мікропрепаратах проводили морфометрію війкових артерій
середнього калібру (зовнішній діаметр 51-125 мкм) та малого калібру (зовнішній
діаметр 26-50 мкм) очного яблука за методом С.В. Шорманова [149, 150]. При
цьому визначали їх зовнішній (ЗД) і внутрішній діаметри (ВД), товщину середньої
оболонки (ТМ), індекс Вогенворта (ІВ), висоту ендотеліоцитів, діаметр їхніх
ядер, ядерно-цитоплазматичне відношення, відносний об’єм уражених клітин [149,
150]. Виконували також морфометрію судин гемомікроциркуляторного русла,
визначаючи при цьому діаметри артеріол, прекапілярів, капілярів, посткапілярів
і венул, а також щільність судин на стандартній площі зрізу.
Для оцінки взаємовідношень тканин очного яблука та судин
гемомікроциркуляторного р
- Київ+380960830922