РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ І
ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ ДО ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
У другому розділі проаналізовано сучасний стан досліджуваної проблеми у
практиці діяльності вищих навчальних закладів; викладено результати
констатувального етапу дослідження, обґрунтовано компонентно-структурну
готовність майбутніх учителів музики і художньої культури до формування
професійної майстерності.
2.1. Сучасний стан формування професійної майстерності вчителів
З метою виявлення сучасного стану підготовки майбутніх учителів музики і
художньої культури до оволодіння професійною майстерністю на базі факультету
культури і мистецтв Херсонського державного університету, Академічного ліцею
при Херсонському державному університеті; Інституту мистецтв Національного
педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, музично-педагогічного
факультету Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського,
Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних
кадрів протягом 2000 – 2005 років була проведена дослідно-експериментальна
робота.
Дослідженням було охоплено 577 осіб, з них: 358 студентів, 59 викладачів вузів,
160 вчителів художньо-естетичних дисциплін.
Метою констатувального етапу дослідження було виявлення рівнів сформованості
професійної майстерності майбутніх учителів музики і художньої культури (через
дослідження показників основного критерію ефективності процесу професійної
підготовки – готовності до майбутньої художньо-педагогічної діяльності як
результату), чому передувало вирішення таких завдань:
1) діагностика сучасного стану сформованості професійної майстерності майбутніх
учителів музики і художньої культури;
2) виокреслення структурних компонентів готовності майбутніх учителів музики і
художньої культури до формування професійної майстерності;
3) виявлення рівнів готовності студентів до формування професійної
майстерності;
4) теоретичне обґрунтування педагогічної технології формування професійної
майстерності.
План реалізації дослідно-експериментальної роботи передбачав послідовність,
взаємопов’язаність і взаємозалежність кількох етапів дослідження, на кожному з
яких вирішувались певні завдання, застосовувались певні методи і прийоми.
Так, метою початкового, діагностичного “зрізу” стало вивчення переважно мотивів
оволодіння професійною майстерністю майбутніми вчителями музики і художньої
культури, їх потреб, цілей, ціннісних орієнтації.
На цьому ж етапі аналізувався стан навчально-методичної бази: навчальні плани,
програми, підручники, навчальні посібники з досліджуваної проблеми.
У процесі дослідження проводились:
анкетування, бесіди, інтерв’ювання викладачів та студентів; методи
педагогічного спостереження, самооцінки, оцінки діяльності майбутніх фахівців
під час проходження ними педагогічної практики у школах і проведення
академічних концертів у ВНЗ;
тестування студентів, виконання ними творчо-евристичних завдань у процесі
навчання у ВНЗ та проходження педагогічної практики у школах з метою виявлення
їх художньо-педагогічного потенціалу – передумови формування професійної
майстерності;
діагностичне вивчення та аналіз комплексних робіт випускників ВНЗ, що дало
змогу встановити стан та рівень сформованості професійної майстерності.
У цілому означене сприяло визначенню інформаційно-аналітичної бази, котра
максимально окреслила реальний стан досліджуваної проблеми.
Для з’ясування сутнісної грані досліджуваної проблеми, упорядкування інформації
про необхідні знання, уміння, навички і систематизацію професійно значущих
якостей, критеріїв і процедур формування професійної майстерності у процесі
професійної підготовки ми проаналізували поняття “вчитель музики і художньої
культури” в аспекті двох позицій: як вчителя, який має володіти
психолого-педагогічними знаннями, уміннями, навичками і як фахівця в галузі
музичного мистецтва, методики його викладання, а також художньої культури та
методики її викладання. Ми спиралися на дослідження Ю. Зєєра, Є. Климова,
Н.Кузьміної, А.Маркової, К.Платонова, В.Рибалки, В.Семиченко, Дж. Холланда у
галузі професійної психології, котра вивчає закономірності формування
професійних намірів, вибору професії, оволодіння нею, становлення і оцінки
спеціаліста і професіонала, а також на аналіз художньо-педагогічної діяльності
практикуючих вчителів. Встановлено, що професія “вчитель музики” одержала новий
зміст у зв’язку із введенням у професійну підготовку дисциплін спеціалізації
“художня культура”, у результаті чого виникла професія – “вчитель музики і
художньої культури”, яка характеризує новий зміст діяльності за функціональними
компонентами в системі “Людина-Професія” і яку слід розуміти як утворення, що
поєднує в собі ознаки трьох основ і є монопрофесією – органічним сплавом
психолого-педагогічної, художньо-естетичної та мистецької освіти.
Знаходячись на стику різних професійних сфер: “Людина – Людина” - “Людина –
Художній образ” професія “вчитель музики і художньої культури” синтезує галузі
різних видів мистецтв при збереженні домінуючого естетичного спрямування
кожного з них.
За ознаками цілей (Є.Климов) професія вчителя музики і художньої культури
відноситься до гностичних професій, тому що вимагає від суб’єкта
психолого-педагогічних, мистецтвознавчих, культурологічний компетенцій, а також
до перетворювальних, тому що пов’язана із “функціонуючою художньою культурою”,
яка наповнює навчально-виховний процес не лише художніми, але й
психолого-педагогічними впливами. За ознаками основних засобів праці відповідає
професіям, щ
- Київ+380960830922