Ви є тут

Агрохімічна оцінка фосфоритоносних агроруд Західного регіону України (на прикладі місцевих зернистих та жовнових фосфоритів

Автор: 
Гаврилюк Володимир Андрійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U000560
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
О’єкти, методика та умови проведення досліджень
Вивчення закономірностей впливу місцевих фосфоритів на родючість
дерново-слабопідзолистих грунтів, продуктивність та якість
сільськогосподарських культур проводились методом польових дослідів та
лабораторних визначень в зоні Полісся Волинської області.
2.1. Місцеві фосфорити зернистого та жовнового типу
В результаті пошукових робіт, проведених Рівненською ГРЕ на території
Волинської області було відкрито поклади природніх низькофосфатних агроруд до
яких відносяться фосфорити зернистого та жовнового типів.
Одним з найбільш розвіданих та оцінених родовищ зернистих фосфоритів є родовище
“Матейки”, яке знаходиться в північно-східній частині області на території
Маневицького району.
Продуктивні відклади нижньосеноманського під’ярусу залягають на глибині 52-82 м
на піщаноглинистих породах венду, що перекриваються скрізь вапняками верхнього
сеноману. Родовище складає широку смугу розвитку фосфатоносних пісків,
потужністю 0-28 м, що містить 1,13-6,43 Р2О5. Загальні прогнозуючі ресурси
даного родовища складають 95,6 млн. тонн агроруди, або 5,9 млн. тонн діючої
речовини Р2О5. Площа розвіданого родовища становить 18,5 км2.
Продуктивний горизонт зернистих фосфоритів представлений дрібно-тонкозернистим
глауконіт – фосфат кремнієвим піщаником на карбонатному глиноподібному цементі
.
Фосфоритоносність даних сеноманських відкладів обумовлена присутністю в їх
складі корінних фосфатних утворень зернистого типу, з якими зв’язано до 96,2%
загальної кількості Р2О5.
У мінералогічному складі зернистих фосфоритів родовища “Матейки” переважає
кальцит, кварц і фосфорит (таблиця 2.1.2).
Таблиця 2.1.1.
Усереднений мінералогічний склад зернистих фосфоритів, родовища “Матейки”,
(за даними Брагіна Ю.М.)
Мінеральні компоненти
Вміст, %
Фосфорит
24,6
Глауконіт
9,7
Кварц, польові шпати
18,4
Кальцит
45,5
Гідрослюди, монтморилоніт
1,8
Результати гранулометричних і мінералогічних досліджень показали, що мінерали
фосфатів в основному знаходяться в фракціях розміром 0,25-0,05 мм. В
тонкозернистій частині породи їх міститься до 17-20 % Р2О5 від загальної
кількості. Фосфати представлені різними морфологічними типами: фосфатизовані
черепашки іноцерам - 55,2-89,0; зерна без форм - 5,9-24,8; обломки скелетів риб
- 5,0-18,5 і в незначній кількості в породі присутні ооліти - 0,05-1,0
відсотка.
Фосфорити даного родовища відносяться до іноцерамового типу, поскільки тут
55-89% Р2О5 зв’язано з фосфатизованими створками іноцерам.
Хімічний склад зернистих фосфоритів представлений у таблиці 2.1.2.
Крім того, на території Волинської області відкриті поклади жовнових
фосфоритів, представлених Ратнівським родовищем, яке знаходиться в
північно-західній частині області на території Любомльського, Старовижівського,
Ратнівського та Камінь-Каширського районів. Перспективність даного родовища
полягає в тому, що присутність жовнів в загальній масі становить 25,8-58,0 % із
вмістом 8-16 % P2O5 в руді (жовнах). Запаси станом на 1.01.1991 року становлять
7313 тис. т. діючої речовини P2O5. Потужність продуктивного горизонту 0,5-1,45
м з глибиною вскришних робіт від 2 до 16 м. Він представлений
піщано-гравійно-гальковими сумішами на фосфатному цементі .
Таблиця 2.1.2.
Хімічний склад зернистих фосфоритів родовища “Матейки”,
(за даними Брагіна Ю.М.)
Елементи
Вміст, %
SiO2
24,24
АІ2O3+ТiO2
1,47
Fe2Оз
2,30
СаО
38,60
P2O5 (валовий)
7,40
P2O5 (лимонно-розчинний)
4,90
К2О
0,98
NаO
0,46
МgO
0,32
0,75
SOз
1,74
SrO
0,07
Cd
<1,00
As
1,30
Рb
<2,00
На території Старовижівської дільниці у 1994-97 рр. було налагоджено
дослідно-промислову розробку жовнових фосфоритів з проєктною потужністю 15 тис.
т. в рік при роботі в одну зміну. Вартість 1 тонни фосфоритного борошна
жовнових фосфоритів становила 120-140 грн/т., що є значно менше традиційних
промислових добрив. Окупність капітальних вкладень при виведенні Ратнівського
родовища на проектну потужність 290-300 тис. тонн борошна у рік, за даними ВАТ
"Гірхімпром" становитиме 2,4 роки.
В мінералогічному та хімічному складах агроруди жовнових фосфоритів, за даними
Рівненської ГРЕ, переважає кварц та фосфати (таблиці 2.1.3. та 2.1.4.).
Таблиця 2.1.3.
Усереднений мінералогічний склад агроруд Ратнівського родовища,
(за даними Рівненської ГРЕ)
Мінеральні компоненти
Вміст, %
Кварц і халцедон
78,2-82,6
Карбонати
2,6-4,5
Фосфати
8,0-14,0
Польові шпати
1,6-1,8
Глауконіт
1,2-5,2
Пірит
0,3
Таблиця 2.1.4.
Хімічний склад жовнових фосфоритів Ратнівського родовища,
(за даними Рівненської ГРЕ)
Елементи
Вміст, %
SiO2
52,55
ТiO2
0,13
АІ2O3
1,67
Fe2Оз
0,41
СаО
20,58
FeО2
1,00
P2O5 (валовий)
8,36
P2O5 (лимонно-розчинний)
2,2
К2О
0,55
NаO
0,57
МnО
0,46
SOз
2,03
0,44
Характеристика грунтового покриву
За географічним положенням Волинська область займає північний захід України. Її
рельєф сформувався в результаті взаємодії ендогенних та екзогенних процесів.
Переважаючими формами рельєфу є моренні, моренно-зандрові та зандрові рівнини.
У широтному напрямку Волинська область поділяється на дві природно-кліматичні
зони – Західний Лісостеп і Полісся.
Характерною рисою рельєфу Волинського Полісся є незначна відносна висота і
невеликий нахил на північ, дуже виражений мезо- і мікрорельєф, який
представлений дюнами, грядами, крейдяними підвищеннями та невеликими
впадинами.
Шацький агрогрунтовий район, де проводилися польові дослідження, знаходиться в