РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, Матеріали ТА методи ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Дисертаційна робота виконана на кафедрі терапії і клінічної діагностики
Національного аграрного університету у відповідності з планом науково-дослідної
роботи кафедри: „Вивчити особливості метаболічної і функціональної адаптації
телят до позаутробного життя і розробити способи профілактики і корекції
виявлених порушень”, № держреєстрації 0101U003460, є самостійним розділом
„Профілактика порушень мінерального обміну в організмі корів із застосуванням
сполук біогенних мікроелементів”.
Експериментальна частина роботи виконувалася у період з 1999 по 2005 роки у
проблемній науковій лабораторії внутрішніх незаразних хвороб тварин кафедри
терапії і клінічної діагностики НАУ, навчально-дослідному господарстві
„Великоснітинське ім. О.В. Музиченка” Фастівського району Київської області та
приватному сільськогосподарському підприємстві „ДІАР”, с. Завадівка
Володарського району Київської області. Досліди щодо застосування
експериментального біогенного препарату „Профстимкор” проводили в
зимово-весняний період року на сухостійних коровах чорно-рябої породи та
народжених від них телятах.
Токсичність препарату досліджували на 72 лабораторних щурах, у відповідності до
методичних рекомендацій „Токсикологічний контроль нових засобів захисту тварин”
[208]. Лабораторним тваринам застосовували досліджуваний препарат на
крохмальному клейстері в дозах 250, 500, 1000, 2000, 3000 та 4000 мг/кг маси
тварини внутрішньошлунково, за допомогою металевого зонда. В період досліду
випадків загибелі лабораторних тварин не встановлено, що дає підставу віднести
дослідний препарат до групи малотоксичних.
У методичному підході до проведених нами дослідів головним було дотримання ряду
умов, які б гарантували отримання об’єктивних і співпадаючих результатів, а
саме:
Підбір і формування груп із клінічно здорових тварин однієї породи, однакового
віку, статі і конституції;
Дотримання однакових умов годівлі і утримання тварин протягом всіх періодів і
серій дослідів;
Виконання однієї схеми досліду в усі його періоди, один і той же час задавання
експериментального препарату „Профстимкор”, взяття проб крові з яремної вени,
використання одних і тих же методів досліджень і т. п.;
Використання сучасних методів досліджень.
Раціон дослідних тварин включав сіно різнотрав’я, солому пшеничну, жом, силос
кукурудзяний, комбікорм для великої рогатої худоби, сінаж та мелясу.
Цукро-протеїнове відношення в раціоні було в межах 1,2:1. При виконанні роботи
з вивчення порушення обміну речовин у сухостійних корів та народжених від них
телят, при недостатньому надходженні в організм тварин мінеральних елементів,
нами проведено лікувально-профілактичні заходи на 20 коровах (дослідна група).
Напередодні тварин досліджували на наявність у них різних незаразних,
інфекційних та інвазійних хвороб. У дослід включали клінічно здорових та
вільних від інвазії тварин.
У дослідній групі були корови, які отримували експериментальний препарат
„Профстимкор” на такому ж раціоні, як і тварини, що не отримували цей препарат
(контрольна група).
На 40 сухостійних коровах та народжених від них телятах проведено 2 серії
дослідів у два етапи з вивчення динаміки змін показників обміну речовин.
Аналізу піддано 270 проб крові з яремної вени сухостійних корів та 160 проб
крові новонароджених телят. 120 проб крові досліджено методом
атомно-абсорбційної спектрофотометрії з використанням атомно-абсорбційного
спектрофотометра AAS-30.
Всього виконано 810 аналізів крові сухостійних корів, 570 – крові
новонароджених телят та 126 аналізів кормів.
У господарстві “Великоснітинське ім. О.В. Музиченка” Фастівського району
Київської області було сформовано контрольну і дослідну групи тварин (корови
віком 4–5 років, чорно-рябої породи, масою тіла 450 – 500 кг по 20 голів у
кожній, з виявленими у сухостійний період ознаками патології мінерального
обміну). Коровам дослідної групи задавали комплексний біогенний препарат, до
складу якого входили: йод крохмальний, вермикуліт, опока, лактатні й карбонатні
сполуки кобальту, цинку, міді, марганцю і заліза. Препарат застосовували
коровам перорально у вигляді порошку, в дозі 35,6 г на тварину, один раз на
добу протягом 45 діб.
Клінічні дослідження тварин (n=40) і біохімічні дослідження крові (n=10)
проводили безпосередньо перед застосуванням препарату (за 60 діб до отелення);
на 21-у (за 39 діб до отелення) і на 45 добу застосування препарату (за 14 діб
до отелення).
Щоб з’ясувати профілактичну ефективність біогенного препарату на збереженість
новонароджених телят, отриманих від сухостійних корів дослідної і контрольної
груп, були сформовані дві групи телят – відповідно дослідна і контрольна.
Клінічні дослідження телят (n=40), морфологічні та біохімічні дослідження
отриманої від них крові (n=10) проводили: на 2-у, 5-, 15- та 22-у доби після
народження.
Матеріалом для дослідження була кров, відібрана з яремної вени корів і телят
вранці, до годівлі тварин. Кров відбирали у 2 пробірки по 15 мл у кожну та у
флакон (70 мл) для дослідження на вміст макро- і мікроелементів. В одну з
пробірок для стабілізації попередньо вносили 3 краплі 1% -ного розчину гепарину
на 10 мл крові. У пробірку відбирали кров для отримання сироватки.
2.1. Аналітична робота
Клінічний стан тварин визначали за загальноприйнятими методиками.
Клінічну оцінку характеру мікроелементозів сухостійних корів проводили за
схемою, запропонованою проф. М.О. Судаковим та співавт. [140].
При проведенні експериментів у відібраних пробах (зразках) крові тварин
проводили такі досл
- Київ+380960830922