РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ
ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
2.1. Схеми проведення дослідів
Експериментальна частина роботи виконана в 2003-2007 роках на базі кафедри внутрішніх хвороб тварин Харківської державної зооветеринарної академії з використанням тварин, що утримувались у АФ "Шахтар", філіях "Донбас", "Надія", "Колос" та "Краматорський" Слав'янського району Донецької області за наступною схемою (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Схема досліджень
Аналіз еколого-агрохімічних паспортів грунтів
господарств та хімічних досліджень кормів
Клінічний стан та рівень
обміну речовин
Корови
Свиноматки
Клінічний стан та рівень обміну речовин
ТелятаПоросята
Токсикологічна
та фармакологічна
активність
препарату
Комплексний препарат
Мікрохелм
Специфічна
активність
препарату
Виробниче випробування препаратуТелятаПоросята
На першому етапі досліджень був проведений аналіз еколого-агрономічних паспортів грунтів господарств та даних хімічного аналізу кормів. В подальшому були обстежені умови утримання і годівлі тільних ко-рів і поросних свиноматок, встановлений клінічний статус та рівень обміну речовин, а також визначений клінічний статус, стан гемопоезу та процесів метаболізму у народжених від них телят і поросят. Раціони годівлі тварин аналізували за основними показниками поживності та мікроелементним складом.
Біохімічними дослідженнями крові поряд з іншими показниками визначали рівень забезпеченості мікроелементами організму всіх тварин.
На основі аналізу еколого-агрономічних паспортів грунтів господарств, даних хімічних досліджень кормів та клінічних досліджень тварин, аналізу умов їх утримання і годівлі, біохімічних досліджень, а також урахування вікових потреб тварин були розраховані дози мікроелементів для телят і поросят, які були використані для конструювання нового засобу профілактики порушень обміну речовин і шлунково-кишкових хвороб новонароджених. До складу такого препарату з умовною назвою Мікрохелм увійшли пробіотик Байкал-ЕМ 1У та аскорбінати кобальту, цинку, міді і марганцю.
Токсикологічну і фармакологічну активність нового препарату досліджували на безпородних білих мишах у відповідності з методичними рекомендаціями "Токсикологічний контроль нових засобів захисту тварин" (1997) [229]. Препарат вводили тваринам в дозі 1200 та 120 мг/кг маси тіла у формі 1%-го водного розчину перорально за допомогою шприца зі спеціальною голкою.
Специфічну активність препарату визначали на обмежених за кількістю групах телят і поросят, а в подальшому проводили перевірку його профілактичної ефективності в умовах виробництва.
Новонародженим телятам і поросятам препарат Мікрохелм задавали індивідуально, розмішуючи його у невеликій кількості води: телятам із пляшки, поросятам - із шприца. Протягом дослідів всім тваринам препарат задавили приблизно в один і той же час - зранку (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Схема профілактики шлунково-кишкових хвороб телят і поросят
Назва препаратуНовонароджені телятаПоросята віком 0-2 міс.дослідконтрольдослідконтрольКомплекс аскорбінатів Co, Cu, Zn, Mn в поєднанні з пробіотиком Байкал-ЕМ1У (Мікрохелм)Через рот 5,0 см? один раз на добу, курс 12-14 діб-Через рот один раз на добу: до одного міс. віку 2,0 см?;
- до 2 міс. віку 5,0 см?-
Для вивчення профілактичної дії нового експериментального препарату в кожній серії дослідів формували по дві групи клінічно здорових новонароджених телят і поросят - дослідну і контрольну.
Телятам дослідної групи щодобово протягом перших 14 діб їх життя, починаючи з другої доби, задавали преперат Мікрохелм у дозі 5 мл на голову (табл.2.2); тварини контрольної групи препарат не отримували.
Поросятам дослідної групи препарат вводили перорально через шприц по 2 мл на голову щодобово, починаючи з другої доби, до місячного віку та по 5 мл до 2-місячного віку (табл. 2.2); контрольна группа тварин препарат не отримувала.
Умови утримання і годівлі телят і поросят були аналогічними загальноприйнятим у господарствах і не змінювались протягом всього періоду досліджень
Для контролю за станом здоров`я телят і поросят щодобово проводили клінічні дослідження за загальноприйнятою схемою. Для гематологічних та біохімічних досліджень брали кров у телят через кожні три доби, а у поросят - на 20-у , 30-у та 60-у доби їх життя.
2.2. Матеріал досліджень
Об'єкт досліджень - корови і телята голштинської породи, свиноматки і поросята великої білої породи, безпородні білі миші.
Матеріалом досліджень були кров тварин та сконструйований експериментальний комплексний препарат Мікрохелм. Проби крові від корів і телят отримували із яремної вени, у свиноматок і поросят з орбітального венного синусу до їх ранкової годівлі. Для біохімічних досліджень використовували сироватку крові, для гематологічних - цільну кров, в якості антикоагулянта використовували гепарин [230].
2.3. Методи досліджень
Методи досліджень включали:
- клінічні дослідження загального стану тварин та окремих органів і систем організму за загальноприйнятою схемою;
- морфологічні - в крові визначали кількість еритроцитів і лейкоцитів загальновідомими методами в камері із сіткою Горяєва [231], морфологічний склад крові визначали в мазках, зафарбованих за методом Романовського-Гімзи [232].
- хіміко-токсикологічні - з визначення летальної дози препарату Мікрохелм на лабораторних тваринах [229, 233];
- аналіз еколого-агрохімічних паспортів грунтів господарств, вивчення умов утримання і годівлі тварин - за довідковими зоотехнічними даними та аналізом експертиз хімічних досліджень кормів; зважування тварин проводили до ранкової годівлі.
Біохімічні дослідження сироватки крові включали [234]:
- вміст гемоглобіну - геміглобінціанідним методом;
- вміст загального білка - рефрактометричним методом, його фракцій-електрофорезом на фільтруваль