РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕННЯ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
2.1. Вибір напряму досліджень
Безумовно, остеодистрофія високопродуктивних корів залишається одним з
найпоширеніших захворювань порушень обміну речовин. У науковій літературі є
достатньо відомостей відносно етіології цього захворювання, його патогенезу та
методів діагностики, у тому числі біохімічних. Але, незважаючи на це, найбільш
відомі та розповсюджені біохімічні показники, які використовують при
діагностиці остеодистрофії, мають низьку інформативність і відображають частіше
за все стан мінерального обміну. Особливо це стосуються таких тестів, як уміст
загального кальцію та неорганічного фосфору, а також активності лужної
фосфатази. Відносно інших біохімічних маркерів метаболізму кісткової тканини,
зокрема її органічного компоненту, у вітчизняній літературі інформація досить
обмежена і представлена лише в поодиноких роботах [144,145]. Також залишаються
відкритими деякі аспекти перебігу цієї патології за умов обмеження рухової
активності тварин на фоні недостатнього мінерального та вітамінного живлення.
У багатьох роботах є відомості про істотну роль високого рівня молочної
продуктивності як фактора, що призводить до розвитку остеодистрофії. Тому
вивчення взаємозв’язку між рівнем молочної продуктивності та показниками, що
характеризують стан метаболічних процесів у корів при остеодистрофії, має
наукове і практичне значення. Потребує подальшого вивчення та удосконалення
також лікування корів, хворих на остеодистрофію.
План даної роботи можна представити у вигляді наступної схеми:
Захворювання Остеодистрофія
Тварини Щури Корови
Мета
Визначення діагностичної Визначення впливу Лікування та
цінності визначення компонентів продуктивності та контроль за його
стану сполучної тканини гіпокінезії на розвиток якістю
остеодистрофії
Моделі Гіпокінезія Введення ДМ Гіпокінезія Різна молочна Застосування
28 днів 9 мг/кг 60 днів продуктивність “Продевіт-тетра”
Методи Гістологічні Біохімічні Біохімічні Клінічні
досліджень сечі крові
Область
впровадження Комплекс біохімічних показників із застосуванням
результатів критеріїв стану сполучної тканини.
Рання діагностика остеодистрофії у корів.
Контроль за якістю лікування остеодистрофії у корів
2.2. Об’єкти досліджень, місця проведення дослідів
Дослідження проводились на базі господарств АТОВ “Харківплемсервіс”, ННЦ
“Прогрес” ХДЗВА, на кафедрі клінічної діагностики ХДЗВА, в акредитованому
відділі проблем лабораторної діагностики та імунології Інституту патології
хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка, атестат акредитації 100 – 0623/2001 від
20.06.2001, згідно договору про наукове співробітництво з ХДЗВА.
Господарства були благополучними щодо інфекційних та інвазійних захворювань
великої рогатої худоби. Тварини утримувалися в добре обладнаних приміщеннях,
тип утримання стійлово-прив’язний, мікроклімат задовільний. Годівля тварин
здійснювалась за нормами ВІТа з урахуванням рівня молочної продуктивності і
фізіологічного стану [155,156].
Об’єктами дослідження були корови української червоно-рябої та чорно-рябої
порід та білі щури лінії Wistar.
Для цього в господарстві був проведений експеримент, для якого були відібрані 3
групи корів-аналогів віком 5–7 років на 5–6-му місяцях лактації з
середньорічним надоєм по останній лактації 6000–7000 кг. Були сформовані
наступні групи, по 9 корів у кожній:
контрольна – тварини, які знаходилися на безприв’язному утриманні (1-а група);
тварини, яких перевели на прив’язне утримання і утримували без моціону протягом
2-х місяців. У цих тварин проби крові відбиралися на 15-у (2 група), 30-у (3
група) та 60-у добу (4 група) стійлового утримання;
тварини, які знаходилися на прив’язному утриманні і мали до початку досліду
виражені клінічні прояви остеодистрофії – на третій стадії (5 група).
Також в цьому господарстві визначався вплив рівня молочної продуктивності корів
на динаміку біохімічних показників та розвиток порушень обміну речовин (2 серія
дослідів – 30 корів).
2). Корови ННЦ “Прогрес” ХДЗВА (25 голів, віком 4–7 років, продуктивністю 4
тисяч літрів за лактацію). Ці тварини використовувались для вивчення
ефективності застосування вітамінного препарату ”Продевіт-тетра” у поєднанні з
препаратом еконіки “Люкон” (25 корів).
3). Щури лінії Wistar 8–10-місячного віку (40 особин, массою тіла 300–350 г),
які утримувались на збалансованому раціоні згідно норм по утриманню
лабораторних тварин. Всі дослідження були виконані у відповідності з правилами
проведення експериментальних досліджень [157,158]. В експерименті вивчали
патогенетичні ланки розвитку дистрофічно-деструктивних процесів у кістковій
тканині і визначала біохімічні критерії для прижиттєвої оцінки цих змін на
іммобілізаційній та дексаметазоновій моделях остеодистрофії.
Було сформовано п’ять груп тварин по 6 щурів у кожній, у тому числі –
контрольна група. Тварини утримувалися в клітках для гіпокінезії 23 години на
добу. Протягом 1 години вони знаходилися в режимі вільної рухової активності.
Щури чотирьох експериментальних груп утримували в спеціально обладнаних клітках
і виводилися з експерименту: 1-а група на 7-у добу; 2-а – 14-у, 3-я – 21 та 4-а
група – на 30-у добу. Десять щурів склали 5-у експериментальну групу, яким
протягом одного місяця один раз на тиждень внутрішньом’язово вводили 2%-ний
розчин дексаметазону в дозі 9 мг/кг маси [159,160]. З досліду щурів виводили
методом декапітації під гексеналовим наркозом, відбирали проби крові для
біохімічних та зразки кісткової тканини – для гістологічни
- Київ+380960830922