РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ,
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Робота виконувалась протягом 1998–2000 та 2003–2004 років у лабораторії НДІ
внутрішніх хвороб тварин Білоцерківського ДАУ, господарствах Київської (ВАТ
“Терезине” та агрофірма “Матюші” Білоцерківського району, ДПЗ “Плосківський”,
ПСП “Дударків” Бориспільського району, ПП “Агрофірма “Розволожжя” Сквирського
району), Дніпропетровської (КСП “Колос” та АТЗТ “Агросоюз”), Вінницької (КСП
“Росія”) областей. Бактеріологічне дослідження нирок і сечі виконано у
лабораторії анаеробних інфекцій та ветеринарно-санітарної експертизи ІВМ УААН.
Матеріалом для дослідження були високоудійні корови (6–9 тис. кг молока за
лактацію) голштинської та української чорно-рябої породи періоду сухостою та
протягом 1–3 місяців після отелення і 35 телят з одноденного до місячного віку.
Для вивчення поширення і причин нефропатій проведено дослідження 447 корів, з
яких 40 - клінічно здорові, 97 - з ознаками нефротичного синдрому, 189 - з
ознаками гепаторенального синдрому і 121 - з ураженням печінки. При
узагальненні отриманих результатів і викладенні їх у подальших розділах
аналізувалися лише показники крові і сечі від 326 корів (клінічно здорових, з
ознаками нефротичного і гепаторенального синдромів). Показники корів з ознаками
ураження печінки (121 гол.) ми не брали до уваги.
Робота виконувалась за наступним планом (рис. 2.1):
а) вивчення показників функціонального стану нирок у клінічно здорових
високоудійних корів (40 корів);
б) вивчення інформативності показників функціонального стану нирок для
діагностики нефротичного синдрому у 97 високопродуктивних корів;
в) вивчення інформативності показників функціонального стану нирок і печінки
для діагностики гепаторенального синдрому у високопродуктивних корів ( 189
корів);
г) вивчення ефективності паранефральної новокаїнової блокади в комплексному
лікуванні високопродуктивних корів з ознаками гепаторенального синдрому (6
голів);
д) вивчення показників функціонального стану нирок у клінічно здорових телят на
1-й, 3-, 5-, 10-, 15-, 20- і 30-й дні життя (20 телят);
е) вивчення інформативності показників функціонального стану нирок для
діагностики нефротичного синдрому у 15-ти телят, хворих на колібактеріоз, у
динаміці розвитку патологічного процесу та під впливом лікування (1-й, 3-, 5-,
10- і 15-й дні від початку хвороби).
Стан нирок у тварин оцінювали за допомогою клінічного дослідження та
лабораторного аналізу крові і сечі. Зразки крові від досліджуваних тварин брали
у ранкові часи з яремної вени. Сечу відбирали у чистий посуді одразу (за
допомогою індикаторних смужок “Pentaphan”) проводили експрес-аналіз на
визначення величини рН, вмісту білка, глюкози, кетонових тіл, гемоглобіну.
У крові тварин визначали вміст гемоглобіну (геміглобінціанідним методом),
величину гематокриту – мікроцентрифугуванням (за Шкляром), загальну кількість
еритроцитів та лейкоцитів – меланжерним методом у камерах із сіткою горєва; на
базі цих даних розраховували вміст гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ).
Функціональний стан нирок оцінювали за показниками білкового, вуглеводного та
ліпідного обміну. Для цього визначали: залишковий азот у сироватці крові - з
реактивом Неслера; вільний амінний азот - за реакцією з нінгідрином; креатинін
у сироватці крові і сечі - в реакції Яффе (метод Поппера); сечовину в сироватці
крові і сечі - з діацетилмонооксимом; глюкозу в обох субстратах –
глюкозооксидазним методом, а в сечі, крім того, якісною пробою Гайнеса та
універсальними індикаторними смужками; загальний білок у сироватці крові -
рефрактометрично, білкові фракції - нефелометрично, у сечі білок визначали
експрес-методами (індикаторними смужками, якісними реакціями з 20%-ною
сульфосаліциловою та 5 %-ною азотною кислотами); загальні ліпіди та холестерол
у сироватці крові - тест-набором Simko Ltd, Україна.
Стан проксимальних ниркових канальців оцінювали за концентрацією у
сечі гамма-глутамілтранспептидази (гамма-глутамілтрансферази), яку визначали
колірною реакцією з L-гамма-глутаміл-4-нітроанілідом.
Крім того, досліджували фізичні властивості сечі - колір, консистенцію,
прозорість, запах, відносну густину (за допомогою уреометра), водневий показник
(рН) за допомогою індикаторних смужок та рН-метра, проводили мікроскопічне та
мікробіологічне дослідження сечі. Сечовий осад для мікроскопічного дослідження
одержували центрифугуванням 10 мл сечі протягом 5 хвилин зі швидкістю 3000
об/хв.
Бактеріологічне дослідження нирок і сечі проводили в лабораторії
ветеринарно-санітарної експертизи ІВМ УААН спільно з кандидатом ветеринарних
наук, старшим науковим співробітником ІВМ Л.В.Зоценко. Для цього ранкову сечу
відбирали у стерильний посуд наприкінці акту сечовиділення. Проби охолоджували
і негайно відправляли в лабораторію для підрахунку кількості мікроорганізмів та
їх ідентифікації.
Концентраційну, фільтраційну та реабсорбційну функції нирок оцінювали за такими
показниками:
- концентраційний індекс креатиніну (КІ):
КІ = Креатинін в сечі (мкмоль/л) / Креатинін в крові (мкмоль/л);
- фактор концентрації сечовини (ФКС):
ФКС = Сечовина в сечі (ммоль/л) / Сечовина в крові (ммоль/л);
- співвідношення білок/креатинін:
Білок/креатинін = Білок в сечі (г/л) / Креатинін в сечі (г/л);
- коефіцієнт ниркової канальцевої реабсорбції (R):
R (%) = Креатинін в сечі - Креатинін в крові / Креатинін в сечі Ч 100.
Рисунок 2.1 – Схема виконання експериментальних досліджень
У корів з ознаками гепаторенального синдрому функціональний стан гепатоцитів
оцінювали за показниками білкового обміну (у т. ч. сулемової і формолової),
сечовиноутв