РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
2.1. Вибір напрямів досліджень, матеріал та методика виконання роботи
Аналіз літературних джерел свідчить, що дослідження по застосуванню бджолиного обніжжя для лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію не проводилися і враховуючи стимулюючу дію препарату на організм тварин [14?18], нами поставлено за мету вивчити ефективність його застосування в комплексній терапії даної патології (додаток А).
Досліди виконувалися в період з 2001 по 2006 рр. у навчально-дослідному господарстві Луганського національного аграрного університету та в господарствах Лутугінського району Луганської області: у СТОВ "Волнухінське", "Лісне" та "Благодатна Нива", які неблагополучні щодо респіраторних неінфекційних захворювань (додаток Б, Н, П, Р). Дослідження, згідно затвердженої методики (Харківський зооветеринарний інститут, кафедра внутрішніх хвороб тварин, протокол № 5 від 26.12.2000 р.), проводили в п'ять етапів на здорових та хворих на катаральну бронхопневмонію телятах червоної степової породи віком 20?90 діб, із середньою масою від 20 до 60 кг.
На молочнотоварній фермі навчально-дослідного господарства Луганського НАУ утримання корів червоної степової породи стійлове без активного моціону. Цех сухостою, родильне відділення і профілакторій у господарстві відсутні. Новонароджені телята знаходяться в індивідуальних клітках біля корів. У 3?4-тижневому віці телят переводять у телятник, де утримання безприв'язне, групами по 6?8 голів.
Молочнотоварна ферма СТОВ "Волнухінське" розташована на двох відділках, де утримується велика рогата худоба червоної степової породи. Утримання корів стійлове з обмеженим моціоном навіть при сприятливих погодних умовах. На фермі є пологове приміщення, проте відсутній профілакторій. Телят 3?4-тижневого віку переводять у телятник і групують по 8?10 голів у клітці.
СТОВ "Лісне" спеціалізується на вирощуванні і продажу птиці, поряд із цим розвинена і тваринницька галузь. Глибоко тільних корів та нетелів готують до отелу в цеху сухостою. У господарстві є пологове приміщення та секційний профілакторій, де утримуються новонароджені телята: перший тиждень в індивідуальних клітках, а потім ? групами по 5?7 телят до місячного віку.
У СТОВ "Благодатна Нива" утримання корів ? стійлово-пасовищне. Цех сухостою, пологове відділення та профілакторій у господарстві відсутні. Новонароджені телята знаходяться в індивідуальних клітках до місячного віку біля корів-матерів, де за ними доглядають доярки. Телята віком 1?6 місяців утримуються в окремому приміщення прив'язно.
При дослідженні утримання телят 1,5?4-місячного віку у вищезгаданих господарствах в тій чи іншій мірі відмічали порушення зоогігієнічних вимог щодо вирощування та утримання молодняку великої рогатої худоби. Значної уваги лікарів ветеринарної медицини цих господарств потребують внутрішні хвороби телят, серед яких ? патологія органів дихання. Найбільш поширеною хворобою цієї системи у обстежуваних господарствах є бронхопневмонія телят.
Господарства, де проводилися досліди, були благополучні на гострі інфекційні та інвазійні хвороби.
Система вентиляції в господарствах приточно - витяжна з природною тягою повітря. Видалення гною з приміщення проводиться за допомогою шкребкового транспортеру. Роздача кормів механізована.
Раціон телят складався з сіна різнотравного, соломи, силосу кукурудзяного, молока збираного, висівок пшеничних (додаток В).
Метою першого етапу дослідження було з'ясування особливостей засвоєння пилкових зерен поліфлорного бджолиного обніжжя через травний канал у телят різного віку. Дослідження проводились у навчально-дослідному господарстві Луганського національного університету. Було сформовано за принципом аналогів (вік, маса, стать) 2 групи клінічно здорових тварин по 10 голів (6 теличок, 4 бички) у кожній. Телята першої групи ? 20-, а другої ? 90-добового віку.
Телятам І групи препарат задавали всередину з молоком, ІІ - з комбікормом у дозі 0,3 г на 1 кг маси тіла. Бджолине обніжжя перед задаванням всередину подрібнювали на лабораторному електричному млині [298] і задавали за 30 хв до ранкової годівлі один раз на добу впродовж 5 діб.
Щоб визначити, через який час обніжжя може виділятися з калом, ми попередньо до корму додавали порошок фуксину з розрахунку 10 % до нього [299, 300]. Відбирали весь забарвлений фуксином червоний кал, ретельно перемішували, робили мазки на предметних скельцях із додаванням гліцерину і при середньому збільшенні мікроскопа (Х 200) продивлялися весь мазок. Для документування одержаних результатів найбільш характерні мікроскопічні поля фотографували.
На другому етапі проводили досліди по визначенню оптимальної дози бджолиного обніжжя за його дією на біохімічні та імунологічні показники крові, загальний стан телят 3-місячного віку. Для цього сформували (за принципом аналогів) 4 групи тварин по 10 голів у кожній. Всі тварини були клінічно здорові.
Бджолине обніжжя перед задаванням всередину подрібнювали на лабораторному електричному млині, розводили в 250 мл теплої води і задавали з гумовової пляшки за 30 хв до ранкової годівлі один раз на добу впродовж 10 діб. Такий метод задавання обніжжя використовували і в подальших дослідах.
Телятам І групи препарат задавали в дозі на 1 кг маси тіла 0,1 г, ІІ - 0,3 г, ІІІ - 0,5 г, ІV група була контрольною, яка обніжжя не отримувала.
Перед початком досліду та через 5 діб після останньої дачі препарату, у всіх тварин визначали масу тіла та брали кров для біохімічних й імунологічних досліджень. Крім того, у період спостережень враховували загальний стан і апетит у телят, а також можливі ускладнення.
На третьому етапі були проведені досліди по вивченню впливу дії бджолиного обніжжя на імунологічні показники телят. З цією метою в учгоспі ЛНАУ були сформовані за принципом аналогів 2 групи телят
75-добового віку по 10 голів у кожній.
Тваринам пер
- Київ+380960830922