РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Робота виконувалася у Львівській національній академії ветеринарної медицини
імені С.З. Ґжицького та Інституті біології тварин УААН. Експериментальні
дослідження проводили на базі агрофірми ”Оршівська” Кіцманського району
Чернівецької області, ТзОВ ”Воля” Золочівського району Львівської області та у
клініці великої рогатої худоби при Вищій школі ветеринарних лікарів, м.
Ганновер (Німеччина).
Матеріалом для досліджень були корови чорно-рябої та червоно-рябої порід віком
від 3 до 8 років з продуктивністю 3000 – 4000 та понад 5000 кг молока за
лактацію.
Робота виконувалася за наступним планом (рис. 2.1):
– дослідження КОБ та стану обміну речовин у корів залежно від рівня
продуктивності;
– вивчення КОБ та стану обміну речовин у корів до та після отелення;
– вивчення КОБ та стану обміну речовин у корів, хворих на кетоз;
– дослідження корекції КОБ у корів, хворих на кетоз, шляхом внутрішньовенного
введення глюкози.
При виконанні роботи проводили повне клінічне обстеження тварин [110, 149] і
лабораторний аналіз крові та сечі.
Кров для досліджень відбирали з яремної вени. Для визначення кислотно-основного
балансу кров отримували у спеціальні шприци об’ємом 2 мл з гепарином. Кров
відбирали з нестисненої вени, поступово, забезпечуючи відсутність контакту з
атмосферним повітрям.
Дослідження проб проводили відразу (протягом години після відбору) або
транспортували їх у термосах на льоді до часу прибуття в лабораторію (протягом
шести годин після відбору).
Рис. 2.1. Основні етапи проведення досліджень
Показники кислотно-основного балансу крові проводили на аналізаторі Easy Blood
Gas (USA), що дало нам змогу визначити:
- рН – водневий показник;
- рСО2 – парціальний тиск вуглекислого газу;
- НСО3- – концентрацію бікарбонатів;
- ВЕ (Вase Еxcess) – надлишок або нестачу буферних основ;
- ВЕecf – надлишок або нестачу буферних основ у внутрішньоклітинній рідині;
- SBС (Standart Bicarbonate) – концентрацію бікарбонатів у плазмі;
- рО2 – парціальний тиск кисню;
- SO2 – ступінь насичення гемоглобіну киснем;
- ТO2 – загальний вміст кисню (розчиненого і зв’язаного) в анаеробних умовах;
- ТСO2 – загальну кількість вуглекислоти;
- A-aDO2 – альвеолярно-артеріальний кисневий градієнт;
- R1 – респіраторний коефіцієнт.
Стан мінерального обміну досліджували шляхом визначення у сироватці крові
концентрації загального кальцію (з барвником арсеназо ІІІ), магнію (з
індикатором кальмагітом), неорганічного фосфору (з ванадат-молібденовим
реактивом), а за допомогою газового аналізатора ”ISE - 614” – кількість іонів
калію (К+) та натрію (Na+).
У крові визначали кількість глюкози реакцією з орто-толуїдиновим реактивом
[192].
У плазмі крові встановлювали концентрацію кетонових тіл (бета-оксимасляна та
ацетооцтова кислоти, ацетон) за методом Егфельда-Пінкусена (кров осаджували за
Фоліном) [193].
Стан білкового обміну визначали за рівнем загального білка (рефрактометрично)
та білкових фракцій (методом електрофорезу в поліакриламідному гелі) [176].
У сироватці крові досліджували активність аспарагінової (АСТ) та аланінової
(АЛТ) трансфераз за методом Рейтмана і Френкеля.
У крові корів підраховували кількість еритроцитів та лейкоцитів у камері із
сіткою Горяєва і визначали вміст гемоглобіну за допомогою геміглобінціанідного
методу [192].
Сечу відбирали при спонтанному виділенні або за допомогою масажу шкіри нижче
соромітних губ. До лабораторії транспортували у термосі з льодом.
За допомогою універсальних індикаторних смужок ”DekaPHAN” у сечі встановлювали
питому вагу, величину рН, вміст білка, глюкози, уробіліногену, білірубіну,
крові, аскорбінової кислоти та кетонових тіл. Водневий показник (рН) визначали
також рН-метром (універсальний іонометр ЭВ-74).
Стан кислотно-основного балансу сечі визначали за методом F. Kutas [102], який
ґрунтується на титруванні. Визначення загального кислотно-основного
співвідношення (ЗКОБ) сечі проводили фракційним та простим методами (табл.
2.1). За допомогою фракційного методу визначали кількість іонів амонію (NH4+),
загальний вміст кислот та основ, відношення основ до кислот. Простим методом
досліджували загальний показник КОБ сечі.
Проведено аналіз раціону, досліджено якість кормів, зокрема силосу та сінажу на
процентний уміст в ньому масляної, оцтової і молочної кислот.
Перша серія досліджень полягала у вивченні показників кислотно-основного
балансу та стану обміну речовин у корів з молочною продуктивністю від 3000 до
4000 кг та понад 5000 кг за лактацію. Дослідження проводили у період 2-х тижнів
до отелення та протягом 2 тижнів після родів.
Другу серію досліджень виконували на коровах червоно-рябої породи з
продуктивністю 5000 кг молока за лактацію і більше. Тварин досліджували за 2
тижні до отелення, 2– та протягом 4–7 тижнів після отелення. У корів вивчали
стан кислотно-основного балансу крові та сечі, а також показники обміну
речовин.
Таблиця 2.1
Методики визначення кислотно-основного балансу сечі та його фракцій
Простий ЗКОБ
Фракційний ЗКОБ
- 10 мл сечі збовтати і титрувати
1н НСІ до рН ? 4
- 10 с прокип’ятити
- охолодити
- додати 10 мл 20 %-ного розчину
формальдегіду
- додати 5 крапель фенолового червоного
- 0,1н NaOH титрувати до переходу жовтого кольору у червоний
- 10 мл сечі збовтати і титрувати 1н НСІ до рН ? 3,5
- 10 с прокип’ятити
- охолодити
- 0,1н NaOH титрувати до рН 7,4
- додати 10 мл 20 %-ного розчину формальдегіду
- 0,1н NaOH титрувати до рН 7,4
ЗКОБ (ммоль/л)=
= [(VHCIх10)-VNаOH]х10
Основи (ммоль/л)= VHCIх100
Кислоти (ммоль/л)= VNаOH1х10
NH4+ (ммоль/л)= VNаOH2х10
О:К = Основи : Кислоти
Третя серія дослідів полягала у вивченні стану кисло
- Київ+380960830922