Розділ 2. Методика дослідження
2.1. Методики визначення асиметрії головного мозку за сенсомоторними
показниками
Експериментальна частина роботи включає два етапи, на кожному з яких
використовували різні методики.
На першому етапі використовувалися методики, які спрямовані на вивчення
психофізіологічних показників, таких як коефіцієнт інтелектуальності (IQ),
коефіцієнт асиметрії мозку (КА), швидкість аналітичного мислення при активації
другої сигнальної системи (ШАМ), якість аналітичного мислення (ЯАМ), швидкість
логічного мислення (ШЛМ), працездатність головного мозку при діяльності першої
(ПГМ1) та другої сигнальних систем (ПГМ2).
На цьому етапі у дослідженні брали участь як обстежувані 82 особи обох статей
віком від 19 до 24 років, студенти біологічного факультету Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. У 45 обстежуваних в цей
період визначали всі досліджувані показники, тоді як у всіх інших лише
коефіцієнт інтелектуальності, швидкість аналітичного мислення та коефіцієнт
асиметрії мозку.
Коефіцієнт інтелектуальності (IQ) у обстежуваних визначали за модифікованою
методикою Г. Айзенка [2]. IQ визначали за допомогою таблиць, які містили 20
запитань. На вирішення всіх запитань відводили 20 хвилин. Кожну правильну
відповідь оцінювали у 8 балів. Отже максимальне значення IQ дорівнювало 160.
Швидкість аналітичного мислення визначали за методикою [155]. Робота
піддослідного починалася з того, що йому пред’являвся попереджувальний звуковий
сигнал і через 1 с на екрані з'являвся один з п'яти рівноймовірних дволітерних
символів, які інформували піддослідного про складність наступного завдання:
ОЛ - дуже легко ( наприклад, 2 + 5 = ?);
ЛЛ - легко ( 23 + 51 = ? );
ЛТ - ні легко - ні важко ( 8 х 9 - 32 = ? );
ТТ - важко ( 19 х 7 + 26 = ? );
ОТ - дуже важко ( 22 + 13 х 9 - 24 = ?).
Значення цих символів та їх розшифрування весь час експонується у верхній
частині екрану.
Піддослідний після усвідомлення важкості завдання натискав клавішу переводу
рядка і на екрані під прямокутником, що інформує про складність завдання,
з'являлося арифметичне завдання, яке необхідно було якомога швидше розв'язати
подумки, пам'ятаючи порядок виконання арифметичних операцій. Лише після
одержання подумки результату піддослідний натискав клавішу P/R, що зупиняло
відлік часу. Одразу після цього потрібно було набрати на клавіатурі необхідне
кількісне значення відповіді.
Комп'ютер запам'ятовував час розв'язання кожного завдання кожного рівня
складності і оцінював правильність відповіді. Всього необхідно було подумки
розв'язати 150 завдань - по тридцять кожного рівня складності.
Інтервал між завданнями залежав лише від часу одержання відповіді самим
піддослідним, тобто від швидкості його розумових процесів - ступеня розвитку
аналітичного мислення. Після виконання всіх завдань на екрані з'являлися
результати всієї роботи: кількість помилкових реакцій на кожному рівні
складності і середній час розв'язання завдання.
На основі отриманих результатів розраховували:
- швидкість аналітичного мислення,
- якість виконання (ЯВ) за формулою:
100
ЯВ = ---------------------------------------------------------- , ум. од.
(2.1)
середній час реакцій х кількість помилок
Таблиця. 2.1.
Орієнтовні дані щодо різних рівнів швидкості аналітичного мислення
людини (у с)
Дуже високий
Високий
Середній
Низький
Дуже низький
< = 2,66
5,25 - 2,67
13,88 - 5,26
19,47 - 13,89
>= 19,48
Рівень функціональної асиметрії мозку визначали у вигляді коефіцієнту
асиметрії, який з достатнім ступенем вірогідності можна виразити кількісно (%)
на підставі таких простих поведінкових реакцій:
1. Переплетення пальців кисті - ведучою вважається рука, великий палець якої
виявляється зверху.
2. Перехрещення рук - (поза Наполеона) - ведучою вважається рука, кисть якої
виявляється на передпліччі другої руки зверху, тоді як кисть другої руки
знаходиться під передпліччям ведучої руки.
3. Аплодування - при аплодуванні ведуча рука здійснює ударні рухи об долоню
неведучої руки.
4. Заведення годинника - ведуча рука виконує активні, точно дозовані рухи, за
допомогою яких і відбувається заведення годинника, неведуча рука фіксує
годинник.
5. Закидання ноги за ногу - вважається, що зверху найчастіше знаходиться ведуча
нога.
6. Підморгування одним оком - ведуче око залишається відкритим. Неведуче
закривається.
7. Розглядання предметів у підзорну трубу - здійснюється, як правило, ведучим
оком.
8. Шепіт - при однаковій гостроті слуху піддослідний прислуховується до шепоту
ведучим вухом (особливо на значній відстані).
9. Спочатку піддослідний без контролю зору малює одночасно правою рукою коло, а
лівою квадрат, потім навпаки. При оцінюванні малюнків враховується якість
ліній, повнота зображення кола чи квадрата. Ведучою вважається та рука, якою
намальовані найбільш чіткі фігури.
10. Піддослідний пише власне прізвище одночасно обома руками спочатку з
відкритими, а потім із закритими очима. Праворукі в обох випадках пишуть зліва
направо і значно краще правою рукою. Ліворукі часто пишуть обома руками від
периферії до центру аркуша. При закритих очах ліворукі можуть написати своє
прізвище правою рукою як звичайно, лівою - у дзеркальному зображенні.
11. Піддослідний обома руками почергово малює коло на папері - праворукі
здебільшого здійснюють рухи проти годинникової стрілки, а ліворукі - за
годинниковою стрілкою.
12. Піддослідному пропонується вибрати будь-яку точку на чистому аркуші паперу,
закрити очі і намагатися 20 разів підряд якомога точніше влучити в цю точку
олівцем. У праворуких при дії правою рукою вл