РОЗДІЛ 2. Етапи та основні напрямки реформування фінансово-кредитної системи в
Україні
2.1. Етапи реформування та сучасний стан фінансово-кредитної системи
Досвід країн із розвинутими ринковими відносинами свідчить про те, що створення
ефективної ринкової економіки можливе лише за умови функціонування адекватної
ринковим умовам фінансово-кредитної системи.
Створення сучасної банківської системи в Україні розпочалось у 1991 році з
прийняттям Закону України «Про банки і банківську діяльність». Цим законом було
закладено основи класичної дворівневої банківської системи, яка включає верхній
та нижній рівні.
До проголошення незалежності в Україні налічувалось лише п’ять державних
банків. у динаміці розвитку вітчизняної банківської справи прослідковується
кілька етапів.
Перший етап – банківський бум (1992-1994) характеризується бурхливим (нерідко
не завжди обгрунтованим) збільшенням кількості банків (1990 – 14, 1991 – 33,
1992 – 89, 1993 – 139, 1994 – 212) [212, 25]. На 1 січня 1995 р. банківська
система України налічувала 228 банківських установ з майже 18 тис. філій [212,
25].
Другий етап (1995-1999 рр.) характеризується:
* продовженням кризи виробництва;
* зниженням темпів інфляції в результаті проведення жорсткої монетарної
політики;
* зростанням вимог НБУ до реєстрації нових і діяльності вже існуючих банків;
* падінням ефективності і прибутковості банківських операцій.
Третій етап (2000 – 2001 рр.) характеризується стабільним валютним курсом і
порівняно низьким рівнем інфляції. Середньозважений курс національної валюти до
долара США за 2001 р. становив 5,38 грн. (USD). При цьому поточна ревальвація
середньозваженого курсу в порівнянні із 2000 р склала 1,1 %, рівень інфляції за
11 місяців 2001 р. становив 4,4 % [244, 7].
Протягом усього 2001 р. НБУ проводив заходи, спрямовані на зниження вартості
кредитних засобів. Так, протягом 2001 р. облікова ставка НБУ була знижена з
27 % річних до 12,5 % у грудні 2001 р. Результатом такої грошово-кредитної
політики і стабілізаційної ситуації в країні приріст кредитів в економіку за 11
місяців 2001 р. склав 36,2 %, зобов’язання банків збільшились на 25,1 %, що в
основному було обумовлено зростанням вкладів фізичних осіб [244, 7].
З 2002 р. розпочався наступний етап розвитку фінансово-кредитної системи.
За станом на 01.01.2003 р. в Державному реєстрі банків було зареєстровано 182
банки, з них 157 мали ліцензію на здійснення банківських операцій, їх статутний
капітал складав 6 млрд. грн [60]. Станом на 01.09.2005 р. в Державному реєстрі
банків було зареєстровано 185 банків, з них 163 мали ліцензію на здійснення
банківських операцій, їх статутний капітал складав 13,45 млрд. грн. [44].
Враховуючи рекомендації Базельського комітету з банківського нагляду «Б-1»,
міжнародне банківське співтовариство досягло консенсусу, що оптимальний
коефіцієнт платоспроможності кожного банку має становити не менше як 8 %. За
дотримання цієї вимоги вся банківська система стабільно функціонуватиме і
матиме довіру з боку клієнтів, не створюючи проблем для економіки. На думку
голови Нацбанку України В.Стельмаха, аналіз діяльності банківської системи у
світовому масштабі свідчить, що основні причини слабкості національних
банківських систем – великі витрати банків у відношенні до ВВП (5 % і вище,
тоді як оптимальні – 2 %) і високі ризики (8-10 % за оптимальних до 1,5 %)
[71].
Цю проблему можна вирішити за рахунок опанування нових стандартів і технологій.
Це передусім використання міжнародних стандартів підвищення якості менеджменту
– ISO 9001:2000 комітету, що відомі під назвою «Базель - 2», основою яких є
стандарти «СМК».
Оскіольки для української банківської системи стандарти «Б» ще не стали нормою,
провідні банки світу стоять на порозі впровадження стандартів «Базель - 2», або
так званої Угоди про капітал, ініційованої провідними банками США. Введення
стандартів «Б-2» заплановано на кінець 2006 року.
Національний банк України розподіляє банки на 4 групи: найбільші, великі,
середні та малі. За даними НБУ, на 01.10.2005 р. нараховувалось 10 найбільших
(6 % від загальної кількості), 14 великих (9 %), 31 середні (19 %) та 108 малих
(66 %) банків, що мали банківську ліцензію [177]. Перелік найбільших та великих
банків наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Найбільші та великі банки України станом на 01.10.2005 р.
Назва банку
Активи, тис. грн.
Група 1
ПриватБанк
20 014 395
Аваль
17 285 870
Промінвестбанк
13 840 452
Укрсоцбанк
9 479 699
Укрсиббанк
8 833 081
Укрексімбанк
7 787 642
Ощадбанк
7 728 627
Райффайзенбанк Україна
5 377 003
Надра
4 687 154
Брокбізнесбанк
3 844 989
Група 2
Фінанси та Кредит
4 025 294
Укрпромбанк
3 798 957
Форум
3 359 739
Перший Український Міжнародний Банк
2 702 662
Кредитпромбанк
2 253 765
Укргазбанк
1 976 066
Правекс-Банк
1 971 308
ВАБанк
1 957 275
Південний
1 939 677
Хрещатик
1 918 784
Кредит Банк (Україна)
1 760 304
Експрес-Банк
1 647 510
Донгорбанк
1 618 125
ІНГ Банк Україна
1 596 404
Джерело: [177]
В групі найбільших банків можна умовно виділити лідерів банківського ринку:
* найбільші системні банки з найвищими фінансовими показниками та значною
диверсифікацією клієнтської бази: Аваль, ПриватБанк, Укрсоцбанк, Укрсиббанк.
* порівняно закриті банки, пов’язані з групою великих промислових підприємств:
Промінвестбанк.
* найбільші банки, що швидко збільшують диверсифікацію клієнтської бази: Надра,
Укрпромбанк, Райффайзенбанк Україна
Також слід зауважити, що після придбання банку Аваль групою Райффайзен до групи
найбільших входить два банки з переважно іноземним капіталом.
Важливою особливістю найбільших банків є те, що зараз майже всі вони
намагаються стати роздрібними банками, оскільки при їхніх масштабах діяльності
вузької
- Київ+380960830922