Вы здесь

Забезпечення ефективності функціонування підприємств в умовах невизначеності

Автор: 
Горбенко Олександра Вікторівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U001751
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕНЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ
ТРАНСПОРТУ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ.
2.1. Дослідження фактичного стану функціонування автотранспортних підприємств.
Аналіз стану функціонування автотранспортних підприємств можна проводити
декількома способами, найвідомішими з них є два наступних.
Перший спосіб - аналіз складових фінансово-господарської діяльності підприємств
на підставі статистичних звітів, який включає аналіз структурного складу
(аналіз стану матеріально-технічної бази підприємства, ефективності
використання трудових ресурсів, ефективності обсягів виробництва і реалізації
послуг, а також ефективності інвестиційної діяльності), техніко-економічний
аналіз (аналіз собівартості продукції та ефективності використання фінансових
ресурсів) і фінансовий (аналіз фінансової стійкості підприємства, його
ліквідності і платоспроможності).
Другий спосіб – аналіз майна та платоспроможності на підставі бухгалтерських
форм звітності, як-то „Баланс” (форма № 1), „Звіт про фінансові результати”
(форма № 2), „Звіт про рух грошових коштів” (форма № 3).
Автор проводить в роботі аналіз на підставі форм бухгалтерської звітності трьох
вантажних автотранспортних підприємствах (ВАТП). Серед них відкрите акціонерне
товариство „АТП–1”, „АТП–3”, „АТП–5”. Підприємства територіально розташовані в
м. Києві і здійснюють перевезення будівельних вантажів. Замовники – будівельні
організації переважно столиці, і інших міст України.
Всі необхідні для зазначеного аналізу дані наведені в додатку Б до дисертації.
Аналіз майна підприємств.
Загальною метою аналізу звітності є оцінка платоспроможності підприємства, як
комплексного показника його дієздатності, перспектив виживання й розвитку.
Згідно з [16] платоспроможність визначається рівнем забезпеченості ресурсами
для покриття зобов’язань підприємства. Оскільки зобов’язання поділяються на
поточні й довгострокові, то спроможність погашення поточних зобов’язань можна
розглядати як поточну платоспроможність, а довгострокових – як перспективну.
Саме оцінка перспективної платоспроможності дозволяє передбачити зміни в
поточній платоспроможності на майбутнє: чим краща вона сьогодні, тим більші
можливості своєчасного погашення зобов’язань у подальшій діяльності
підприємства і тим більше можливостей для швидкого реагування на зміни
ринкового середовища. Тобто зв’язок між фінансовим станом підприємства й
ризиками є зворотнім: чим краща поточна платоспроможність підприємства, тим
стійкіший нинішній фінансовий стан, і менший рівень ризиків.
Ці можливості визначають показники фінансової стійкості, ефективності роботи,
ділової активності, а отже, перспективна платоспроможність визначається їх
рівнем. Високий рівень показників фінансової стійкості, ефективності роботи,
ділової активності є передумовою сталої перспективної платоспроможності і дає
підставу для очікування у майбутньому стійкого фінансового стану підприємства,
прийнятних ризиків. Незадовільні результати аналізу зумовлюють висновок про
низьку платоспроможність, значні ризики в подальшій діяльності підприємства, а
отже і не можливості швидкого якісного реагування на зміни ринкового
середовища.
Аналіз майна підприємств провадиться з використанням інформації, що наведена в
формі 1 „Баланс”. Програма аналізу включає перелік питань, що підлягають
розгляду, а саме: аналіз майна підприємства, аналіз його поточної й
перспективної платоспроможності.
Наявність динамічних змін досліджується з використанням горизонтального методу
аналізу, який базується на статистичних характеристиках динамічного ряду.
Структурні зрушення по складових активу та пасиву Балансу можна дослідити по
результатах вертикального аналізу.
Використовуючи звітні дані ВАТ АТП – 1, ВАТ АТП – 3, ВАТ АТП – 5 за 5 років,
проведено розрахунки показників динаміки та структури майна підприємств.
Результати розрахунків наведені в таблицях відповідно 2.1., 2.2., 2.3 додатку
Б.
Показниками стійкого фінансового стану за результатами горизонтального й
вертикального аналізу „Балансу” можуть бути: зростання власного капіталу,
відсутність збитків, різких змін в окремих статтях, відповідність розмірів
дебіторської й кредиторської заборгованостей.
Аналізуючи дані головних статей активу та пасиву балансу для оцінки майна
підприємств, можна зробити наступні висновків.
Зростання таких статей активу балансу, як основні засоби, незавершене
будівництво, фінансові інвестиції, виробничі запаси, а також прибуткових статей
у першому розділі пасиву балансу, як-то нерозподілений прибуток (непокритий
збиток), говорить, про розвиток підприємств за звітні періоди.
Протягом періоду з 1999 по 2003 роки активи АТП – 1 та АТП – 3 мають тенденцію
росту, і лише підприємство АТП – 5 має незначне скорочення активів (див. рис.
2.1. – 2.3. додатку Б).
Структура активів опосередковано характеризує можливості погашення поточних
боргів. При високій питомій вазі необоротних активів, до того ж зростаючий, ці
можливості погіршуються, оскільки зменшується частка оборотних активів – майна,
що забезпечує покриття поточних боргів. Погашення таких боргів за рахунок
основних засобів виробництва прокладає шлях до банкрутства.
Скорочення активів АТП – 5 відбулося за рахунок зменшення залишкової вартості
основних виробничих засобів, інших оборотних активів та грошових коштів в
національній валюті. Зменшення залишкової вартості основних виробничих засобів
говорить про недостатність інвестицій у матеріально-технічну базу. До того ж
питома вага основних засобів становить в середньому більше 60%, що об’єктивно
уповільнює оборот ресурсів, а отже, і можливість збільшення прибутку.
Показнико