РОЗДІЛ III
ПРОБЛЕМИ ЗАДОВОЛЕННЯ МАЙНОВИХ ВИМОГ ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ З ВАРТОСТІ МАЙНОВОГО
КОМПЛЕКСУ
3.1. Особливості звернення стягнення на майнові комплекси окремих видів
суб’єктів господарювання
Розгляд питання про звернення стягнення на майнові комплекси потребує
детального дослідження видів суб’єктів господарювання в цивільному праві. На
сьогодні Господарський кодекс України до суб’єктів господарювання відносить
підприємства таких видів:
- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи
суб’єкта господарювання;
- підприємство, що діє на основі колективної власності;
- комунальне підприємство, що діє на основі власності територіальних громад;
- державне підприємство, яке діє на основі державної власності.
Залежно від того, до якого виду належить підприємство, різняться і особливості
звернення стягнення на майно. Так, найбільш ускладнена процедура звернення
стягнення на майно державних підприємств, або підприємств, у статутному фонді
яких частка державної власності перевищує 25 відсотків. Як правильно зазначає
В. Мамутов, держава може забезпечувати соціально-економічний розвиток,
координацію діяльності учасників економічних відносин, лише розпоряджаючись
значними матеріальними та грошовими ресурсами, маючи право власності на них і
організовуючи на цій основі великий державний ринок [159 Мамутов В.
Економіко-правові аспекти розвитку господарського комплексу // Вісник
Національної Академії наук України. – 2001. - № 3. – С. 17.]. Тому до державних
підприємств застосовуються особливі норми, наприклад, процедури банкрутства. На
відміну від цих підприємств, особливого порядку не потребує процедура звернення
стягнення на майно приватних підприємств, а відбувається в регламентованому
загальним законодавством порядку.
Так само, відчуження майна державного підприємства проводиться безпосередньо
підприємством після отримання на те дозволу центрального або місцевого органу
виконавчої влади, уповноваженого здійснювати функції управління державним
майном, за погодженням з Фондом державного майна України або його регіональними
відділеннями, Фондом майна Автономної Республіки Крим.
Відчуження майна державного підприємства, щодо якого прийнято рішення про
приватизацію і функції управління цим майном в установленому порядку передані
державним органам приватизації, здійснюється з дозволу державних органів
приватизації за погодженням з галузевим міністерством, іншим центральним
органом виконавчої влади.
Відповідно до ст.33 Закону України “Про іпотеку” звернення стягнення на майно,
що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству, або
підприємству, більше як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у
державній власності, здійснюється на підставі рішення суду.
У випадку порушення основного зобов’язання чи умов іпотечного договору,
іпотекодержатель направляє іпотекодавцю і боржнику (лише в тому випадку, якщо
вони не збігаються) письмову вимогу про виконання порушеного зобов’язання у не
менш ніж тридцятиденний строк. Якщо протягом встановленого строку вимога
іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель має право
звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки , за
рішенням суду, на період реалізації його можна передати іпотекодержателю або
іншій особі в управління. Ця норма дозволяє іпотекодержателю забезпечити
збереженість предмета іпотеки в період від прийняття рішення про його
реалізацію до моменту його фактичної реалізації. Стаття 1031 Цивільного кодексу
України встановлює обов’язкову вимогу щодо оформлення договору управління
нерухомим майном, а саме необхідність нотаріального посвідчення та державної
реєстрації.
Іпотекодавець має право оскаржити до суду рішення про реєстрацію права
власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, але при
цьому іпотекодавець повинен буде довести, що умови іпотечного договору та
основне зобов’язання не були порушені.
В нормах Закону України “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим
іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” зазначається, що суд не втручається в
питання реалізації предмета іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Це не означає, що для захисту своїх інтересів сторони іпотеки не можуть
звернутися до суду, хоча норми не передбачають такого порядку прямо. Крім того,
таке важливе питання, як звернення стягнення на предмет іпотеки, здійснюється
згідно з умовами іпотечного договору з подальшим його відчуженням органами
державної виконавчої служби.
Якщо предметом іпотеки є два або більше об’єктів майнового комплексу, стягнення
звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог
іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об’єкти, які належать різним особам,
то задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна. Ті
виконавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне
відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і
набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено
стягнення для забезпечення такого відшкодування.
Згідно із Законом України “Про введення мораторію на примусову реалізацію
майна” [160 Закон України “Про введення мораторію на примусову реалізацію
майна” від 29.11.2001р. № 2864-ІІІ // Відомості Верховної Ради України.
-2002.-№10. -Ст.77.] встановлено мораторій на застосування примусової
реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних
фондах яких частка держави становить не менше 25 відсо
- Київ+380960830922