РОЗДІЛ 2
Матеріали і методика досліджень
Дослідження проведені впродовж 1993-2004 років, шляхом постановки
науково-господарських дослідів, статистичного і популяційно-генетичного аналізу
матеріалів первинного зоотехнічного (облік розвитку та молочної продуктивності
худоби) і племінного обліку, ретроспективного аналізу у племінних стадах у
процесі генезису української червоної молочної породи великої рогатої худоби.
Об’єктом досліджень були ремонтні телиці та корови вихідної поліпшуваної
червоної степової, поліпшуваної англерської порід, їхні помісі різної умовної
кровності (жирномолочного внутріпорідного типу) та помісі зазначених порід і
типів різних поколінь і варіантів відтворного та зворотного схрещування з
поліпшувальною голштинською породою (голштинізованого внутріпорідного типу
української червоної молочної породи).
Матеріалом для досліджень були експериментальні дані та інформація первинного
зоотехнічного і племінного обліку по 4263 коровах, що використовувались у стаді
племінного заводу „Зоря” (колишній ім. Кірова) Білозерського району Херсонської
області впродовж 1979-2002 років. Назагал матриця спостережень за означеним
поголів’ям (випробуванням) перевищувала 200 змінних (показників). Для аналізу у
розділі 3.6.2. “Формування заводських родин” залучено інформацію про 79 корів
племінного заводу “Широке” Сімферопольського району АР Крим (родини Умніци
21999278, Олівії 7210, Піхти 3372, Букви 1116 та Крушини 7192) і 47 корів
племінного репродуктора “Руно” Криничанського району Дніпропетровської області
(родини Гусочки 5, Кайми 5888, Змєйки 2076, Павліни 1860, Чарки 5560 та Циновки
2312).
Вирощування молодняку і годівля підконтрольних корів здійснювались за схемами
та раціонами годівлі, що прийняті у зазначених господарствах. На час проведення
досліджень застосовувалось прив’язне утримання корів з використанням
прифермських вигульних майданчиків, групове безприв’язне утримання молодняку,
триразове машинне доїння корів. Впродовж досліджуваного періоду, зокрема у
стаді племзаводу „Зоря”, де проведено основна частина дисертаційних досліджень,
істотно змінювались не лише генеалогічна і порідна структура, генетичний
потенціал продуктивності, але й рівень вирощування і годівлі тварин. Останнє
зумовлювало значну частку впливу умов середовища у загальній фенотиповій
варіансі мінливості досліджуваних ознак через зміну ступеня реалізації
генетичного потенціалу продуктивності тварин. Про рівень вирощування і годівлі
тварин робили висновки опосередковано за фактичним середнім надоєм
корів-первісток відповідного року отелення. При визначенні
селекційно-генетичних параметрів ураховували вплив зазначеного систематичного
фактора середовища. Визначали також вплив на мінливість господарськи корисних
ознак року народження телиць.
У дисертаційній роботі застосовані наступні основні методи досліджень:
статистичні;
графічного аналізу;
ретроспективного аналізу;
морфологічні;
фотометричні.
Групування тварин для порівняльного аналізу здійснювалося за ознаками:
належність до породи та внутріпорідного типу;
умовної кровності за поліпшуючими породами;
лінійної належності;
належності до родини;
роком народження чи отелення;
За виділеними групами визначалися основні параметри варіаційного ряду за
досліджуваними ознаками:
число випробувань (враховано голів, n);
середнє арифметичне значення (х);
похибка репрезентативності вибірки (стандартна похибка, S.E.);
середньоквадратичне відхилення (S.D.);
коефіцієнт мінливості (С.v.);
дисперсія (сума квадратів відхилень від середнього);
варіанса (“середній квадрат”);
межі мінливості (lim, мінімальне (min) і максимальне (max) значення варіант).
Відповідність фактичного розподілу нормальному контролювали визначенням
показників асиметрії (центрального моменту третього порядку, As) і ексцесу
(центрального моменту четвертого порядку, Ex). Висновки за встановленими
закономірностями робили лише у разі недостовірних значень.
З огляду на обмеження обсягу дисертації у таблицях наведено лише частина з
обчислених параметрів варіаційного ряду.
Загальна схема досліджень передбачала аналіз формування господарськи корисних
ознак у тварин та обгрунтування оптимальних методів селекції червоної молочної
худоби за закономірностями онтогенетичного розвитку телиць і корів (вікової
динаміки їхньої живої маси), особливостями екстер’єру, молочної продуктивності,
відтворної здатності, тривалості та ефективності довічного використання тварин
(рис. 2.1). Визначення оптимальних методів селекції червоної молочної худоби на
підвищення ефективності використання корів здійснювали шляхом дослідження
закономірностей онтогенетичного розвитку тварин, популяційно-генетичних
параметрів, результативності формування селекційних і генеалогічних груп
різного рівня внутріпорідної системної ієрархії та впливу умов середовища на
фенотиповий прояв основних селекціонованих ознак.
Конституціональні особливості тварин оцінювалися обчисленням показників
інтенсивності формування живої маси за методикою Ю.К. Свєчина [399-403] на
поголів’ї 107 телиць української червоної молочної породи, що народилися
впродовж 1999-2000 років. Живу масу на „ювілейну” дату обчислювали за даними
щомісячних зважувань методом лінійної інтерполяції через середньодобові її
прирости. Індекс спаду відносної швидкості росту розраховували за формулою
[401]:
Рис. 2.1. Загальна схема досліджень.
(2.1)
де ?К – індекс (%) спаду відносної швидкості росту,
W0 – жива маса тварини (кг) на початку першого періоду,
Wt – жива маса (кг) у кінці першого періоду,
W – жива маса (кг) на початку другого періоду,
W – жива маса (кг) у
- Київ+380960830922