РОЗДІЛ 2 матеріалИ та методи дослідження
2.1. Клінічна характеристика досліджених груп
До обстеження було залучено 130 жінок, із яких 100 (основна група) були хворі
на гострий сальпінгоофорит (МКХ-10, N 70.0), а 30 - здорові (контрольна група).
Дослідження виконувалось на базі гінекологічного відділення міської клінічної
лікарні №9 та у жіночий консультації пологового будинку №1 м. Дніпропетровська
протягом 2000 - 2005 років.
Діагноз гострого сальпінгоофориту ґрунтувався, згідно з рекомендаціями
галузевого наказу № 582 від 15.12.03 р. «Про затвердження клінічних протоколів
з акушерської та гінекологічної допомоги», на наявності трьох або більше
клінічних ознак (рівні доказовості А, В): поява симптомів захворювання під час
або одразу після менструації, біль в ділянці малого таза (дво- або
односторонній), температура тіла 38° С або вище, слизово-гнійні виділення із
піхви та цервікального каналу, метрорагія, дизурія, збільшення та болючість
придатків матки при внутрішньому бімануальному дослідженні, зміни клінічного
аналізу крові (лейкоцитоз, зсув формули вліво, підвищення ШОЕ). Із дослідження
були вилучені: 1) випадки гострого сальпінгоофориту у пацієнток, що були
ускладнені, а лікування було оперативне (піосальпінкс, гнійні тубооваріальні
утворення); 2) жінки, які мали в анамнезі трансабдомінальні втручання на
репродуктивних органах; 3) жінки з неплідністю будь-якого ґенезу, встановленою
до першого епізоду гострого сальпиінгоофориту; 4) жінки з ендометріоїдною
хворобою, лейоміомою, а також пухлинними новоутвореннями яєчників.
Згідно з завданнями дослідження, всі жінки були розподілені на три групи:
1 група (контрольна) - 30 здорових жінок, що не мали в анамнезі будь-якого
запалення статевих органів;
2 група - 50 жінок з гострим сальпінгоофоритом, що отримували лікування
відповідно до галузевого протоколу (наказ МОЗ України №582);
3 група - 50 жінок з гострим сальпінгоофоритом, що разом з вищеозначеним
лікуванням отримували запропоновані нами лікувальні заходи щодо ранньої
реабілітації репродуктивної системи жінки.
Розподіл на групи проводився за методом випадкового добровільного анонімного
вибору за поінформованим узгодженням.
Середній вік жінок в основній групі склав 25,3±3,9 року, в контрольній групі –
24,4±5,1 року. Таблиця 2.1 демонструє, що за віком жінки у контрольній та
досліджуваних групах були розподілені майже однаково.
Таблиця 2.1
Розподіл жінок у клінічних групах за віком
Вік
(роки)
Здорові жінки
Жінки з сальпінгоофоритом
Групи
(n=30)
2
(n=50)
(n=50)
До 20
4 (13,3%)
7 (14%)
9 (18%)*
21-25
12 (40,0%)
23 (46%)
22 (44%)
26-30
18 (36%)
19 (38%)
16 (32%)
31-35
3 (10,0%)
2 (2%)
2 (2%)
Примітки:
* - відмінність вірогідна на рівні p<0,05
Серед обстежених жінок основної групи 49 (49%) були робітницями, 24 (24%)-
домогосподарками, 17 (17%) службовцями, 10 (10%) – студентками, тобто
переважали особи робітничих спеціальностей і домогосподарки.
Таблиця 2.2
Соціальний стан жінок, які перебували під спостереженням
Соціальний стан
Групи
Всього
(n=100)
(n=50)
(n=50)
%
Робітниці
23
46
26
52
49
49
Службовці
14
10
20
17
17
Студентки
12
10
10
Домогосподарки
11
22
13
26
24
24
Характеристика менструальної функції у обстежених хворих представлена в таблиці
2.3. При вивченні особливостей менструальної функції встановлено, що у всіх
жінок менструації встановилися з менархе. Середній вік менархе у жінок
контрольної групи склав 13,0 ± 0,4 і в основних групах дослідження (2-ій і
3-ій) 13,2±0,2 і 13,4±0,3 року відповідно, що є нормальним для жінок
Дніпропетровського регіону. Тривалість менструальної кровотечі варіювала від 2
до 5 днів при середній тривалості менструального циклу 28,1±0,7 днів у
контрольній групі й відповідно 27,9±0,8 і 28,4±0,6 днів - у 2-ій і 3-ій
основних групах.
Таким чином, показники менструальної функції істотно не відрізнялися між собою,
як в основних групах порівняння, так і в контролі (p>0,05) і суттєвих порушень
менструального циклу у хворих з гострим сальпингоофоритом до надходження в
стаціонар відзначено не було.
Середній вік початку статевого життя склав 19,24±0,57 року. При цьому його
ранній початок (14-17 років) відзначено у 42% спостереженнь. На момент
обстеження 26% пацієнток указували на наявність в анамнезі двох і більше
статевих партнерів. Були одружені на момент лікування 33 (66%) жінки 2-ї групи
і 35 (70%) - 3-й.
Таблиця 2.3
Характеристика менструальної функцої у жінок досліджуваних груп
Показники менструальної функції
Здорові жінки
Жінки з сальпінгоофоритом
1 група
(n=30)
2 група
(n=50)
3 група
(n=50)
Вік menarche
9 - 12 років
13 - 14 років
15 - 16 років і >
середній вік
2 (4%)
44 (88%)
4 (8%)
13,0±0,4
3 (6%)
41 (82%)
6 (12%)
13,2±0,2
4 (8%)*
39 (78%)
7 (14%)
13,4±0,3
Тривалість менструальної кровотечі
(днів)
3,0±0,2
4,1±0,5
4,9±1,1
Середня тривалість менструального циклу (днів)
28,1±0,7
27,9±0,8
28,4±0,6
Предменструальний синдром
8 (16%)
12 (24%)
10 (20%)
Аналіз репродуктивної функції показав, що одну і більше вагітностей мали 59%
хворих (табл. 2.4). Однак лише кожна 5-а жінка з гострим сальпінгоофоритом на
момент захворювання мала дітей (20% жінок), а у 39% - вагітність була перервана
у зв'язку з абортом.
Таким чином, 80% жінок репродуктивного віку на момент захворювання не мали
дітей, але більшість планували бажану вагітність у майбутньому.
Таблиця 2.4
Репродуктивна функція в анамнезі у жінок з гострим сальпінгоофоритом (на момент
обстеження)
Показники
репродукції
Групи
Всього
(n=100)
(n=50)
(n=50)
n
- Київ+380960830922