РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови
Експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи проводили у
1991-2005 роках (1991-1994 р.р. – фундаментальні дослідження, 1991-2005 –
удосконалення методик, створення сортів і гібридів) у Смілянському відділенні
Черкаського інституту АПВ (до 1998 року – Черкаська державна
сільськогосподарська дослідна станція), яке розташоване в с. Холоднянському
Смілянського району Черкаської області.
Грунт дослідної ділянки – чорнозем сильно деградований, за гранулометричним
складом – середньосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі (за Тюріним) – 3,0 %;
гідролізованого азоту (за Корнфільдом) – 8,4 мг на 100 г ґрунту; рухомого
фосфору і обмінного калію (за Чириковим) – 20-27 та 8,3-9,8 мг на 100 г ґрунту
відповідно [148-150]. Сума ввібраних основ і гідролітична кислотність (за
Каппеном) – 22,8 і 2,18 мг.-екв. на 100 г ґрунту відповідно, рН (сольове) –
5,9-6,5 [151, 152]. Глибина залягання ґрунтових вод 16 метрів.
Клімат Смілянського району за забезпеченістю вологою відноситься до недостатньо
вологого, за температурними умовами – до теплого. За даними метеостанції м.
Сміли гідротермічний коефіцієнт за червень-серпень становив 1,2 (середні
багаторічні), що, згідно з Г.Т. Селяніновим і С.А. Сапожніковою, характеризує
Лісостеп (зону недостатнього зволоження) [154].
Середньорічна температура повітря – близько +7оС, найхолодніший місяць січень,
середня температура якого мінус 6оС, найтеплішим місяцем є липень із
середньомісячною температурою +20оС. Опадів впродовж року випадає в середньому
500-510 мм.
Безморозний період триває 165-170 діб. Найпізніший приморозок у повітрі був 24
травня, на поверхні ґрунту – 29 травня. Найбільш ранній і найбільш пізні осінні
приморозки в повітрі відмічено 16 вересня та 31 жовтня, на поверхні ґрунту – 8
вересня. Період із середньодобовою температурою повітря вище 50С триває 200-208
діб, а вище 100 С – 166 діб. Максимальна температура повітря влітку досягає
+38оС (липень-серпень), мінімальна взимку може знижуватись до мінус 41оС. Вітри
переважають північно-західного напрямку із середньою швидкістю 2-3 м/сек.,
однак часом бувають шквали із швидкістю 30-35 м/сек.
Перехід від одного сезону до іншого, як правило, відбувається поступово.
Особливості середньобагаторічного оптимального співвідношення температури
повітря і суми опадів показані на кліматограмі (рис. 2.1), де кожному
середньомісячному градусу температури відповідає два міліметри опадів.
Рис. 2.1. Кліматограма метеоумов м. Сміли (середні багаторічні).
Припинення нічних приморозків і встановлення теплої погоди – характерна ознака
початку літнього сезону. За початок літа прийнято дату стійкого переходу
середньодобової температури повітря в сторону збільшення через +150 С. На
території господарства цей перехід буває в середині травня, закінчується літній
сезон у кінці першої декади вересня, коли середні температури повітря знову
переходять в сторону зменшення через +15 0 С. У літній період випадає найбільша
кількість опадів у вигляді дощу, переважно зливового характеру. У середньому за
літо випадає 200-220 мм, у окремі роки буває значне відхилення від цих
значень.
Надалі детально проаналізовані метеоумови лише за 1992-1994 роки, коли
проводили фундаментальні дослідження.
У 1992 році впродовж п’яти тижнів спостерігалась жарка, суха погода. У серпні
випало 7,2 мм опадів, при нормі 57. Два тижні максимальна температура повітря
перевищувала +30оС. Такої спеки не спостерігалось впродовж останніх 50 років
(рис. 2.2). Гідротермічний коефіцієнт за липень становив 0,2, за літній період
– 0,4, при середніх багаторічних за відповідні періоди 1,3 та 1,2.
Рис. 2.2. Кліматограма метеоумов м. Сміли за 1992 рік.
Погодні умови 1993 суттєво відрізнялися від 1992 року. Червень характеризувався
надмірно теплою та вологою погодою із значенням ГТК за місяць 2,3. Надмірна
кількість опадів у вересні (гідротермічний коефіцієнт
Рис. 2.3. Кліматограма метеоумов м. Сміли за 1993 рік.
місяця 1,8 проти норми 0,9), викликала появу на плодах помідора фітофтори (рис.
2.3).
Посуха, але менш короткий період, спостерігалась і в літні місяці 1994 року
(рис. 2.4). Гідротермічний коефіцієнт становив за цей період 0,7 при
середньобагаторічних даних 1,2. Лише використання зрошення дозволило рослинам
сформувати відповідний рівень продуктивності.
Відповідно до величин ГТК, вегетаційні періоди характеризувалися наступним
чином:
- 1995 – ГТК літніх місяців становив 0,9;
- 1996 – посушливим видалися червень і липень – (ГТК=0,7);
- 1999 р.– значення ГТК було близьким до норми – 1,0 однак дощі переважно
зливового характеру йшли два дні на місяць, у решту часу стояла жарка погода;
вперше спостерігали надмірну кількість попелиці, яка сприяла враженню рослин
ВТМ і, як результат, появі внутрішнього некрозу плодів;
- 2001 р. – ГТК=0,9. У першій половині червня спостерігали недобір суми
ефективних температур з надмірною кількістю опадів (ГТК=2,1). Часті дощі
Рис. 2.4. Кліматограма метеоумов м. Сміли за 1994 рік.
наприкінці місяця спричинили появу фітофтори. Кількість опадів у період
наливання плодів у липні була в три, а в серпні – у десять разів менше норми
(ГТК=0,002);
- 2002 р. – (ГТК за літній період=0,9). У червні – часті дощі (ГТК становив
2,0) викликали появу фітофтори на листках помідора у рекордно короткі строки –
10 червня. Упродовж липня середня температура повітря перевищувала багаторічні
дані при значному дефіциті вологи (-52,4 мм). Максимальні температури усіх
трьох декад липня перевищували +330 С. Дефіцит вологи спостерігали і в серпні
(ГТК=0,2);
- 2003 р – відсутні
- Київ+380960830922