Ви є тут

Діяльність бібліотек по формуванню екологічної культури дітей (друга половина ХХ ст.)

Автор: 
Романченко Інна Григорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U002908
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ ЕТАПИ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕК ДЛЯ ДІТЕЙ ПО ФОРМУВАННЮ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ
ЧИТАЧІВ В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТТЯ
На діяльність бібліотек для дітей, як закладів позашкільної освіти, які
працювали у галузі формування екологічної культури читачів у другій половині ХХ
століття, впливали різні фактори соціально-економічного розвитку України,
притаманні цьому періоду.
Процес консервації тоталітарного режиму в СРСР у повоєнні роки вимагав
остаточного утвердження сталінської ідеологічної доктрини. У суспільства в
цілому і особливо в середовищі інтелігенції досить швидко йде процес формування
й усвідомлення нових підходів до оцінки ситуації в країні, до розуміння
власного місця в суспільстві, розгортається інтенсивний пошук нових сфер і форм
самореалізації в культурі і науці. Цим означено початок 50-х років ХХ століття
[75,с.57]. З 1956 року в Україні починається процес десталінізації.
1960-1980-і рр. для України і Радянського Союзу були особливими. З одного боку,
це був період, коли внаслідок деяких реформ радянська система досягла
найбільшого розвитку, що позитивно позначилося на матеріально-побутовому стані
населення, а також на освіті, науці та культурі. З іншого боку, вже наприкінці
70-х і особливо 80-х років стало очевидним, що система вичерпала можливості
самовдосконалення, в країні почався тривалий застій, який у 80-х роках переріс
у глибоку кризу всіх державно-партійних та господарських структур, що в
кінцевому підсумку й зумовило її повний крах та розвал радянської імперії
[185,с.357].
У 70-80-х роках в Україні значно погіршилася екологічна ситуація. Орієнтація на
важку промисловість призвела до забруднення землі, води й повітря України в 10
разів більше, ніж в СРСР загалом. Некомпетентне і безконтрольне використання
отрутохімікатів у сільському господарстві спричинило зараження та отруєння
великих площ, завдало шкоди рікам, озерам, тваринному і рослинному світу
[185,с.396].
Украй ускладнила ситуацію і порушила нестійку екологічну рівновагу
Чорнобильська катастрофа (26 квітня 1986 р.). Ця трагедія стала своєрідним
каталізатором, що прискорив процес здобуття незалежності України. Формувалася
соціальна база перебудови, виникали і зміцнювалися неформальні організації в
Україні, розгорнув діяльність екологічний рух.
Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року ознаменував новий
етап в розвитку держави. Цей період став переломним і в розвитку української
культури. В Україні були ліквідовані всі цензурні контролюючі органи,
суспільство звільнилося від панування марксистсько-ленінської ідеології. Стало
можливим отримання будь-якої інформації в галузі науки, культури, мистецтва.
Але держава майже перестала їх фінансувати.
Складовими частинами культури є освіта, наука і мистецтво. Вони почали
розвиватися у нових умовах ринкової економіки. В Державній національній
програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття), затвердженій Кабінетом Міністрів 3
листопада 1993р. наголошується на гуманізації освіти, що полягає в утвердженні
людини як найвищої соціальної цінності, найповнішому розкриттю її здібностей та
задоволенні різноманітних освітніх потреб, забезпеченні пріоритетності
загальнолюдських цінностей, гармонії стосунків людини і навколишнього
середовища, суспільства і природи [97,с.54].
Бібліотеки для дітей входять в систему освіти і є однією з ланок позашкільного
виховання дітей. В зв’язку з цим формування екологічної культури дітей засобами
бібліотечної роботи стало першочерговим завданням сьогодення.
Одним із завдань нашого дослідження є виявлення та узагальнення практичних
заходів діяльності бібліотек для дітей з формування екологічної культури
читачів у другій половині ХХ століття.
Популяризуючи літературу екологічного напрямку, бібліотекарі, в практиці роботи
бібліотек для дітей, використовували індивідуальні і масові форми роботи з
читачами-дітьми.
До індивідуальних форм роботи з читачами, при яких враховуються індивідуальні
особливості розвитку дітей, їх інтересів, захоплень, здібностей, відносяться:
рекомендаційна бесіда, бесіда про прочитану книгу, консультація. Індивідуальна
робота з дітьми і підлітками потребує від бібліотекаря творчості і
майстерності, знання екологічної літератури і свого читача.
Масові форми роботи з читачами враховують знання і вікові
соціально-психологічні особливості конкретних груп читачів. Бібліотекар залучає
дітей до систематичного читання і користування бібліотекою, враховуючи те
загальне в читанні, що обумовлене соціальною ситуацією розвитку дітей
(дошкільники та учні 1-4 класів – читачі молодшого шкільного віку; учні 5-6
класів – читачі середнього шкільного віку; учні 7-9 класів – читачі старшого
шкільного віку).
До масових форм роботи з читачами відносяться книжкові виставки, огляди
літератури ( в тому числі і однієї книги), цикли читань, групові бесіди про
прочитане, обговорення книг, читацькі конференції, різноманітні літературні
ігри (конкурси, вікторини, мандрівки за книгами), усні журнали, літературні
вечори.
До бібліографічної діяльності бібліотек відноситься створення
довідково-пошукового апарату (каталогів, картотек, бібліографічних списків,
оглядів, покажчиків та ін.).
Щоб книга і читання міцно увійшли в духовне життя дітей, важливі як
індивідуальна, так і масова робота з читачами-дітьми. Найбільший ефект
приносить систематичний послідовний взаємозв’язок цих форм в роботі з однією й
тією самою конкретною читацькою групою. Відсутність взаємозв’язку знижує роль
бібліотеки, і бібліотекар перестає бути компетентним вихователем як в цілому
дитячої читацької