Ви є тут

Технологія органо-мінеральних добрив з осадів міських стічних вод

Автор: 
Плахотнік Олег Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U003006
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Об’єкти та методи досліджень
Дніпродзержинськ відноситься до міст із високим насиченням промисловими
підприємствами (металургійний комбінат, хімічні і коксохімічні заводи). Він
розташований на лівому і правому берегах Дніпра. І на кожнім березі маються
очисні спорудження, на яких ведеться спільне біологічне очищення побутових і
промислових стічних вод. Очищені стічні води з правого берега потрапляють в р.
Суху Суру, а далі в р. Дніпро. Лівобережні стоки до потрапляння в р. Дніпро
перебувають певний час на біологічних ставках.
2.1. Характеристика очисних споруд у Дніпродзержинську. Кількість та якість
осадів стічних вод – сировини для органо-мінеральних добрив
2.1.1. Отримання осадів на правобережних очисних спорудах
Перша черга правобережних очисних споруджень була побудована і пущена в
експлуатацію в 50-ті роки. Ці спорудження мали гравійні біофільтри,
горизонтальні первинні і вторинні відстійники, барабанні мікрофільтри, круглі
пісковловлювачі, мулоущільнювачі. Надалі була побудована і пущена в роботу
друга черга, що має у своєму складі аеротенки і радіальні відстійники,
метантенки, горизонтальні пісковловлювачі, хлораторну, горизонтальні контактні
відстійники. В даний час принципова робоча технологічна схема правобережних
очисних споруджень має вид, показаний на рис. 2.1[111].
Особливістю цієї схеми є наявність усереднювача промислових стоків, відсутність
системи доочищення стічних вод на гравійних фільтрах і мікрофільтрах, вилучене
розташування мулових майданчиків. Первинні і вторинні відстійники мають
периферійний впуск і центральний випуск стічних вод. Контактні відстійники
горизонтального типу, у яких здійснюється хлорування очищених стоків, не мають
скребкових механізмів. Господарсько-побутові стоки мають звичайний для
промислових міст склад.
Рис. 2.1. Потокова схема біологічного очищення господарсько-побутових і
промислових стічних вод: 1 - господарсько-побутові стічні води; 2 - промислові
стічні води; 3 - ґрати; 4 - усереднювач промислових стоків; 5 - пісковловлювачі
горизонтальні; 6 - пісок; 7 - первинні відстійники радіальні з периферійним
впуском стічних вод; 8, 17 - осад; 9 - надлишок активного мулу; 10 - змішувач;
11 - аеротенк; 12 - розподільна чаша; 13 - насос; 14, 15 - вторинні відстійники
з периферійним впуском мулової суміші і внутрішнім випуском води; 16 - хлорна
вода; 17 - осад; 18 - контактний відстійник; 19 - очищені стічні води

Якість вихідних і очищених стічних вод показано в таблиці 2.1[111].
З таблиці 2.1 видно, що промислові стоки відрізняються головним чином високим
змістом амонійного азоту. Це пояснюється тим, що основна частина промислових
стоків утворюється у виробництвах аміаку і карбаміду.
Очищені стічні води містять підвищену кількість нафтопродуктів і мають значення
ХПК, що перевершує нормативне. На контактних відстійниках упроваджені сифони,
що дозволило зменшити винос завислих речовин з очищеними стоками і скоротити
час спорожнювання контактних відстійників при їхньому зачищенні[111].
У горизонтальних пісковловлювачах також установлені сифони, що забезпечують
швидке спорожнювання цих апаратів. На вторинних відстійниках вхідні лотки мають
вагу близько 80 т і потребують заміни або реконструкції. Надлишковий активний
мул скидається на мулові майданчики для безстрокового збереження.
Таблиця 2.1
Якість вихідних і очищених стічних вод (правий берег)

Води
Господарсько-побутові
Промислові
Очищені
Значення показників якості, мг/дм3
Макси-мальне
Сере-
дне
Макси-
мальне
Сере-дне
Макси-
мальне
Сере-
дне
Амоній сольовий (NH4+)
50
30
90
60
2,0
0,9
Нітрити (NO2-)
1,5
0,7
4,0
3,0
3,0
1,2
Нітрати (NO3-)
10
45
35
Хлориди(Cl-)
90
60
160
120
95
60
Фосфаты (РО43-)
5,0
3,5
4,0
2,5
4,0
2,5
Завислі речовини
250
170
90
70
15
10
ХПК
340
210
280
200
40
34
Сухий залишок
400
370
450
400
390
310
Нафтопродукти
0,6
0,33

2.1.2. Отримання осадів на лівобережних очисних спорудах
Очисні споруди побудовані в 1976 році і розраховані на проектну потужність 45
тис. м3/добу стічних вод. Фактична кількість стоків дорівнює 20 тис. м3/добу.
Потокова технологічна схема очисних споруджень лівого берега показана на рис.
2.2[111].
Її особливістю є наявність радіальних відстійників з центральним уведенням
стічних вод і периферійним випуском їх після відстоювання, відсутність
усереднювача промислових стоків. На очисні спорудження надходять
господарсько-побутові стічні води з житлового масиву на 100 тис. жителів, а
також із промислових підприємств - птахофабрики, яка має власне біологічне
очищення стоків, що утворяться в забійному цеху, домобудівного комбінату (ДСК)
і заводу електровиконавчих механізмів (ЗЕВМ), хлібозаводу й ін.
Рис. 2.2. Потокова схема очищення господарсько-побутових і промислових стічних
вод (лівий берег): 1 - господарсько-побутові стічні води; 2 - промислові стічні
води; 3 - дренажні води; 4 - ґрати; 5 - горизонтальні пісковловлювачі; 6 -
первинний радіальний відстійник; 7 - насоси; 8 – жирозбірник; 9 – мулові
резервуари 10 - аеротенк; 11 – мулоущільнювач; 12 - вторинні радіальні
відстійники; 13 – сирий осад і ущільнений мул ; 14 - активний мул; 15 -
біологічні ставки; 16 - мулові площадки; 17 - хлорна вода; 18 - очищені стічні
води в ріку Дніпро

Очисні спорудження приймають виробничі стічні води Орільської птахофабрики, яка
має потужність 10 млн. бройлерів за рік, хлібозаводу, ЗЕВМ і побутові стічні
води лівобережної частини міста Дніпродзержинська. Специфіка розглянутих
стічних вод вплинула на технологію її очищен