Вы здесь

Індивідуальні відмінності емоційності у співвідношенні з особливостями інтелекту

Автор: 
Черножук Юрій Григорович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
3406U003218
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2.
Емпіричне дослідження співвідношення емоційності Й інтелекту
2.1. Задум й етапи емпіричного дослідження
Аналіз спеціальної літератури з проблем вивчення емоційності й інтелекту
дозволив нам виробити задум емпіричного дослідження особливостей їхнього
співвідношення. Даний задум може бути сформульований в наступних
взаємозв'язаних положеннях.
Одним зі шляхів дослідження інтелекту є вивчення індивідуально-типових
особливостей його якісних і процесуальних (стильових) параметрів. Дані
особливості можна виявити через процедуру їхнього вимірювання у рамках
виконання випробуваними тестів інтелекту.
Здібності, хоча й відносяться до індивідуально – психологічних особливостей
особистості, втім, можуть бути виявлені тільки у діяльності, яка потребує
їхнього прояву [68]. З урахуванням даного положення, необхідно, по-перше,
розглядати тестування як певну діяльність, у якій реалізуються наявні здібності
до розв’язання розумових задач у внутрішньому плані дії, по-друге, якомога
детальніше аналізувати її перебіг, використовуючи спостереження за процесом
роботи випробуваних над тестом, а також, їхні післятестові звіти. Змістом
згаданих звітів повинні бути мотиви виконання тестів, суб’єктивні труднощі, що
виникли й оперативні способи їхнього подолання, а також, відомості про минулий
досвід вирішення інтелектуальних проблем. По – третє, важливою умовою
психологічно коректної інтерпретації тестів інтелекту є розуміння того, що при
їхньому виконанні випробуваними міра розвитку відповідних розумових здібностей
визначається мірою ситуативної реалізації останніх у процесі розв’язування
конкретних тестових задач.
Параметрами, що репрезентують якісні властивості інтелекту, є предметний
інтелект (ПДІ) і його складові – вербальний інтелект (ВІ),
рахунково-математичний інтелект (РМІ), просторовий інтелект (ПРІ) й мнемічний
інтелект (МНІ), а також соціальний інтелект (СОІ) і його складові, остаточне
визначення яких є одним із завдань емпіричного дослідження і може бути
здійснено з урахуванням як літературних даних, так і даних опитування
спеціально відібраних психологів-експертів.
Як було показано при аналізі спеціальної літератури, стиль «імпульсивність -
рефлексивність» характеризує різні способи обробки інтелектуальної інформації в
нових, незвичних умовах, до яких відносяться, зокрема, ситуація тестування.
Тому, нам здається доцільним діагностувати параметри даного стилю («швидкість
розв’язування задач» і «точність розв’язування задач») саме в даній ситуації,
роблячи це на матеріалі тесту структури інтелекту Амтхауера, використовуваного
також для діагностики згаданих вище якісних параметрів інтелекту. Проте, для
виконання даного завдання повинна бути створена спеціальна психодіагностична
процедура.
Співвідношення якісних параметрів інтелекту з якісними параметрами емоційності,
як ми вважаємо, має не випадковий (ситуативний), а сутнісний (стійкий)
характер. Отже, у тих самих випробовуваних воно повинне схожим чином виявлятися
в різних умовах. Тому, доцільно вивчати згадане співвідношення в двох якісно
різних психодіагностичних ситуаціях – ситуації «експертизи» й ситуації
«клієнта».
Інтелект має «кумулятивний характер» [10], він розвивається з віком у міру
набуття освіти й професійного досвіду. Індивідуально-психологічні особливості
його якісних і процесуальних параметрів, а також особливості співвідношення
даних параметрів інтелекту з різними параметрами особистості можуть мати свою
специфіку у осіб з різним освітнім і професійним рівнем. Тому, для отримання
правильної картини співвідношення емоційності й інтелекту доцільно вивчити дане
співвідношення на двох автономних репрезентативних вибірках. Як критерії для
диференціації вибірок можуть виступати вік, рівень освіти і професійного
досвіду випробовуваних. Усі ці критерії найкраще застосовувати до осіб, що
належать до однієї групи професій, наприклад – соціономічних.
Вибір представників соціономічних професій як випробовуваних у нашому
дослідженні є доцільним ще і тому, що для даної групи професій характерний
«здвоєний предмет праці» [75]. З одного боку, социономічні професії за своїм
змістом передбачають взаємодію між людьми, комунікативний аспект присутній в
будь-якій з професій цієї групи, з іншого – вимагають наявності знань і навичок
в якій-небудь предметній галузі (виробництво, наука, мистецтво, бізнес, система
освіти і т.п.). Таким чином, вказана «здвоєність» вимагає від представників
даної групи професій розвитку як предметного, так і соціального інтелекту.
Отримані в ході дослідження дані про розвиток предметного і соціального
інтелекту випробовуваних можуть бути основою для корекції їхніх розумових
здібностей в спеціально організованих умовах. Корекція інтелекту випробовуваних
може бути забезпечена проведенням комплексного психологічного і
соціально-психологічного тренінгів з урахуванням індивідуально-психологічних і
професійних особливостей учасників. Тому, необхідно розробити й реалізувати
спеціальну тренінгову програму. З метою оцінки результатів виконання даної
програми слід провести порівняння рівнів розвитку відповідних якостей інтелекту
до і після тренінгових занять.
Перераховані вище міркування визначають логіку емпіричного дослідження, його
організацію, вибір випробовуваних.
Нами було сформовано дві репрезентативні вибірки, що складаються з
представників соціономічних професій, які знаходяться на різних етапах
професійного становлення. Першу склали слухачі факультету післядипломної освіти
«Психологія» Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.
К.Д. Уши