РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА СУЧАСНОГО ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ АГРОПІДПРИЄМСТВ У ЗОНІ ЗРОШЕННЯ
2.1. Аналіз сучасного стану функціонування Інгулецької зрошувальної системи
Водні ресурси України представлені місцевим стоком, який формується в річковій
сітці на території країни та стоком, який поступає на її територію із суміжних
територій по Дністру та його притоках, Сіверському Дінцю, Дунаю та інших.
Розподіл місцевого стоку та його кількість, що припадає на 1 жителя в межах
України наведений в табл.2.1.
Водні меліорації з давніх часів хвилювали душі людей. Зрошувальні канали
строїли ще древні єгиптяни, здогадавшись таким чином підвищити родючість
ґрунту.
Водні меліорації (зрошення й осушення) – один з головних шляхів підвищення
врожайності сільськогосподарських угідь, що займають на планеті 10 % площі
суші. Шоста частина цих земель меліорована, на них отримують від 40 до 50 %
усієї виробленої сільськогосподарської продукції.
Меліорація земель є об’єктивною необхідністю в справі перетворення природних
комплексів, переведення боліт і заболочених земель у високопродуктивні
сільськогосподарські угіддя для соціального і економічного зростання країни. Як
важлива ланка інтенсифікації сільськогосподарського виробництва меліорація
покликана зробити відчутний внесок у рішення Продовольчої програми.
У світі меліоративні землі займають близько 425 млн. га. У загальній площі
оброблюваних територій питома вага цих земель не перевищує 30 %, однак
продукція меліорованих угідь становить майже 3/4 вироблюваної у світі
сільськогосподарської продукції.
Таблиця 2.1
Водні ресурси і водозабезпеченість України
в розрізі адміністративних областей
Адміністративні одиниці
Забезпеченість річок тис. м3 /рік
На 1 км2
на 1 жителя
Республіка Крим
33,70
0,36
Вінницька
93,2
1,26
Волинська
107,9
2,11
Дніпропетровська
27,3
0,23
Донецька
38,5
0,19
Житомирська
105,4
2,04
Закарпатська
618,7
6,58
Запорізька
22,8
0,30
Івано-Франківська
330,2
3,34
Київська
70,6
0,46
Кіровоградська
38,6
0,77
Луганська
54,7
0,51
Львівська
225,7
1,84
Миколаївська
23,2
0,44
Одеська
10,5
0,13
Полтавська
67,4
1,13
Рівненська
115,9
2,00
Сумська
102,9
1,72
Тернопільська
131,2
1,57
Харківська
52,9
0,53
Херсонська
4,91
0,11
Хмельницька
103,9
1,40
Черкаська
48,3
0,66
Чернівецька
151,8
1,35
Чернігівська
108,2
2,42
У цілому
86,8
1,03
Особливо швидко в останні роки зростають площі зрошуваних земель. Вони
відіграють провідну роль у формуванні сільськогосподарського балансу світу,
займаючи 17 % оброблених земель і дають близько 50 % світової аграрної
продукції. Особливо ефективними є іригаційні заходи в аридних областях, де
питання створення оптимального термічного режиму розв'язані самою природою, де
завдяки достатній кількості сонячного тепла є передумови до формування
стабільного землеробства.
Зрошувані землі на Україні займають 2600 тис. га, у тому числі по областям
складають: у Херсонській – 480,0, Дніпропетровській – 245,3, Запорізькій –
229,4, Одеській – 210,7, Миколаївській – 172,5, у Республіці Крим – 335,0.
Таким чином, на півдні України вони займають 1198,2 тис. га, що складає 46 %
від усіх зрошуваних земель.
Ґрунтовий покрив зрошуваних земель Півдня України представлений в основному
високо родючими чорноземами (61 %) і потенційно добре родючими каштановими
ґрунтами – 15 %.
На зрошуваних землях України валова продукція рослинництва за 1966-1995 рр.
становила 43415 млн. крб., або в 2,6 рази більше в порівнянні з одержаною на
рівновеликій площі неполивних земель – 16610 млн. крб. Загальна сума додаткової
продукції на поливних землях становила 34122,5 млн. крб., або 795 крб/га.
Дані таблиці 2.2 показують, що в динаміці площа поливних сільськогосподарських
угідь значно зросла. Якщо середньорічну площу за 1966-1970 рр. прийняти за 100
відсотків, то в 1971-1975 рр. вона становила 161,7 %, 1976-1980 рр. – 242,3, в
1981-1985 рр. – 300 % і в 1986-1990 рр. – 343,4 %. Виробництво валової
продукції збільшилось відповідно за роками на 159,6, 206,8, 248,5 і 397,6 % , а
додаткової продукції на – 151,5, 175,1, 211 і 386,9 % відповідно. Вихід валової
продукції з 1 га зрошуваних угідь за п’ятирічками знижувався, за винятком 1986
-1990 рр. Це пояснювалось тим, що господарства не встигали освоїти нововведені
масиви зрошуваних земель, а також зниженням в структурі посівних площ питомої
ваги таких високопродуктивних культур, як овочеві та рис.
Таким чином, аналіз впливу зрошення на соціально-економічну структуру
суспільства та на різні природні компоненти, за результатами досліджень, що
проведені у різних регіонах України, показують, що цей значний фактор
інтенсифікації та стабілізації сільськогосподарського виробництва, поряд з
цілим рядом позитивних ефектів має і негативні наслідки; їх зіставлення та
нівелювання останніх є фундаментом на якому повинна ґрунтуватися стратегія і
тактика подальшого розвитку зрошення в Україні.
Таблиця 2.2
Середньорічні площі і валова продукція рослинництва
на поливних землях України
Показник
Роки
1966-1970
1971-1975
1976-1980
1981-1985
1986-1990
1991-1995
1996-2000
2001-2004
Площа зрошуваних угідь, тис. га
756,4
1223,2
1832,6
2273,5
2597,2
2585,0
2463,5
2200,1
Валова продукція рослинництва на зрошені, млн.крб.
917,4
1464,1
1897,7
2279,7
3647,5
2041,3
1838,6
1522,4
В т.ч.:
на суходолі, млн.крб.
251,3
454,7
731,4
874,8
1070,0
676,4
935,5
1013,2
на зрошені,
млн.крб.
666,1
1009,4
1166,3
1404,9
2577,5
1364,9
903,1
509,2
Питома вага продукції на зрошенні в продукції рослинництва, %
72,6
68,9
61,4
61,6
70,7
66,9
49,1
33,4
* за даними Жуйкова Г.Є.
Через рівень розвитку с.-г