Кредитні ризики сільськогосподарських підприємств.

РОЗДІЛ 2
УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМИ РИЗИКАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Стан кредитування сільськогосподарських підприємств та ризики неповернення
банківських кредитів сільськогосподарськими підприємствами
У сільському господарстві природнокліматичні умови зумовлюють особливості
процесу формування фінансових ресурсів. Біологічний цикл розвитку рослин і
тварин визначає їх кругообіг і необхідність концентрації фінансових ресурсів до
певних періодів, а отже, і необхідність залучення додаткових коштів. Специфіка
сільськогосподарського виробництва полягає в тому, що без стабільного джерела
кредитних ресурсів воно не може ефективно функціонувати.
Питома вага кредитів у джерелах формування оборотних засобів у
сільськогосподарських підприємствах упродовж 1980-1990 рр. становила 35-40%. У
наступні роки вона скоротилась відповідно: у 1991 р. – до 11,8%, у 1993 р. – до
6,7%, у 2000 р. становила уже менше 1% [48, с. 33]. Нині у кредитуванні
сільського господарства вже склалася певна система. Основними учасниками цієї
системи є банківські та позабанківські кредитні установи, які є власниками
кредитних ресурсів, та державні органи.
Аналіз структури пасивів сільськогосподарських підприємств Житомирської області
показав, що переважним джерелом формування фінансових ресурсів підприємств є
власні ресурси, за 2000-2004 рр. у структурі пасивів вони постійно займали
найбільшу питому вагу (табл. 2.1). Водночас у структурі пасивів на кінець
періоду, що аналізується, значну питому вагу (20,8%) займають довгострокові
зобов’язання. На початок періоду вони становили лише 0,5%. З огляду на наведені
цифри можна прогнозувати, що така тенденція збережеться, особливо враховуючи
розширення кредитування банками сільськогосподарських підприємств.
Таблиця 2.1
Динаміка структури власних та залучених коштів по
сільськогосподарських підприємствах Житомирської області
за 2000-2004 рр. (%)
Показники
2000
2001
2002
2003
2004
Власний капітал
87,6
69,5
64,3
61,5
58,1
Забезпечення наступних витрат і платежів
0,2
0,3
0,2
0,5
0,4
Довгострокові зобов’язання
0,5
17,2
18,8
19,2
20,8
Поточні зобов’язання
11,7
12,9
16,6
18,7
20,6
Доходи майбутніх періодів
0,0
0,1
0,1
0,1
0,1
Всього
100
100
100
100
100
Джерело: розраховано за даними форми № 1 “ Баланс” станом на 1 січня кожного
року по сільськогосподарських підприємствах Житомирської області за 2000-2004
рр.
Разом з тим, як видно із табл.2.1, сільськогосподарські підприємства, крім
довгострокових кредитів, активно користуються іншим джерелом фінансових
ресурсів – кредиторською заборгованістю. У структурі пасивів за останні п’ять
років вона мала тенденцію до зростання і у 2004 р. вона склала 20,6%. Інші
джерела фінансових ресурсів не мають суттєвого впливу на формування фінансової
бази сільськогосподарських підприємств.
Якщо розглянути структуру кредиторської заборгованості сільськогосподарських
підприємств за визначений період, то можна відмітити, що основними кредиторами
сільськогосподарських підприємств, окрім банків, є підприємства, з якими
сільськогосподарське підприємство підтримує виробничі зв’язки, бюджет,
соціальні фонди та власне працівники сільськогосподарських підприємств
(табл.2.2). Прострочена кредиторська заборгованість за період, що аналізується,
є досить високою, хоча загалом намітилась позитивна тенденція до зниження її
частки. У 2000 р. прострочена кредиторська заборгованість становила 82%, а у
2004 р. вона скоротилася до 62%.
Таблиця 2.2
Динаміка структури простроченої кредиторської заборгованості у
сільськогосподарських підприємствах Житомирської області за 2000-2004 рр.
Показники
2000
2001
2002
2003
2004
Із неї % прост-роче-ної
Із неї % прост-роче-ної
Із неї % прост-роче-ної
Із неї % прост-роче-ної
Із неї % прост-роч-ної
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
51
85
55
81
50
79,7
49
73
55
57
Зобов’язання перед бюджетом
76
12
73
16
76,6
17
80
16
76
Зобов’язання по страхуванню
88
83
81,7
84
81
Заборгованість
по оплаті праці
22
88
15
82
14
80,3
13
80
62
Інша кредиторська заборгованість
17
68
16
82
17
78,2
19
74
20
64
Всього
100
82
100
81
100
79
100
75
100
62
Джерело: розраховано за даними форми № 1-Б “ Звіт про фінансові результати і
дебіторську та кредиторську заборгованість” станом на 1 січня кожного року по
сільськогосподарських підприємствах Житомирської області за 2000-2004 рр.
Але, незважаючи на це, питома вага простроченої кредиторської заборгованості
все ще знаходиться на дуже високому рівні, а це в свою чергу впливає на
забезпечення кредитними ресурсами галузі. Крім того, у структурі кредиторської
заборгованості сільськогосподарських підприємств стійко формувалася
заборгованість по платежах до бюджету та соціальних фондів. Найменшу питому
вагу такі залучення займали у 2000 р., коли відбулося списання заборгованості
[8, с.4]. На кінець періоду, що аналізується, заборгованість по платежах до
бюджету у структурі зросла в два рази порівняно з 2000 р. і склала 16%, що є
негативною тенденцією і вказує на те, що у сфері оподаткування
сільськогосподарських виробників все ще є проблеми.
У 2000 р. відбулися суттєві зміни у зовнішньому фінансуванні
сільськогосподарських підприємств, що було показано на прикладі зміни частки
власних та залучених коштів сільськогосподарських підприємств Житомирської
області. Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України [12, 15], було
запроваджено механізм часткової компенсації процентної ставки. Цей механізм
передбачав, що 50% процентної ставки, яку сільськогосподарські підприємства
сп