РОЗДІЛ 2
ГРУНТОВИЙ ПОКРИВ, АГРОКЛІМАТИЧНІ УМОВИ
ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
При розробці сучасних технологій вирощування бобів кормових в Лісостепу України
з метою реалізації генетичного потенціалу їх сортів, необхідно якомога глибше
враховувати сукупну дію екологічних та антропогенних факторів, суть яких
розкривають основні закони землеробства [174; 175]. Відомо, що оптимізація
технології вирощування бобів кормових повинна передбачати раціональне поєднання
факторів інтенсифікації із генетичним потенціалом сортів та використання
біокліматичних ресурсів регіону [176; 177].
В умовах правобережного Лісостепу України біокліматичний потенціал достатній
для гарантованої реалізації потенційної продуктивності середньоранньостиглих і
середньостиглих сортів бобів кормових. Зокрема достатня кількість опадів за рік
та їх розподіл за періодами вегетації; середньодобові температури, а також
наявна достатня сонячна інсоляція, що позитивно впливає на ріст, розвиток та
формування високого врожаю зерна бобів кормових [178; 179; 180]. Проте, для
повної реалізації потенціалу продуктивності середньоранньостиглих та
середньостиглих сортів кормових бобів наявних біокліматичних ресурсів
недостатньо. Тому виникає необхідність у розробці нових і удосконаленні
існуючих моделей технологій вирощування цієї цінної високобілкової культури.
В умовах правобережного Лісостепу України існують спірні питання щодо впливу
технологічних прийомів, зокрема способу сівби, густоти рослин та доз азотних
добрив на формування урожаю та якість зерна бобів кормових. На нашу думку,
вивчення цих питань є актуальним і своєчасним особливо в умовах відродження
інтенсивних галузей тваринництва. Крім того важливою проблемою є пошук шляхів
енергозбереження при розробці сучасних технологій вирощування бобів кормових на
зерно.
Характеристика грунтово-кліматичних умов Лісостепової зони
Україна за сільськогосподарськими ознаками ділиться на три агроекологічні зони:
степову, лісостепову та лісову. Лісостепова зона займає 34,9 %
сільськогосподарських угідь України, налічує 9 областей, які розташовані від
Львова на заході до Харкова на сході.
Дослідне господарство “Бохоницьке” Інституту кормів УААН, де проводяться
польові досліди, розміщене в північній провінції Лісостепу правобережного
(Вінницький район, Вінницької області).
Кліматичні умови зони Лісостепу неоднорідні. Це пов’язано з особливостями
географічного розташування та геоморфологією її території. Так, наприклад,
клімат правобережної частини лісостепу України зазнає впливу повітряних мас,
які формуються над Атлантичним океаном, в той час як клімат лівобережної –
переважно тих, які формуються над Північно-Льодовитим океаном. В цілому, клімат
зони характеризується теплим літом і помірно холодною зимою. В напрямку із
заходу на схід спостерігається збільшення континентальності, що відповідно
впливає на кількість опадів і амплітуду коливань добової температури [181].
Залежно від особливостей рельєфу зону Лісостепу поділяють на три великих
підзони: західну, правобережну і лівобережну. За складом грунтів, кліматичних
умов та інших особливостей підзони мають певні відмінності.
Західна підзона, яка охоплює території Тернопільської та Хмельницької областей,
характеризується середньорічною температурою 7,6 оС при середній температурі
зимових місяців мінус 3,5-4,3 оС. Абсолютна мінімальна температура зимових
місяців становить –38... – 39 оС. За рік випадає 560-640 мм опадів.
Гідротермічний коефіцієнт складає 1,4-2. Ґрунти, які утворились у цій підзоні,
як правило, поверхнево оглеєні, глибоко вилуговані.
Правобережна підзона Лісостепу об’єднує Вінницьку область та правобережні
райони Київської і Черкаської областей. При середньорічній температурі близько
7 оС середня температура зимових місяців становить – 5,2 оС. Абсолютний мінімум
становить – 40 оС. Загальна кількість опадів у цій підзоні коливається в межах
480-560 мм. Гідротермічний коефіцієнт дещо перевищує одиницю, але розподіл
опадів протягом року носить нерівномірний характер.
Лівобережна підзона – південні райони Чернігівської і Сумської областей,
лівобережна частина Черкаської та Полтавської областей і північ Харківської
області характеризуються середньорічною температурою повітря 6,5 оС. Середня
багаторічна температура зимових місяців сягає до – 6,2 ... – 7,1 оС при
абсолютному мінімумі – 40 оС. Середня літня температура досягає 18,8-19,2 оС.
Середньорічна кількість опадів – близько 500 мм. Гідротермічний коефіцієнт
дорівнює одиниці.
У Лісостепу період активної вегетації більшості сільськогосподарських культур
триває 190-215 днів. Період вегетації, з температурою вище 10 оС, триває
155-170 днів. Сума активних температур за цей період становить 2300-3000 оС
[178; 179].
За рельєфом територія Лісостепу є підвищеною рівниною з добре розвиненим
водно-ерозійним рельєфом. Місцевість представлена водороздільним плато, які
розчленовані ярами, балками і сіткою річок басейну Дніпра, Південного Бугу та
Дністра, що зумовлює хвилястість рельєфу. На корінних плато трапляються
неглибокі балки, а на рівнинах – мікрорельєф у вигляді блюдець.
Ґрунти цієї зони характеризуються високою природною родючістю. Ґрунтовий покрив
Лісостепу представлений чорноземами типовими, опідзоленими, вилугуваними і
реградованими, що займають 35 % загальної площі і становлять 54,6 % її орних
земель; світло-сірими, сірими, темно-сірими лісовими ґрунтами: 18 % площ і 12,4
% орних земель.
Якісний стан сільськогосподарських угідь Вінницької області, яка входить до
складу правобережної підзони Лісостепу, де проводилися дослідження,
різноманітний. Майже половина сільс
- Київ+380960830922