Розділ 2
Об’єм, матеріали та методи дослідження
2.1.Загальна характеристика об’єктів, об’єму та програми дослідження.
Для досягнення мети і виконання задач дослідження за спеціально розробленою
комплексною програмою (рис.2.1) проведено:
на першому рівні складності (організм) - антропометрію 114 трупів за
спеціальними соматометричними індикаторами;
на другому рівні складності (орган) на 202 ізольованих нирках, досліджено
органометричні показники з урахуванням онтогенетичних періодів;
на третьому рівні складності (анатомічна структура) вивчено основні
закономірності анатомічної мінливості воріт нирки на 202 ізольованих органах із
застосуванням секційної морфометрії та із урахуванням постнатального онтогенезу
людини;
на четвертому рівні складності, застосовуючи методи інтеґративної анатомії,
досліджено закономірності індивідуальних та популяційних (по кожній із
онтогенетичних груп) співвідношень між морфометричними індикаторами (які здатні
відображати форму і положення воріт нирки), за органо- та соматометричними
показниками у їх системному взаємозв’язку з кількісним відтворенням виявлених
морфометричних залежностей та кількісних закономірностей.
Отже, морфологічним матеріалом для дослідження анатомії воріт нирки на етапах
постнатального онтогенезу стали 202 нирки, взяті від трупів людей різного віку
та статі, які загинули унаслідок нещасних випадків або померли з причин, не
пов’язаних з захворюваннями нирок. Робота з трупним матеріалом виконана в
умовах секційної морфометрії на базі Харківського обласного бюро медичної
експертизи впродовж 2002 – 2006 рр.
анатомія воріт нирки людини
МЕТА
Рис.2.1. Програма дослідження анатомії воріт нирки
Отримані на різних етапах дослідження первинні матеріали та морфомет-ричні дані
щодо анатомії ВН, органометрії та соматометрії проаналізовані із урахуванням
онтогенетичних періодів у відповідності до схеми вікової періодизації
онтогенезу людини [105, 106]. Водночас, з метою впровадження результатів у
клінічну практику та згідно рекомендацій ВООЗ ([107-109]; WHO, 1978-2000),
застосвано стандартизований розподіл за віковими інтервалами.
Таблиця 2.1
Віко-статевий розподіл трупного матеріалу
№ п/п
Онтогенетичні періоди
(вік, років)
Розподіл нирок за ознакою статі
Усього
чоловіча стать
жіноча стать
нирок
трупів
ліва нирка
права нирка
ліва нирка
права нирка
? 29 років
11
23
14
30–39 років
23
13
40–49 років
19
18
44
23
50–59 років
27
26
57
29
60 – 69 років
14
12
41
25
? 70 років
14
10
Усього
157
45
202
114
2.2. Методи дослідження.
2.2.1.Антропометрія (соматометрія).
У дослідженні виконано виміри довжина (мм) та маси (МТ, кг) тіла, довжини
тулуба (ДТ, мм), висоти верхньогрудної (ВГТ, мм), лобкової (ВЛТ, мм)
підвздухмяноостистої (ПОТ, мм) точок та міжреберного кута (б°), що дозволило в
подальшому розрахувати окремі індексні показники та провести кореляційний
аналіз взаємозв’язків між соматометричними і морфометричними показниками нирки
та воріт нирки; застосовано метрологічно повірені антропомір, ваги, вугломір,
товстотний циркуль та стандартні методики антропометрії [112-115].
2.2.2.Орґанометрія нирки.
Орґанометрія нирки виконана за показником її висоти (LН, мм), ширини (DН, мм),
товщини (PН, мм) з визначенням площі анатомічного зрізу (SН, мм2) точечним
методом і об’єму нирки (VН,дм3); застосовано мікрометр хірургічний з точністю
вимірів до 0,1 мм, точечний метод [116] та волюмометрія нирки по М.П.Бурих
[117].
Довжина нирки (LН) в мм визначалась як відстань від найбільш віддадених точок
між верхнім та нижнім її полюсом, ширина (DП) – між зовнішнім та внутрішнім
краями нирки.
При морфометрії воріт нирки вимірювали їх висоту (hh, мм), висоту площини воріт
нирки (hS, мм), передню (bAh, мм) та задню (bPh, мм) глибину воріт нирки, їх
ширину (g, мм). Площу воріт нирки (SВ, мм2) визначали точечним методом, а
запропонований нами індекс площі поріт розраховували як співвідно-шення між
площею анатомічного зрізу нирки та площею воріт нирки (ІПВ=SН/SВ).
Для короткого запису морфограми артерій (А) та вен (V) у координатній площині
воріт нирки виділено чотири внутрішньоворотних (передня верхня – IАS, передня
нижня – IАІ, задня нижня – IРI та задня верхня - IРS) та одна позаворотна (ЕН)
координатні зони.
Для відображення онтогенетичних залежностей зміни лінійних індикаторів нирки та
воріт нирки застосовано поліномінальні морфометричні моделі з точністю
відображення (R2) не менше 0,95; розроблені за методом найменших квадратів,
адаптованим Бурих М.П., Шкляр С.П. [118, 119].
Робота з трупним матеріалом виконана впродовж 2002 – 2006 р. на базі
Харківського обласного судово–медичного бюро; в дослідження включені органи
людей різного віку та статі, які загинули унаслідок нещасних випадків або
померли з причин, не пов’язаних з захворюваннями нирок (табл.2.1).
Результатом координатно – морфометричного дослідження воріт нирки стала
систематизація варіантів індивідуальної анатомічної мінливості їх форми та
положення. Для відображення закономірностей топографії судин у площині воріт
нирки застосовано метод морфоґрам [120-124], а для відображення динамічних змін
окремих показників нирки та її воріт – гістерезисоґрам, що забезпечує короткий
запис накопичуваних на етапах онтогенезу статистично достовірних змін [124,
125] Для відображення закономірностей топографії судин у площині воріт нирки
застосовано метод морфоґр