Ви є тут

Управління діяльністю підприємств на основі взаємодії маркетингу і логістики

Автор: 
Козак Ігор Мар\'янович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U004918
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ТЕНДЕНЦІЇ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ФАРФОРО-ФАЯНСОВОЇ ГАЛУЗІ
2.1 Динаміка виробництва та реалізації фарфоро-фаянсового посуду
Функціонування підприємств, які виробляють кераміку, в ринкових умовах не
можливе без визначення оптимальної кількості виготовленої продукції необхідної
якості з метою забезпечення прибутковості та рентабельності виробництва для
всестороннього задоволення потреб і попиту населення.
Важливим стратегічним напрямом розвитку економіки України, стабілізації
виробництва і подальшого нарощування його обсягів, виходу на світовий ринок є
забезпечення прискореного ефективного функціонування підприємств на основі
інноваційного підходу і впровадження принципів маркетингу і логістики у
виробничо-комерційну діяльність. Ринок чітко визначив пріоритети діяльності
підприємств – максимальне задоволення потреб споживачів. Забезпечення потреб
населення у високоякісних фарфоро-фаянсових виробах на основі науково
обґрунтованих технічних, економічних, гігієнічних норм споживання є однією з
важливих сучасних проблем легкої промисловості, розв’язання якої визначається
передусім технічним та організаційно-економічним рівнем розвитку підприємств
легкої промисловості. Названі підприємства не лише відіграють важливу роль у
процесі забезпечення життєдіяльності людини, її гігієнічних та естетичних
вимог, а ще й сприяють прискоренню обігу капіталу, значним валютним та
бюджетним надходженням, які впливають, в свою чергу, на формування експортного
потенціалу.
Аналіз виробництва та збуту є однією з головних частин маркетингового
дослідження і передбачає вивчення їх стану та тенденцій розвитку. В дисертації
була прийнята така послідовність аналізу: 1) визначення об’єкту та періоду
дослідження; 2) прийняття певного рівня конкретизації аналізу та прогнозу, що
впливав на обсяг і характер необхідного матеріалу; 3) збір та накопичення
статистичної, економічної, бухгалтерської та іншої інформації; 4) аналіз стану
товарного ринку з вивченням процесу виробництва, реалізації та споживання
конкретного товару; 5) розробка прогнозу розвитку ринку на перспективу; 6)
аналіз перспектив інтеграції маркетингу і логістики для оптимізації процесу
виробничо-комерційної діяльності; 7) аналіз заходів, спрямованих на покращення
якості виготовленої продукції з метою підвищення конкурентоспроможності
підприємства та його продукції на основі впровадження інновацій; 8) перспективи
розвитку взаємовідносин між виробниками та кінцевими споживачами виготовленої
продукції, або формування лояльності споживачів до торгових марок вітчизняних
виробників посуду.
Як ми вже звертали увагу у попередньому розділі дисертаційного дослідження, на
тему взаємодії маркетингу і логістики та їх впливу на вдосконалення процесу
управління ринковою діяльністю підприємств опубліковано низку праць [12, 29,
34, 38, 72, 81, 92, 130, 155, 168, 194], де розглянуто основні аспекти розвитку
процесу впровадження принципів маркетингу і логістики з метою оптимізації
виробничо-комерційної діяльності. Враховуючи важливість розвитку для
вітчизняної економіки легкої промисловості ми вибрали підприємства, що
виробляють фарфоро-фаянсовий посуд, з метою дослідження проблем адаптації до
ринкових умов і оптимізації процесу управління.
У підрозділі 2.1. ставимо за мету провести маркетинговий аналіз стратегії
розвитку підприємств фарфоро-фаянсової промисловості, виявити фактори, що
впливають на процес управління виробничо-комерційною діяльністю та доведення
продукції до кінцевого споживача, що сприяють підвищенню конкурентоспроможності
підприємств та їх продукції як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку.
Зроблений аналіз стане базою для подальшої розробки пропозицій щодо оптимізації
господарської діяльності підприємств і буде спрямований на вдосконалення
процесу управління, підвищення ефективності виробничо-комерційної діяльності, а
також їх адаптації до ринкових умов господарювання.
На період здобуття незалежності в Україні працювало 15 заводів, у тому числі 10
фарфорових, 2 фаянсових і 3 майолікових. Підприємства, що виробляли
фарфоро-фаянсові вироби, були розміщені нерівномірно у 7 областях. Найбільша
кількість підприємств фарфоро-фаянсової промисловості була у Житомирській
області – 5 заводів, а найбільшими підприємствами того періоду були:
Баранівський, Коростенський (Житомирська обл.), Дружківський (Донецька обл.),
фарфорові заводи “Полонське виробниче об’єднання “Фарфор” (Хмельницька обл.),
Будянський фаянсовий завод (Харківська обл.), [22, 52, 106, 184]. (Додаток В)
Протягом 1991-2005 років кількість підприємств, які виробляють
фарфоро-фаянсовий посуд, зменшилася до десяти. Але і вони функціонують
недостатньо ефективно, поступово скорочуючи обсяги реалізації. Для аналізу
вибрані ряд підприємств, які ще функціонують на ринку і мають перспективи
подальшого розвитку. Серед них: АТ "Будянський фаянс", ТОВ "Баранівський
фарфоровий завод", АТЗТ "Коростенський фарфоровий завод", ЗАТ "Полонський
фарфор", ТОВ "Тернопільський фарфоровий завод", АТЗТ "Сумський фарфоровий
завод".
Рис.2.1 Обсяги виробництва фарфоро-фаянсових виробів у період з 1999-2005 рр. в
Україні [52]
Лідируючі позиції в галузі належать Житомирській області, частка якої в
загальному обсязі держави, становила 49,4%. Підприємствами області виготовлено
49,1 млн. штук виробів з фарфору. Темп до відповідного періоду попереднього
року знизився і становив 88,5%.
На другому місці з випуску продукції є Хмельницька область. Підприємствами
області виготовлено понад 20 млн. штук фарфорових виробів. Темп обсягів до
минулого року ста