Ви є тут

Моделювання планування витрат регіону на соціальні потреби

Автор: 
Буткевич Оксана Вікторівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U005059
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Комплекс моделей планування витрат регіону на соціальні потреби
2.1 Моделі ідентифікації соціальних ризиків
122У практиці регіонального управління часто постає проблема порівняння
об’єктів території за конкретним обраним критерієм. Для застосування
пропонується підхід до групування таких об’єктів за рівнем соціального ризику,
що дозволить об’єктивно оцінити соціально-економічний стан території, визначити
найбільш проблемні об’єкти та обрати цільові напрямки першочергового
фінансування.
Управління соціальними витратами неможливе без попереднього вичерпного аналізу
умов виникнення і факторів соціального ризику, отже ідентифікація факторів і
виявлення ризиків є початком процесу управління соціальними витратами у
регіоні.
Для аналізу проблеми соціального ризику і його кількісної оцінки на рівні
окремого регіону, необхідно розробити систему основних факторів і показників,
що охоплюють найбільше коло соціальних проблем і реально впливають на рівень
соціального ризику. Соціальний ризик, як і будь-яке інше соціальне явище або
процес, має складну систему взаємозв'язків з іншими процесами, а отже, прояв
причинно-наслідкових зв'язків носить багатофакторний і багатомірний характер. У
випадку неможливості оцінки впливу всіх факторів, необхідно виділити вплив
одного або групи факторів, що, залежно від мети дослідження, викликають
відповідні значні зміни в соціальному об'єкті.
На підставі теоретичних і практичних досліджень вітчизняних [16, 87, 110, 111]
і закордонних [7, 29, 60] учених, із безлічі факторів соціального ризику, було
виділено кілька факторів, які, на наш погляд, визначають повною мірою
виникнення проявів соціального ризику. У запропонованій класифікації основних
показників соціального ризику (табл. 2.1) використані елементи системи
соціальних індикаторів, розроблених Організацією економічного співробітництва і
розвитку в 1980 р. [155, с. 13]. Запропонована класифікація достатньою мірою
відбиває реальний стан і основні тенденції в соціальному житті суспільства.
Аналіз показників, що характеризують рівень впливу представлених факторів
соціального ризику, дає можливість кількісно оцінити рівень соціального ризику
в регіоні для різних груп населення.
Таблиця 2.1 –
Класифікація основних факторів соціального ризику
Основні складові благополуччя людини
Фактори соціального ризику
Показники соціального ризику
Соціальне благополуччя
Освіта і навчання
Рівень грамотності
Забезпеченість навчальними закладами
Соціальні стосунки
Проблеми шлюбу та родини
Реалізація соціальних прав і гарантій
Рівень самогубств
Рівень розвитку культури і мистецтва
Виробничий травматизм і професійна захворюваність
Умови праці
Професійна кар’єра
Матеріальне благополуччя
Зайнятість
Рівень зайнятості
Вимушена часткова зайнятість
Дохід
Рівень доходів
Доступність товарів та послуг
Продовження табл. 2.1
Комунальне і побутове обслуговування
Рівень соціального забезпечення
Житлові умови
Забезпеченість житлом
Основні зручності
Темпи житлового будівництва
Здоров'я і життя
Суспільна охорона здоров'я
Забезпеченість лікарями і медичним персоналом
Санітарно-епідеміологічне становище
Рівень вакцинації
Демографічні показники
Рівень народжуваності
Рівень смертності
Тривалість життя
Стан здоров'я
Показники інвалідності
Рівень побутового травматизму і захворюваності
Соціально обумовлена захворюваність
Психічне здоров'я
Екологія
Забруднення атмосфери
Заховання шкідливих речовин
Рівень розвитку рекреаційних робіт
Соціальний ризик, як вже відзначалося, є складним суспільним явищем, тому й
фактори ризику слід уявляти у вигляді ієрархічної структури. На верхньому рівні
узагальнення як фактор соціального ризику виступає діяльність людини, що
обумовлює все різноманіття соціального життя суспільства. Далі випливають
фактори, що відображають різні прояви цієї діяльності, наприклад: трудові
відносини, соціальні інститути, громадські організації, потреби людей тощо.
Беручи до уваги, що соціальний ризик має двоїсту природу, неможливо оцінити
його за допомогою лише об'єктивних підходів, завжди є питання, які неможливо
вирішить без використання суб'єктивної інформації. Наприклад, у дійсності
зазначені вище фактори впливають на загальний рівень соціального ризику в
регіоні не однаково. Для оцінки впливу кожного з факторів соціального ризику на
інтегральний показник рівня ризику необхідно розрахувати кількісні
характеристики для кожного з факторів та їх внесок в узагальнюючий показник
соціального ризику. В умовах недостатньої кількості вірогідної інформації про
досліджувані явища виникає необхідність у використанні альтернативних джерел,
наприклад – експертних оцінок. У випадку з вимірюванням факторів соціального
ризику постає проблема вибору математичного інструментарію, що дозволить
найбільш точно інтерпретувати суб'єктивні оцінки експертів.
Одним із методів, що дозволяють проводити дослідження складних понять одночасно
в якісному і кількісному аспектах, є розроблений американським фахівцем
Т. Сааті метод аналізу ієрархій (МАІ), докладно викладений у його роботі [99].
Обрання саме цього методу з безлічі інших методів вимірювання і виявлення
суджень через матриці домінування ґрунтується на декількох перевагах. По-перше,
цей метод досить простий у використанні, на відміну від багатомірної теорії
корисності [44, С. 323-334], використання якої ефективно лише при аналізі
великих загальнонаціональних проблем. По-друге, на-відміну від інших моделей, у
яких використовуються парні порівняння в матрицях домінування (наприклад,
модель Терстоуна [48, с. 56-60], модель Бредлі-Террі