РОЗДІЛ 2
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ
2.1. Оцінка сучасного стану розвитку аграрної економіки та інвестування в сільському господарстві
Світовій досвід свідчить, що країни з перехідною економікою не в змозі розвивати сільське господарство без пожвавлення інвестиційних процесів. Акумулюючи приватний, державний та змішаний капітал, забезпечуючи доступ до сучасних технологій та менеджменту, інвестиції в аграрну сферу сприяють її ефективному розвитку, пожвавлюють ринки товарів, робіт та послуг. Крім того, інвестиції сприяють заходам макроекономічної стабілізації та дозволяють вирішувати соціальні проблеми трансформаційного періоду на селі.
Сільське господарство належить до базових, життєзабезпечуючих галузей, стан та ефективний розвиток якого безпосередньо впливає на функціонування всієї національної економіки. В аграрному секторі України нині працює майже 20% усіх зайнятих, і в ньому разом із харчовою промисловістю створюється понад 60% загальнодержавного фонду споживання та більш як 40% позитивного сальдо зовнішньоторгівельного обороту країни.
Останні роки у сільському господарстві України були періодом становлення нових господарських відносин, побудованих на принципах приватної власності на землю і майно, створення економічних передумов для активізації господарської діяльності на селі. В ході реформування на базі 11,3 тис. колективних сільськогосподарських підприємств було утворено близько 60 тис. нових господарських суб'єктів, які ведуть сільськогосподарське виробництво на площі 41,8 млн. га угідь, в тому числі на 20,2 млн. га (або 48,1% угідь) - близько 16 тис. середньо- та великотоварних сільськогосподарських підприємств (8,2 тис. господарських товариств, 4,1 тис. приватних підприємств, 1,7 тис. виробничих кооперативів, 0,4 тис. державних підприємств та 1,7 тис. підприємств інших форм господарювання), на 3,4 млн. га (8,2% угідь) - близько 42,5 тис. фермерських господарств і на решті угідь - громадяни (13,8 млн. га, або 33,1%) та інші землевласники і землекористувачі (4,4 млн. га, або 10,6%) [259, с. 51, 63, 134].
Більшість членів колишніх колективних сільськогосподарських підприємств передали свої земельні частки (паї) та майнові паї в оренду новоствореним приватним аграрним підприємствам. Значна частина сільського населення веде господарську діяльність самостійно, в тому числі через розширення особистих селянських господарств за рахунок земельних і майнових паїв тощо.
Проте обсяг сільськогосподарського виробництва у суспільному секторі аграрної економіки України упродовж 1990-2005 рр. мав негативну тенденцію до зменшення (табл. 2.1).
Як свідчать дослідження, за 16-річний період, починаючи з проголошення аграрної реформи, обсяг валової продукції сільського господарства зменшився з 104,5 до 66,3 млрд. грн., що становить 63,4% рівня 1990 р., особливо зменшилося виробництво тваринницької продукції - з 52,1 до 24,8 млрд. грн., або більше ніж у 2 раза. Найбільше зниження виробництва сільськогосподарської продукції відбулося у суспільному секторі - з 75,7 млрд. грн. у 1990 р. до 26,8 млрд. грн. у 2005 р. (або на 64,6%), тоді як у господарствах населення воно зросло у 1,4 раза. Питома вага фермерських господарств у виробництві аграрної продукції становить лише 2-4% і не впливає на загальний розвиток аграрної галузі (рис. 2.1).
Таким чином, господарська діяльність основних товаровиробників аграрної продукції - середньо- і великотоварних сільськогосподарських підприємств на нинішньому постреформованому етапі розвитку аграрної економіки України потребує глибоких досліджень причин зниження обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Адже розвиток крупнотоварного аграрного виробництва - це основний потенціал і перспектива відродження вітчизняного сільського господарства та нарощування його експортних можливостей, оскільки тут є кращі можливості застосування передових агротехнологій у виробництво продукції, механізації і автоматизації трудових процесів, провадження ефективного менеджменту і маркетингу тощо. Виробництво в таких підприємствах має займати основну нішу в аграрній економіці нашої держави. Це підтверджується, насамперед, обмеженістю можливостей особистих господарств населення і слабким розвитком фермерства.
Таблиця 2.1
Виробництво валової продукції сільського господарства у 1990 та 2000-2005 рр.
(у порівнянних цінах 2000 р.)
ПоказникРоки2005/
1990, %1990200020012002200320042005Валова продукція рослинництва, млрд. грн.52,433,637,837,231,942,641,579,2Валова продукція тваринництва, млрд. грн.52,122,123,624,923,423,724,847,6Валова продукція - всього, млрд. грн.104,555,761,462,155,366,366,363,4 у т.ч.
- у сільськогосподарських підприємствах75,721,225,424,918,826,426,835,4 з них у фермерських господарствах-1,11,92,21,52,62,8254,11 - у господарствах населення28,834,536,037,236,539,939,5137,2Вироблено продукції:
- на одну особу, грн.201311321262128811561396141170,1 - на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.250,4138,1159,8162,8145,9176,0180,372,0Індекс валової продукції сільського господарства до попереднього року, %96,3109,8110,2101,289,0119,9100,0х у т.ч.
- у сільськогосподарських підприємствах95,396,4119,998,475,3140,2101,5х - у фермерських господарствах-192,9180,2114,167,5176,4108,1х - у господарствах населення99,3119,9104,4103,198,2109,499,0х 1 2005/2000 - %;
Джерело: Стат. щорічники "Сільське господарство України" за 1999, 2001, 2004 роки; стат. бюлетені за 2001, 2002, 2003, 2004 роки; Стат. довідник "Україна у цифрах у 2004 році"; оперативні експрес-доповіді Держкомстату України; www.ukrstat.gov.ua.
Перші фермерські господарства в Україні з'явилися в 1990 р., основна їх маса була зареєстрована в 1992-1993 рр. і від того часу їх кількість істотно не збільшувалась, оскільки після подолання гіперінфляційн