РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Польові досліди проводилися протягом 2002-2004 рр. на полях дослідного поля
Державного агроекологічного університету (навчально - дослідне господарство
”Україна” Черняхівського району Житомирської області). Лабораторні агрохімічні
та біохімічні дослідження рослин і ґрунту – в лабораторіях кафедри
рослинництва, науково-дослідного інституту регіональних екологічних проблем
Державного агроекологічного університету і Житомирського обласного державного
проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції
технологічні дослідження льонопродукції – в Інституті сільського господарства
Полісся УААН.
2.1. Агрохімічна характеристика ґрунту
Дослідне поле Державного агроекологічного університету знаходиться в
Центральному (Житомирсько-Коростенському) агрогрунтовому районі Полісся України
на території навчально-дослідного господарства ”Україна” Черняхівського району
Житомирської області на відстані 5 км від районного центру і 20 км від м.
Житомира.
Досліди проводилися на сірих лісових супіщаних ґрунтах, сформованих на
водно-льодовикових відкладах, з середнім ступенем окультурення.
Ґрунтові води залягають на глибині 2,8-3,7 м.
Таблиця 2.1
Морфологічна будова профілю ґрунту дослідної ділянки
НЕорн.
0-28 см
Ясно-сірий, супіщаний, пилувато-дрібногрудочкуватий, щільний, сухий, пронизаний
коренями, не скипає, перехід різкий по глибині обробітку.
le
28-65 см
Темнувато-бурий, середньосуглинковий, горіхувато-призматичний, дуже щільний,
свіжий, на структурних окремостях присипка SiO2, кореневі ходи з затіканнями
гумусу, не скипає від HСl, слабо пронизаний коренями, за структурою та кольором
перехід чіткий.
РІ
65-85 см
Жовто-бурий, легкосуглинковий, горіхуватий, ущільнений, слабо зволожений,
пронизаний кореневими ходами, присутні червоточини, не скипає, рідко включені
живі корені, перехід поступовий.
Р1
85-135 см
Бурувато-жовтий, легкосуглинковий, численні чорні та буро-іржаві плями
оглеєння, пилувато-грудочкуватий, слабо ущільнений, вологий, не скипає,
поодинокі корінці, перехід різкий за кольором та гранулометричним складом.
Р2
135-170 см
Сизувато-жовтий з чіткою шаруватістю пісок, вологий, з 152 см капілярно
зволожений (капілярна кайма), розпушений, безструктурний, не скипає, перехід
чіткий.
Р3
170-200 см
Темно-бурий, важкий суглинок, оглеєний, дуже зволожений, ущільнений.
З наведених даних видно, що глибина гумусового горизонту становить до 28 см.
В гранулометричному складі горизонту Не найбільшу частку займають фракції
піску (1,0-0,05 мм) – 52,9% та крупного пилу (0,05-0,01 мм) – 31,5%. На долю
фізичної глини (часточки < 0,01 мм) припадає 15,6%.
Ґрунти дослідної ділянки характеризуються легким механічним складом, доброю
водопроникністю і високою аерацією, що сприяє відносно швидкому розкладанню
органічних речовин і значному вимиванню елементів мінерального живлення з
верхніх горизонтів в нижні. Перерви у випаданні атмосферних опадів призводять
до швидкого пересихання верхнього шару ґрунту, що негативно впливає на
нормальний розвиток рослин льону, особливо в період його швидкого росту.
Дані агрохімічних аналізів наведені в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Агрохімічна характеристика ґрунту дослідної ділянки
(за даними науково-дослідної лабораторії Науково-дослідного інституту
регіональних екологічних проблем Державного агроекологічного університету)
Роки проведення аналізів
рН сольової витяжки
Гідролітична
кислотність,
Нг
Вміст гумусу,
мг/100 г ґрунту
Р2О5
К2О
2002
5,6
2,9
1,7
7,2
11,2
8,7
2003
5,7
2,7
1,6
7,4
10,8
9,1
2004
5,5
2,6
1,8
7,6
12,1
8,8
Дані агрохімічних аналізів свідчать про те, що ґрунти дослідної ділянки
малогумусні зі слабо кислою реакцією ґрунтового розчину. Вони характеризуються
невисокою насиченістю основами і елементами мінерального живлення, чим і
зумовлено їх низьку родючість.
Негативною властивістю даного типу ґрунту є здатність утворювати ґрунтову
кірку і ущільнюватися при обробітку.
2.2. Метеорологічні умови
Ріст і розвиток рослин льону, формування врожаю і його якості значною мірою
залежать від метеорологічних умов, які для зони Полісся України в цілому
відповідають біологічним потребам культури і є сприятливими для отримання
високих врожаїв льонопродукції, про що свідчать середньо багаторічні дані
основних метеорологічних показників.
За багаторічними даними клімат в зоні проведення польових дослідів помірно
континентальний з м’якою зимою, вологим і теплим літом. Середня багаторічна
температура повітря становить 6,8оС, сума ефективних температур за період
вегетації – до 2500оС, тривалість безморозного періоду – біля 160 днів.
Найбільш висока середньомісячна температура припадає на липень – 17-19оС,
найнижча – на січень – мінус 6оС. В липні бувають дні, коли температура досягає
+38оС. Найбільш сильні морози спостерігаються в січні – до мінус 35оС. Річна
сума позитивних температур складає 2854оС. За багаторічними даними тривалість
періоду з середньодобовою температурою вище 5оС становить біля 200 днів (з
середини першої декади квітня до середини третьої декади жовтня), а з
температурою вище 0оС – 250 днів.
В середньому за рік випадає до 560 мм опадів, з яких на період з
середньодобовою температурою 10оС припадає 310-360 мм. Найбільша кількість
опадів припадає на кінець весни і літо, проте іноді і в літні місяці бувають
посушливі періоди.
Середньорічна відносна вологість повітря становить 75-85%. Найнижчою вона
буває в травні, а найвищою – в зимові місяці року. В період активного росту і
розвитку льону відносна волог
- Київ+380960830922