РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ МУЛЬТИМЕДІА У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ З МЕТОЮ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
2.1. Готовність викладачів і студентів педагогічних вищих навчальних закладів до застосування засобів мультимедіа під час самостійної роботи
Оснащення ВНЗ новою комп'ютерною технікою висуває перед педагогічним колективом низку питань. Які заняття і які види навчальної діяльності потребують використання засобів мультимедіа? Яке програмне забезпечення буде використовуватися в СРС? Чи постає необхідність розробки нових ПЗНП, чи можна використовувати готові ППЗ і як їх модернізувати, адаптувати відповідно до потреб сучасності. Які вимоги висуваються до рівня кваліфікації викладача, що застосовує в навчальному процесі ММТ? У якому обсязі і як викладач ВНЗ повинен ознайомитися з останніми досягненнями в галузі IКT? Хто з персоналу ВНЗ міг би допомогти в навчанні викладачів й організувати регулярні консультації та обмін досвідом?
У цьому параграфі зроблено спробу відповісти на деякі з цих питань, зокрема розглянуто питання застосування ММТ у СРС, а також питання підготовки викладачів і студентів ВНЗ до використання ММТ в умовах індивідуалізованої СРС.
2.1.1. Умови готовності викладачів педагогічних ВНЗ до застосування засобів мультимедіа під час самостійної роботи студентів
Варто зазначити, що питання теоретичної і методичної підготовки викладачів до використання ММТ у НП дотепер залишається нерозв'язаним. Низька комп'ютерна грамотність учасників НП є істотною перешкодою на шляху застосування засобів мультимедіа в освіті. Викладачі, що закінчили ВНЗ понад 10 років тому, практично не знайомі з ММТ. Вони або взагалі не використовують комп'ютерів у НП, або використовують їх епізодично.
Підвищення ефективності впровадження й використання HIT у навчальному процесі ВНЗ потребує значних зусиль щодо методичної й програмної підтримки викладачів. Однак, як показали дослідження, більшість викладачів зіштовхується з певними труднощами в процесі підготовки до застосування НІТ у навчанні, що негативно впливає на якість створюваних ПЗНП й ефективність застосування нових освітніх технологій [172; 231 та ін.]:
* істотне розходження в обсязі підготовки викладачів до застосування НІТ у навчанні;
* відсутність у більшості з них практичного досвіду роботи з мультимедійною технікою й обмежена кількість навчальних закладів, де викладачі могли б підвищити свою кваліфікацію у сфері HIT;
* пряме перенесення нагромадженого традиційного педагогічного досвіду в методику викладання дисципліни в умовах застосування ММТ, як правило, не дає позитивних результатів.
Підвищення інформаційної культури викладача потрібно розглядати як елементи професійної педагогічної майстерності. Маючи відповідну дидактичну і методичну підготовку, практичний досвід роботи з ММТ, експертної оцінки ПЗНП, педагог здатний методично виправдано і дидактично доцільно застосовувати IКT в індивідуально зорієнтованій СРС. Відзначимо також, що питання вдосконалення системи підготовки викладачів до використання ММТ у їхній професійній діяльності вимагають систематичного коректування у зв'язку з швидким прогресом у сфері інформатизації суспільства та освіти.
Роль викладача в умовах використання ММТ у СРС залишається не тільки провідною, а й стає більш складною. Це зумовлено тим, що викладач:
* використовує в СРС складні сучасні засоби ММТ;
* розробляє методику використання засобів мультимедіа під час СРС у процесі здійснення ними різноманітних навчальних дій;
* ефективніше використовує навчальний час, відмовляється від повторів інформації і зосереджує свою увагу на індивідуальній допомозі студентам, обговоренні інформації, розвитку в них дослідницького підходу;
* розробляє, модернізує чи адаптує ПЗНП, добирає навчальний матеріал, розробляє структуру і принципи взаємодії студента, викладача і навчальної ІС під час СРС з використанням ІКТ.
Активізація діяльності викладача щодо створення і впровадження в СРС засобів ММТ є ще одним чинником інтенсифікації навчання.
З огляду на сказане, постає потреба якнайшвидшого розв'язання завдань теоретичної і практичної підготовки викладачів ВНЗ у галузі ММТ.
Педагогічна майстерність викладача ґрунтується на єдності ЗУН, що відповідають сучасному розвитку науки, техніки і їхнього продукту - інформаційних технологій.
В основу інформаційної культури вчителя (викладача) покладено інформаційно-комп'ютерну грамотність, що передбачає створення комп'ютерних ЗУН, яка б забезпечувала потрібний рівень одержання, обробки, передачі, зберігання і представлення професійно значущої інформації.
Інформаційно-комп'ютерна грамотність є важливою частиною фахових ЗУН учителя (викладача).
Знання та вміння в галузі НІТ. ЗУН у галузі комп'ютерних технологій можна розділити на дві складові [206, с. 7]:
1. Базові - мінімум на рівні користувача, потрібний для успішного засвоєння і практичного використання будь-якого прикладного програмного забезпечення.
2. Професійно орієнтовані - специфічно визначений для кожної професійної категорії користувачів комплекс ЗУН.
Види педагогічної діяльності. Відповідно до основних напрямів діяльності викладача виділяють п'ять видів педагогічної діяльності [206, с. 7-8]: проективну, конструктивну, організаторську, комунікативну і гностичну.
Проективна діяльність - це планування, визначення цілей і завдань. Вона спрямована на творчу переробку програмного матеріалу з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей тих, хто навчається. Нагромадження, зберігання й обробка потрібної для цього інформації в комп'ютері забезпечує максимальну ефективність цієї діяльності.
Гностична діяльність - це пізнавальна діяльність, уміння проаналізувати свою діяльність та діяльність тих, хто навчається. Можливості INTERNET-технологій, електронних підручників, енциклопедій і довідників, електронних таблиць і баз даних у цій діяльності будуть