Ви є тут

Інтеграція України до світового ринку металу

Автор: 
Локшин Андрій Ігорович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
3407U001373
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА СВІТОВОМУ І НАЦІОНАЛЬНОМУ РИНКАХ ЧОРНИХ МЕТАЛІВ

2.1. Аналіз сучасного стану і структури світового ринку чорних металів

Світовий ринок чорних металів є сукупністю національних виробників, які обмінюються надлишками товарної продукції та сировини, з метою мінімізації витрат і збільшення доходів.
Конкурентна боротьба на ринках сировини і готової продукції має яскраво виражений локальний характер та зумовлена станом економіки конкретного регіону, компонентами галузевих витрат й історичним рівнем розвитку.
Виробничі можливості національних економік залежать від рівня споживання металопродукції, які є наслідком їхнього історичного розвитку, зумовленого станом продуктивних сил країни.
Вплив рівня розвитку продуктивних сил на споживання металопродукції демонструється в таблиці 2.1
Таблиця 2.1
Розвиток продуктивних сил і приріст споживання чорних металів у світі*
РокиПриріст споживання, млн. тоннПеріод, роківЕпохальні зміни1873-194810075Капіталістичне суспільство1948-197340025Індустріальне суспільство1973-1983010Реформування продуктивних сил1983-1993115101993-200423010Глобалізація процесів
*Складено автором на основі статистичної звітності

Необхідно зазначити:
1) в епоху з 1873 по 1948 рр. приріст споживання був зумовлений формуванням капіталістичного суспільства і бурхливим зростанням виробничих потужностей, у зв'язку з науково-технічним прогресом і освоєнням сировинних баз;
2) в епоху з 1948 по 1973 рр. приріст, який спостерігається, обумовлений потужним зростанням економік у період після Другої світової війни і подальшою індустріалізацією суспільства, зростанням продуктивності і підвищенням впливу енергоресурсів на розвиток продуктивних сил;
3) у період з 1973 по 1983 рр. спостерігається спад приросту споживання металопродукції. Зростання було зупинено світовою кризою в сфері енергоносіїв і свідчило про найважливіший їхній вплив на індустріальне суспільство;
4) у період з 1983 по 1993 рр. приріст споживання зумовлений відновленням національних економік після енергетичної кризи й обмежений розвалом ринку СРСР, що не зумів раціонально використовувати переваги і вигоди, одержані зі світової енергетичної кризи;
5) у період з 1993 по 2004 рр. приріст споживання зумовлений процесами глобалізації, коли технології і зростання продуктивних сил досягли Китаю та Індії, що дозволило їм більш повно використовувати свої абсолютні і порівняльні переваги на світових ринках.
Приріст споживання металопродукції говорить про подальший розвиток економік світу на основі процесів інтеграції та глобалізації економічних і політичних відносин. Цей процес пов'язаний з усуненням природних обмежень на міграцію капіталу, трудових ресурсів та на обмін матеріальними благами на основі науково-технічного процесу.
Країни, у яких переважає металопродукція, є великими цільовими ринками, тому споживання металопродукції на світових ринках - найважливіший показник аналізу (див. табл. 2.2)
Таблиця 2.2
Споживання сталі по країнах світу, % до річного виробництва*
NКраїнаСпоживання в 2005 р., %Споживання в 2004 р., %Приріст, %1Китай25,2425,29-0,052ЄС14,8715,78-0,913НАФТА13,3014,02-0,724Японія6,817,38-0,575Африка та Близький Схід4,134,32-0,196СНД2,374,37-2,007Індія3,063,11-0,05 Виробництво сталі, млн. тонн11291062
*Складено автором на основі статистичної звітності

Порівнявши дані зі споживання металопродукції по регіонах світу, можна зробити наступні висновки:
1) експорт зосереджений на країнах - споживачах металу;
2) найбільші ринки - НАФТА, ЄС і Японія тимчасово скорочують споживання;
3) спостерігається розвиток нових регіональних ринків - Китай, Азія, Центральна і Східна Європа;
4) скорочення споживання сталі на території СНД зумовлене кризою СРСР і РЕВ у 1990р. [99, с.3].
Найбільші регіональні ринки металопродукції [191]:
1) НАФТА - щорічно споживає близько 150 млн. тонн сталі;
2) Китай - 263 млн. тонн сталі;
3) Японія - 77 млн. тонн сталі;
4) Країни Азії - 75 млн. тонн сталі;
5) Африка і Близький Схід - 47 млн. тонн сталі.
Україна, Росія, Японія, Бразилія, Бельгія і Люксембург вважаються країнами, в яких переважає експорт металопродукції.
США, Китай, Таїланд, Гонконг вважаються країнами - споживачами (імпортерами) металопродукції.
Структура торгівлі металопродукцією на даному етапі розвитку продуктивних сил економік світу залишається практично постійною і демонструє схильність світової економіки до торгівлі напівфабрикатами (більше 60%)[207,193]:
1) злитки і напівфабрикати - 17%;
2) гарячекатані листи і рулони - 17%;
3) холоднокатані листи і рулони - 10%;
4) гальванізований лист - 8%;
5) труби і фітинги - 9%;
6) плити - 6,5%;
7) катанка - 6,2%;
8) арматура і прутки - 7%.
Першість у світовому виробництві металопродукції вже кілька років поспіль належить Китаєві - виробляє понад 340 млн. тонн сталі ( щорічний приріст виробництва приблизно 21-27%), другий світовий виробник - Японія (112 млн. тонн сталі при щорічному прирості 3%) та Сполучені Штати Америки -
93 млн. тонн сталі, але в 2005 році була зафіксована корекція обсягу виробництва на 5%, що зумовлювалося макроекономічними закономірностями та змінами в структурі внутрішнього попиту. Як показано у табл. 2.3, найвищі темпи зростання демонстрували в 2005 році - Китай та Індія. Зростання китайської економіки в 2003 - 2005 рр. стимулювало приріст виробництва сталі на рівні 27%.
При зростанні ВВП Китаю на 9,7% у 2004 році, був створений ефект імпортозамінюючих потужностей, що спричинило скорочення на 31,3% експорту металопродукції України в дану країну.
Цей приклад показовий, тому що до 2004 року в Китаї відзна