РОЗДІЛ 2
Вибір напрямків дослідження, матеріал і методи
виконаних робіт.
Роботи виконана на кафедрі ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи та стандартизації і сертифікаціїі, Науково-дослідному інституту біоекологічного моніторингу Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького, а експериментальна частина в практичних умовах в господарстві "Cтрутинське" села Нижній Струтин і господарстві ім. Т.Шевченка села Цінева Рожнятівського району Івано-Франківської області, благополучних за інфекційними та інвазійними захворюваннями, Рожнятівській районній державній лабораторії ветеринарної медицини Івано-Франківської області. Об'єктом дослідження була велика рогата худоба симентальської породи віком 4-7 років, живою масою 450-550 кг. Методологічною основою вибору напрямку дисертаційної роботи слугували матеріали літератури щодо фізіологічного вивчення білкового обміну у лактуючих корів при згодовуванні високобілкових вико-вівсяно-горохових сумішок за різного рівня нітратного навантаження і вплив цих кормів на якість молока та молочну продуктивність у даних тварин. При цьому ми також спрямовували свої дослідження на вивчення показників білкового метаболізму крові та молока.
Повідомлення вітчизняних та закордонних дослідників щодо профілактики нітратного токсикозу було теоретичною підставою при визначенні конкретного напрямку роботи. Нами зроблено припущення, що комплексна оцінка показників крові і молока дійних корів у нормі та за умов нітратного навантаження дозволить більш детально розширити та доповнити знання про роль печінки та молочної залози у метаболізмі нітратів.
Експериментальна частина роботи проведена у вигляді трьох серій дослідів.
Досліди на дійних коровах.
Перша серія дослідів була проведена для вивчення фізіологічних особливостей білкового обміну у дійних корів при довготривалому згодовуванні високобілкових зелених вико-вівсяно-горохових сумішок за різного рівня нітратів у них.
При цьому для дослідження було відібрано 40 дійних корів симентальської породи у віці 5-7 років, живою масою 450-550 кг з молочною продуктивністю 9-12 кг на добу та середньорічним надоєм молока 3-3,5 тис.кг., з добре сформованим рубцевим травленням, з яких було сформовано 4 групи по 10 корів у кожній, підібраних за методом пар-аналогів.
Дослідження проведено на фермі господарства імені Т.Шевченка Рожнятівського району Івано-Франківської області у літній період року. Приміщення були обладнані таким чином, що створювалась можливість для ретельного індивідуального обліку згодовуваних кормів, відбору проб для аналізу в умовах колишньої потоково-цехової системи виробництва молока. Під час проведення дослідження були повністю витримані методичні умови технології годівлі, використання й обліку спожитих кормів [195, 202]. Всі отримані матеріали були контрольовані та витримані в методичному відношенні в умовах експерименту [93, 96, 127, 131, 132]. Для цього було сформовано дослідне поле загальною площею 125 га, яке було використане для вирощування вико-вівсяно-горохових сумішок. Обробку грунту, посівів, підживлення і догляд за посівами сумішки провели згідно з прийнятими для умов Івано-Франківської області агротехнічними прийомами.
Перед оранкою на контрольне та дослідні ділянки поля було внесено органічне добриво - гній. Посів проводили в першій декаді квітня з дотриманням агротехнічних прийомів. Згідно з нормами при підживленні в дослідні ділянки було внесено неорганічні добрива: аміачну селітру, суперфосфат гранульований та сульфат калію. В першій декаді червня, за три дні перед скошуванням, рухаючись полем по діагоналі з метою усередненого зразка відбирали проби рослин для визначення вмісту нітратів у них. Потім було проведено косіння зеленої маси вико-вівсяно-горохової сумішки в молочній, пізніше в молочно-восковій стиглості із контрольної та дослідних ділянок і згодовано відповідним групам лактуючих корів (табл.2.1). Годівлю корів даними сумішками проводили відповідно до науково обгрунтованих норм за раціоном, збалансованим за поживними, біологічно-активними речовинами, вітамінами, враховуючи продуктивність і масу тіла тварин [127, 195, 196, 197].
Таблиця 2.1
Схема дослідження
Назва
ділянок
Фон
добрив та кількість їх,
т/га, кг/га
Фази достигання сумішокГру-
пи тва-
ринКіль-
кість
тва-
рин
Три-
ва
лість
дос-
ліду,
днів Молочно-воскова Вало-
вий збір,
К.о.
ц/га Вміст
нітра-тів,
мг/кгВміст
нітри-
тів,
мг/кг Конт-
рольна Органічне добриво
(гній -35 т/га), кг/га-
384,6-суперфосфат гра-
нульований, 150,0-
калію сульфату, + Р75К75 69,5 96,4 0,02 К 10 96 І дослід-
наФон-аналогічний котролю, 85,7 кг N03
N30Р75К75 79,2 176,5 0,03 І Д 10 96 ІI дослід-
наФон-аналогічний котролю, 171,4 кг N03
N60Р75К75.
89,8
227,8
0,07
ІІI Д
10
96 IІI
дослід-
наФон-аналогічний котролю, 257,1 кг N03
N90Р75К75
99,4
688,4
0,16
IІІI Д
10
96
Було враховано і кількість нітратних форм азоту, що надходили в організм дійних корів з водою. Добова норма води на корову була прийнята в межах 60 літрів. Вода надходила для поїння корів із артезіанських свердловин і вміст нітрат-нітритів у ній не мав суттєвих змін протягом дослідного періоду. Для збалансування цукрово-протеїнового співвідношення у раціон коровам вводилась меляса.
У другій серії дослідів вивчали білковий обмін в артеріальновенозній крові дійних корів при згодовуванні їм вико-вівсян