Ви є тут

Організаційно-педагогічні засади атестації керівників загальноосвітніх навчальних закладів

Автор: 
Петренко Анатолій Андрійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U003134
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МОДЕЛІ АТЕСТАЦІЇ КЕРІВНИКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
2.1. Обґрунтування моделі атестації керівника загальноосвітнього навчального закладу

У своєму дослідженні ми уявляємо атестаційну модель як взаємодію всіх учасників атестаційного процесу (керівників обласних, міських, районних органів освіти, експертів, адміністрації школи, вчителів, учнів, батьків, громадськості), характер якої зумовлюється мотиваційними тенденціями її учасників. Постійна присутність у шкільній системі різних мотиваційних тенденцій призводить до їх природної конкуренції, внаслідок якої у кожного з учасників складаються ситуативні (а потім й особистісні) ієрархії мотивів.
Як вже зазначалося, в управлінській діяльності директора школи тенденції оновлення можна класифікувати на зовнішні (варіативність моделей школи) та внутрішні (модернізація управлінської діяльності керівника загальноосвітньої школи).
Теоретичною основою розробки моделей управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу є, з одного боку, визначення поняття педагогічного моделювання, з іншого боку - ідея превалювання однієї із систем основних видів його діяльності.
Під моделлю атестації керівника загальноосвітнього навчального закладу (директора школи) ми розуміємо "модель - програма діяльності у вигляді інформаційного документа, котрий має певну, чітко визначену структуру" (за В. Пікельною [169, с. 126]).
Нами має бути розроблена модель атестації керівника загальноосвітнього навчального закладу. Для цього ми обираємо описовий тип моделі, у яку включаємо загальні вимоги до керівника (стаж роботи, вік, освіту тощо), особистісні якості керівника, професійні уміння - діяльність, результати управлінської діяльності. Усі ці параметри визначаються власним соціальним розвитком керівника та соціальним розвитком загальноосвітнього навчального закладу.
В основу визначення субмоделі атестації покладено співвідношення окремих видів діяльності директора школи як учителя конкретного навчального предмета, управлінської та менеджерської діяльності: директор-управлінець, директор-учитель, директор-менеджер, директор-дослідник, директор-господарник. Перелічені складові визначені в результаті логічного аналізу діяльності керівника школи та його управлінських функцій.
Характерною ознакою моделі "директор-управлінець" є переважна реалізація управлінських видів діяльності та функціональних обов'язків директора як керівника згідно з директивно-нормативними документами та вимогами сьогодення.
Аналіз нормативної бази щодо діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу дозволив виділити наступні групи професійних умінь директора школи:
* інформаційно-аналітичні вміння: налагодити систему внутрішкільної інформації (оперативної, тематичної, підсумкової), уміння здійснювати педагогічний аналіз (оперативний, тематичний, підсумковий);
* планово-прогностичні вміння: ставити завдання розвитку освіти в школі, планувати освітній процес та процес управління;
* організаційно-спонукальні вміння: раціонально розподіляти функціональні обов'язки в навчальному закладі; здійснювати інструктивно-методичну роботу; мотивувати учасників освітнього процесу; оптимально організувати навчальний процес; організувати власну справу;
* контрольно-діагностичні вміння: налагодити контроль за виконанням навчального плану і навчальних програм; за станом викладання з предметів; за кінцевими результатами навчального процесу;
* регулятивно-корекційні вміння: впорядкувати, підтримувати навчальний процес на заданому рівні; вносити виправлення, корективи;
* організаційно-господарчі вміння: створення умов для досягнення поставленої мети; вирішувати питання фінансово-господарської діяльності;
* дослідницькі вміння: сформулювати мету; виділити завдання та розробити програму дослідження; підібрати та проаналізувати відповідну літературу; організувати експеримент, застосовуючи методи психолого-педагогічних, соціологічних, школознавчих досліджень; відслідковувати результати; використовувати сучасні методики для визначення критеріїв, оцінки та інтерпретації результатів.
Модель "директор-управлінець" співзвучно доповнюють моделі "директор-менеджер" та "директор-дослідник". Менеджер - це особливий інтелектуальний "товар" високої якості. Він не призначається на посаду, не обирається, його треба "придбати" для забезпечення ефективності діяльності як усієї установи, так і кожного окремого працівника. Донедавна менеджер був у будь-якій галузі особою з дорадчим правом голосу, з обмеженими правами у прийнятті управлінського рішення. І хоч у наш час менеджеру надають більше можливостей у прийманні рішень - керівник - це особа, яка наділена державним відомчим правом. Його персональна відповідальність, права та обов'язки є набагато ширшими, ніж у менеджера, і вони детерміновані державно-нормативними актами [12, с. 11-17].
Для побудови описової моделі директора школи ми розглянули наведені в літературі діяльнісні характеристики керівника загальноосвітнього навчального закладу як управлінця, менеджера та дослідника. Сучасний вітчизняний керівник зазвичай виконує вчительські функції (як учитель-предметник). Проте вчительська функція не є функцією менеджера і управлінця. Враховуючи факт, що менеджерські функції відображають управлінську сторону роботи керівника, ми виділяємо групу управлінсько-професійних якостей, куди не входить учительська складова. Враховуючи значимість особистісних якостей для роботи керівника виділяємо також ці якості в окрему групу.
Розглянемо кожну складову окремо та ті критерії, що визначатимуть кожний з них.
Якщо керівник школи у своїй повсякденній роботі керується правовими актами, що визначають його посадові обов'язки, враховує особливості складного періоду переходу суспільства, у тому числі й освіти, до ринкових відносин, творчо використовує теорію управління та педагогічного менеджменту з урахуванням специфік