РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВАГІТНИХ З ПРЕЕКЛАМПСІЄЮ ЛЕГКОГО ТА СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНІВ
ВАЖКОСТІ
2.1. Комплекс використаних методів дослідження при обстеженні вагітних з
прееклампсією легкого та середнього ступенів важкості
Робота виконана у відділі акушерської патології Івано-Франківського міського
пологового будинку та в Івано-Франківському обласному перинатальному центрі.
При виконанні роботи нами були обрані наступні напрямки досліджень:
- клінічно-параклінічне обстеження 152 вагітних жінок із прееклампсією легкого
та середнього ступеня важкості, із них: 37 вагітних жінок з прееклампсією
легкого ступеня важкості та 35 – із прееклампсією середнього ступеня важкості,
які отримували комплексне лікування, рекомендоване МОЗ України ; 41 вагітна
жінка з прееклампсією легкого ступеня важкості та 39 – середнього ступеня
важкості, які отримували комплексну терапію, запропоновану нами та 36 здорових
вагітних, які склали групу порівняння.
Клінічне обстеження вагітних жінок відповідало положенням наказів МОЗ України
щодо обстеження вагітних в умовах жіночої консультації та акушерського
стаціонару, а також алгоритмам та об’єму терапії акушерських ускладнень.
Вагітним жінкам проведено загальноприйняте акушерське, клінічне та параклінічне
обстеження для вивчення функціонального стану системи мати – плацента – плід :
дослідження особливостей розвитку фетоплацентарного комплексу при прееклампсії
легкого та середнього ступеня важкості;
наукове обгрунтування, розробка і вивчення метаболічних, імунологічних та
морфологічних змін плаценти і її судинного русла при прееклампсії легкого та
середнього ступенів важкості.
Для встановлення діагнозу прееклампсії використовували алгоритм ВООЗ, який
включав такі етапи: цілеспрямований анамнез та виявлення клінічних проявів
прееклампсії, другий – лабораторна діагностика, третій – інструментальні методи
обстеження: ультразвукове дослідження.
З метою вивчення певних патогенетичних механізмів розвитку прееклампсій, стану
фетоплацентарного комплексу при прееклампсії легкого та середнього ступенів
важкості, крім загальноприйнятих клінічно-лабораторних методів, ми
використовували біохімічні та імунологічні тести, які дозволяли оцінити стан
гомеостазу на внутрішньоклітинному рівні.
Кров для проведення біохімічних та імунологічних досліджень у вагітних жінок
брали вранці, натще при поступленні в стаціонар і після курсу проведеної
терапії.
Порівняльний аналіз проводили в групі вагітних, виділених в відповідності з
використаною терапією. В І групу віднесені вагітні, які отримували традиційну
терапію, ІІ групу складали вагітні, в лікуванні яких використовувався глутаргін
та коензим композитум. Контрольну групу складали здорові вагітні жінки.
У нашій роботі для лікування вагітних жінок із прееклампсією легкого та
середнього ступенів важкості ми додатково використовували такі препарати як
глутаргін та коензим композитум.
Провідні механізми патогенетичного впливу глутаргіну є наступні.
Одним із ключових механізмів є активація процесів антиоксидантної системи (АОС)
на тлі пригнічення процесів вільно-радикального окислення організму хворих.
Механізми антиоксидантної і мембраностабілізуючої дії глутаргіну опосередковані
тим, що:
L-аргінін є інгібітором як початкових, так і кінцевих стадій ПОЛ завдяки
здатності безпосередньо вступати в реакцію з супероксидним аніон-радикалом,
зв'язуючи синглетний кисень і гідроксильний радикал;
антиоксидантні і мембраностабілізуючі властивості виявляють метаболіти аргініну
- пролін, сечовина, поліаміни, гуанідінові основи;
екзогенне введення L-аргініну дозволяє інгібувати процеси вільно-радикального
окислення через NO-регулюючу систему завдяки оксидантно-антиоксидантному
дуалізму NO, який за умов патологічної активації процесів ПОЛ виявляє саме
антиоксидантні властивості, при цьому коротка тривалість життя у біологічній
системі та незначний радіус дифузії зумовлює локальність його дії у межах
утворення - в печінці;
через NО-механізм зменшується стресорна активацію вільно-радикального окислення
за рахунок підвищення активності антиоксидантних ферментів і активації синтезу
білків „теплового шоку" і відтворення захисних ефектів адаптації.
За свідченнями даних літературних джерел гепатопротекторний вплив глутаргіну, а
також стимуляція ним білкового обміну можуть пояснюватись дією на рівні
ядерного апарату гепатоцитів. Виходячи з вищенаведеного, можливим механізмом
фармакологічної дії глутаргіну є здатність глутамінової кислоти стабілізувати
полісомний профіль.
Глутаргін здійснює позитивний вплив на ліпідний та пігментний обміни, а також
реалізує позитивний вплив на обмін сполучної тканини печінки.
Включення в комплексне лікування коензим композитум дає можливість без
додаткового інвазивного і медикаментозного навантаження посилити ефективність
загальноприйнятої терапії. Провідними діючими чинниками коензим композитум є
активація клітинного дихання, який покращує центральну і регіональну
гемодинаміку, нормалізує оксидантно-антиоксидантну рівновагу, покращує кисневий
статус організму, що призводить до нормалізації перебігу вагітності.
В результаті застосування коензим композитум в організмі вагітної жінки
відбувається наступний процес: активується клітинне дихання, діючи на цикл
Кребса в якості індуктора заблокованих внутрішньоклітинних ферментних систем.
Препарат ефективний при гіпоксії тканин. Він також може застосовуватися при
порушеннях центрального і периферичного кровообігу і мікроциркуляції.
2.2. Комплекс використаних методик імунологічного дослідження при спостереженні
за жінками, вагітність яких ускладнилася прееклампсією легкого та середнього
ступенів важкості
Для імунофеноти
- Київ+380960830922