РОЗДІЛ 2
Методи та об’єкт дослідження
2.1. Етапи дослідження та методи обстеження жінок
Для досягнення мети та вирішення поставлених задач була розроблена програма
дослідження, яка містила 4 етапи (рис. 2.1). Дослідження відповідає всім
етичним нормам до наукових робіт, на що був отриманий дозвіл етичного комітету
Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Перед
обстеженням всі пацієнтки були проінформовані про характер клінічного
дослідження, призначення препаратів та можливі побічні ефекти. Дослідження
проводилися після одержання згоди на участь в них.
Рис. 2.1. Етапи дослідження
Дослідження проведені на протязі 2003–2007 років на базі Донецького
регіонального центру охорони материнства та дитинства (генеральний директор,
чл-кор. АМН України, д.мед.н., професор Чайка В.К.), міської клінічної лікарні
№ 9 м. Донецька (головний лікар — Тарасенко М.І.), Центральної
науково-дослідної лабораторії Донецького національного медичного університету
ім. М. Горького (керівник — д.мед.н., професор Прилуцький О.С.).
На першому етапі дослідження проведено ретроспективний клініко-статистичний
аналіз 500 історій пологів та амбулаторних карт вагітних з порушеним
мікробіоценозом пологових шляхів (рис. 2.2).
На другому етапі проведено обстеження 150 жінок з порушеним мікробіоценозом
пологових шляхів віком 17–22 років.
Пацієнток основної групи поділено на три підгрупи: I підгрупа — 35 жінок, які
знаходилися під спостереженням до настання теперішньої вагітності у зв’язку із
патологією репродуктивної системи на тлі інфекційного процесу з наступною
передгравідарною підготовкою, після чого рекомендовано планування вагітності,
під час якої вони знаходилися під нашим спостереженням; II підгрупа Ї 45 жінок,
які знаходилися під спостереженням з перших тижнів вагітності та пройшли
комплексне обстеження та лікування за розробленою схемою; III підгрупа — 30
жінок, які знаходилися під спостереженням з кінця II – початку III триместру
вагітності і, відповідно, не отримали повного обстеження та лікування за
розробленою схемою.
Групу порівняння склали 40 вагітних, яких було проліковано за загальноприйнятою
схемою.
Контрольну групу склали 30 вагітних того ж віку з фізіологічним перебігом
вагітності та фізіологічним станом пологових шляхів (рис. 2.2).
На третьому етапі розроблено прогностичну таблицю з виникнення ФПН у вагітних з
порушеним мікробіоценозом пологових шляхів на підставі виявлених факторів
ризику розвитку цієї патології.
На четвертому етапі оцінено ефективність розроблених діагностичних та
лікувально-профілактичних заходів для жінок з порушеним мікробіоценозом
пологових шляхів.
Рис. 2.2. Розподіл жінок за групами
Обстеження пацієнток проведено із застосуванням комплексу загальноприйнятих
[120–123] та запропонованих нами спеціальних методів дослідження (рис. 2.3).
Вивчення анамнестичних даних.
Клініко-лабораторні дослідження: огляд зовнішніх статевих органів, огляд в
дзеркалах, піхвове дослідження.
Аналіз отриманих даних багато в чому забезпечував успіх клінічної діагностики,
що, в свою чергу, визначало доцільність проведення лабораторних досліджень.
Пацієнтки обстежені із застосуванням загальноклінічних, біохімічних,
цитологічних і морфологічних методів.
Рис. 2.3. Методи дослідження
Діагностика інфекційної патології піхви Діагностика інфекційної патології піхви
поряд із виявленням облігатних патогенів включала: характеристику складу
піхвового мікробіоценозу, класичний бактеріологічний метод дослідження з
виділенням чистої культури бактерій та їхню ідентифікацію із використанням
тест-системи фірми «Lachema» (Чехія). Діагностика складала виключення
урогенітальної інфекції, мікроскопію піхвового мазка, пофарбованого за Грамом;
посів виділень на факультативно-анаеробну групу мікроорганізмів і
мікроаерофіли.
Під час мікроскопії піхвового мазка, пофарбованого за Грамом, оцінювали стан
піхвового епітелію (перевага клітин поверхневого, проміжного або
парабазального шарів, а також наявність «ключових» клітин); лейкоцитарну
реакцію (її наявність, ступінь вираженості, прояв фагоцитозу, його
завершеність); склад мікрофлори (кількісна та якісна оцінка за морфотипами та
тинкторіальними властивостям) (рис. 2.4).
Рис. 2.4. Алгоритм мікроскопічної характеристики біоценозу піхви
та корекція біоценозу на етапі планування вагітності
Вивчення гормонального статусу проводили за допомогою визначення в крові вмісту
стероїдних і пептидних гормонів ФПК (Е3, прогестерон, кортизол, ПЛ)
радіоімунним методом за допомогою готових комерційних наборів фірми
«ESA-IRE-Soring» (Франція) за інструкціями, що додавалися.
Стан гуморальної ланки імунітету оцінювали на підставі вивчення вмісту Ig А, М,
G у сироватці крові турбометричним методом з готовими комерційними наборами
реактивів (Москва) та у цервікальному слизу — методом радіальної імунодифузії
на гелі за G. Manchini (1965) у модифікації Д. Стефані і співавт. (1978).
Вміст ТЛФ визначали у сироватці крові на біохімічному аналізаторі «Ultra»
(КОНЕ, Фінляндія) в стандартних умовах із використанням реагентів фірми
«коне» (Фінляндія).
Піхвову рідину збирали за допомогою стерильного одноразового шприца з
приєднанням до нього стерильного підключичного катетера для одноразового
користування. Отриманий матеріал в кількості 2 мл поміщали до пробірки та на
протязі 1,5–2 годин доставляли до лабораторії. На апараті Vitalab Flexor Е
КФК-2МП (Голландія) визначали: вмі