Ви є тут

Антенатальна охорона плода у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів в умовах спостереження в жіночій консультації

Автор: 
Жердєва Ірина Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U004599
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Методи та об’єкт дослідження
2.1. Етапи дослідження та методи обстеження жінок
Для досягнення мети та вирішення поставле­них задач була розроблена програма
дослідження, яка містила 4 етапи (рис. 2.1). Дослід­ження відповідає всім
етичним нормам до наукових робіт, на що був отриманий дозвіл етичного комітету
Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Перед
обстеженням всі пацієнтки були проінфор­мовані про характер клінічного
дослідження, призначення препара­тів та можливі побічні ефекти. Дослідження
проводилися після одержан­ня згоди на участь в них.

Рис. 2.1. Етапи дослідження
Дослід­ження проведені на протязі 2003–2007 років на базі Донецького
регіонального центру охорони материнства та дитинства (генеральний директор,
чл-кор. АМН України, д.мед.н., професор Чайка В.К.), міської клініч­ної лікарні
№ 9 м. Донецька (головний лікар — Тарасенко М.І.), Центральної
науково-дослід­ної лабораторії Донецького національного медичного університету
ім. М. Горько­го (керівник — д.мед.н., професор Прилуцький О.С.).
На першому етапі дослідження проведено ретроспективний клініко-статистичний
аналіз 500 історій пологів та амбулаторних карт вагітних з порушеним
мікробіо­ценозом пологових шляхів (рис. 2.2).
На другому етапі проведено обстеження 150 жінок з порушеним мікробіоценозом
пологових шляхів віком 17–22 років.
Пацієнток основної групи поділено на три підгрупи: I підгрупа — 35 жінок, які
знаходилися під спостереженням до настання теперішньої вагітності у зв’язку із
патологією репродуктивної системи на тлі інфекційного процесу з наступною
передграві­дарною підготовкою, після чого рекомендовано плануван­ня вагітності,
під час якої вони знаходилися під нашим спостереженням; II підгрупа Ї 45 жінок,
які знаходилися під спостереженням з перших тижнів вагітності та пройшли
комплексне обстеження та лікування за розробленою схемою; III підгрупа — 30
жінок, які знаходилися під спостереженням з кінця II – початку III триместру
вагітності і, відповідно, не отримали повного обстеження та лікування за
розробленою схемою.
Групу порівняння склали 40 вагітних, яких було проліковано за загальноприйнятою
схемою.
Контрольну групу склали 30 вагітних того ж віку з фізіологічним перебігом
вагітності та фізіологічним станом пологових шляхів (рис. 2.2).
На третьому етапі розроблено прогностичну таблицю з виникнення ФПН у вагітних з
порушеним мікробіоценозом пологових шляхів на підставі виявлених факторів
ризику розвитку цієї патології.
На четвертому етапі оцінено ефективність розроблених діагностичних та
лікувально-профілактичних заходів для жінок з порушеним мікробіоценозом
пологових шляхів.

Рис. 2.2. Розподіл жінок за групами
Обстеження пацієнток проведено із застосуванням комплексу загально­прийнятих
[120–123] та запропонованих нами спеціальних методів дослідження (рис. 2.3).
Вивчення анамнестичних даних.
Клініко-лабораторні дослідження: огляд зовнішніх статевих органів, огляд в
дзеркалах, піхвове дослідження.
Аналіз отриманих даних багато в чому забезпечував успіх клінічної діагно­стики,
що, в свою чергу, визначало доцільність проведення лаборатор­них досліджень.
Пацієнтки обстежені із застосуванням загальноклінічних, біохімічних,
цито­логіч­них і морфологічних методів.

Рис. 2.3. Методи дослідження
Діагностика інфекційної патології піхви Діагностика інфекційної патології піхви
поряд із виявленням облігатних патогенів включала: харак­те­ри­стику складу
піхвового мікробіоценозу, класичний бактеріологіч­ний метод досліджен­ня з
виділенням чистої культури бактерій та їхню іденти­фікацію із використан­ням
тест-системи фірми «Lachema» (Чехія). Діагностика складала виключення
урогенітальної інфекції, мікроскопію піхвового мазка, пофарбованого за Грамом;
посів виділень на факультативно-анаеробну групу мікроорганізмів і
мікроаерофіли.
Під час мікроскопії піхвового мазка, пофарбованого за Грамом, оцінювали стан
піхвового епітелію (перевага клітин поверхневого, проміжного або
пара­базального шарів, а також наявність «ключових» клітин); лейкоцитарну
реакцію (її наявність, ступінь вираженості, прояв фагоцитозу, його
заверше­ність); склад мікрофлори (кількісна та якісна оцінка за морфотипами та
тинкторіальними властивостям) (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Алгоритм мікроскопічної характеристики біоценозу піхви
та корекція біоценозу на етапі планування вагітності
Вивчення гормонального статусу проводили за допомогою визначення в крові вмісту
стероїдних і пептидних гормонів ФПК (Е3, прогесте­рон, кортизол, ПЛ)
радіо­імунним методом за допомогою готових комерційних наборів фірми
«ESA-IRE-Soring» (Франція) за інструкція­ми, що додавалися.
Стан гуморальної ланки імунітету оцінювали на підставі вивчення вмісту Ig А, М,
G у сироватці крові турбометричним методом з готовими комерційними наборами
реактивів (Москва) та у цервікальному слизу — методом радіальної імунодифузії
на гелі за G. Manchini (1965) у модифікації Д. Стефані і співавт. (1978).
Вміст ТЛФ визна­чали у сироватці крові на біохімічному аналізаторі «Ultra»
(КОНЕ, Фінлян­дія) в стандартних умовах із використан­ням реагентів фірми
«коне» (Фінлян­дія).
Піхвову рідину збирали за допомогою стерильного одноразового шприца з
приєднан­ням до нього стерильного підключичного катетера для одно­разового
кори­сту­вання. Отриманий матеріал в кількості 2 мл поміщали до пробірки та на
про­тязі 1,5–2 годин доставляли до лабораторії. На апараті Vitalab Flexor Е
КФК-2МП (Голландія) визначали: вмі