РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Комплекс використаних методів при обстеженні жінок із генітальним
ендометріозом
Робота виконана у Прикарпатському центрі репродукції людини (головний лікар –
Босацький Я.В.) м. Івано-Франківська.
Проведений аналіз 759 лапароскопічних, втручань виконаних в Прикарпатському
центрі репродукції людини з приводу діагностики і лікування причин непліддя в
2003-2005 рр. Всі жінки були репродуктивного віку. При аналізі нами виявлено,
що в 279 випадках діагностовано зовнішній геніальний ендометріоз, що складає
36,7%.З них у 133 жінок ЗГЕ поєднувався з іншою гінекологічною патологією, а у
146 (19,2%) жінок був основним захворюванням, з них 128 пацієнток увійшли до
основної групи спостереження.
При виконанні роботи нами були обрані наступні напрямки досліджень:
- клініко-параклінічне обстеження 157 жінок з непліддям, з них 128 з ЗГЕ і 29
жінок без гінекологічної паталогії;
- дослідження особливостей клініки генітального ендометріозу, асоційованого з
безпліддям;
- наукове обґрунтування, розробка і вивчення метаболічних, гормональних та
морфологічних змін у жінок з генітальним ендометріозом.
Для встановлення діагнозу, формування груп дослідження та контролю ефективності
проведеного лікування зовнішнього генітального ендометріозу використовували
алгоритм ВООЗ, який включав такі етапи: цілеспрямований збір анамнезу та
виявлення клінічних проявів генітального ендометріозу, другий – лабораторна
діагностика, третій – інструментальні методи обстеження: ультразвукове
дослідження, лапароскопічна діагностика.
З метою вивчення певних патогенетичних механізмів розвитку генітального
ендометріозу, ми, крім загальноприйнятих клініко-лабораторних методів,
використовували біохімічні тести, які дозволяли оцінити стан гомеостазу на
внутрішньоклітинному рівні.
Групу спостереження склали 128 пацієнток з генітальним ендометріозом і
непліддям, які були прооперовані в Прикарпатському центрі репродукції людини і
амбулаторно спостерігались протягом 1-3 років.
Контрольну групу склали 29 жінок з непліддям, пов’язаним з чоловічим фактором,
котрим проведена діагностична лапароскопія перед проведенням допоміжних
репродуктивних технологій, і у яких не виявлено гінекологічної паталогії.
Нами проаналізовано результати комбінованого лікування ЗГЕ (хірургічна
лапароскопія і післяопераційна гормональна корекція). Вік пацієнток складав від
22 – до 37 років. Тривалість непліддя була від 3,5 – до 9 років. ЗГЕ був
верифікований під час лапароскопії і підтверджений патогістологічними
дослідженнями. Під час лапароскопії проводились наступні хірургічні втручання
для видалення ендометріоїдних гетеротопій: механічне висічення в межах здорових
тканин, біполярна коагуляція, монополярна різка і коагуляція, ендокоагуляція
крижово-маткових зв’язок, роз’єднання зростів малого тазу. Лікування в
післяопераційному періоді проводилось в залежності від ступеня поширеності ЗГЕ
і поліморфізму ознак, а також від віку хворих і тривалості непліддя. Протягом
року пацієнтки ретельно спостерігались амбулаторно, їм проводився
ультразвуковий моніторинг росту фолікулів, овуляції і стану ендометрію. При
відсутності овуляції, лютеїнізації неовульованого фолікула жінкам призначалось
контрольована індукція овуляції та допоміжні репродуктивні технології. Згідно
існуючих положень, критерієм неплідності, вважали відсутність вагітності без
застереження від неї при регулярному статевому житті не менше одного року. У
дану вибірку подружню пару включали за умов нормальної спермограми зі
збереженою проникливістю сперматозоїдів у слиз цервікального каналу. Обстежених
жінок розподіляли на групи при лапароскопічному втручанні і в залежності від
важкості і поширеності патологічного процесу.Першу групу склали 49 жінок з І-ІІ
ступенем ГЕ, другу – 40 жінок з ІІІ ступенем, третю – 39 жінок з ІV ступенем
ЗГЕ. Дослідження проводили у відповідності до розробленої анкети, яку
використовували в подальшій роботі. Пацієнткам проводились уніфіковані
обстеження, тобто, вивчення гінекологічного соматичного анамнезу, загальне
клініко-лабораторне дослідження ,огляд в дзеркалах та бімануальне дослідження
та ін.
Діагноз зовнішнього геніального ендометріозу ставили на підставі оцінки скарг,
об’єктивного обстеження гінекологічного статусу та даних ультразвукового
дослідження.Верефікація ЗГЕ проводилась під час лапароскопії з послідуючим
патогістологічним підтвердженням.
Ультразвукове обстеження ми проводили з метою постановки діагнозу ЗГЕ,
верифікації овуляції та змін ендометрію протягом менструального циклу, шляхом
трансабдомінальної та трансвагінальної сонографії на ультразвуковому апараті
“.VOLUSON 730 конвексними датчиками з частотою 3,5 МГц і 7,5 МГц у динаміці 4-6
менструальних циклів.
Ехографічна діагностика ЗГЕ полягала у візуалізації ендометріоїдних
гетеротопій, що локалізувались на очеревині малого тазу та внутрішніх статевих
органів з ехографічними ознаками подвійного контуру та наявності середньої та
підвищеної ехогенності дрібнодисперсного вмісту, що не зміщується. При
ультразвуковому дослідженні при виявленні ЗГЕ диференціальну діагностику
проводили із кістами яєчників, патологією маткових труб та іншою патологією.
Оцінюючи стан ендометрію ми визначали кількісні та якісні морфологічні
характеристики протягом менструального циклу. При цьому визначали товщину
ендометрію, яка залежала від фази менструального циклу. При виявленні
гіперплазії ендометрію, ехографічно відмічено значну товщину його протягом
менструального циклу. На основі дослідження функціонального стану ендометрію у
співставленні
- Київ+380960830922