Ви є тут

Організаційно-правові аспекти діяльності природоохоронної прокуратури.

Автор: 
Таранушич Сергій Васильович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U004685
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ФУНКЦІЇ ПРИРОДООХОРОННОЇ ПРОКУРАТУРИ
Прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законів про охорону
навколишнього природного середовища
Розпочинаючи аналіз питання прокурорського нагляду за додержанням законів про
охорону навколишнього природного середовища, необхідно вказати, що чинне
законодавство України поняття прокурорського нагляду не містить, що обумовлює
існування чисельних точок зору науковців та практиків з цього приводу. При
цьому необхідно визнати, що більшість дефініцій вказаного поняття не можуть
вважатися такими, що визначають всі необхідні та достатні ознаки прокурорського
нагляду. Так, існує думка, що прокурорський нагляд – це вид діяльності
прокуратури, суть якого полягає у здійсненні нагляду за додержанням і
застосуванням законів [143, с.162-163]. На нашу думку, з ним важко погодитися,
оскільки, по-перше, визначення дається через поняття, яке визначається, що не
дає змоги зрозуміти, що уявляє собою категорія «нагляд», і, по-друге,
необґрунтовано звуженим уявляється нам зведення прокурорського нагляду лише до
нагляду за додержанням законів. Конституція України у ст.121 визначила, що на
прокуратуру України покладаються нагляд за додержанням прав і свобод людини і
громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади,
органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами [1].
Отже, виходячи з положень Основного Закону, зміст поняття «нагляд» має
охоплювати не лише нагляд за додержанням і застосуванням законів, але й нагляд
за додержанням прав і свобод людини і громадянина. При цьому, відповідно до
положень ч.1 ст.22 Конституції України, закріплені в ній права і свободи людини
і громадянина, не є вичерпними, тобто конституційні положення передбачають
існування і інших, таких, що не знайшли свого відображення у Основному Законі,
прав і свобод людини. Не вдаючись до дискусії щодо розуміння прав людини з
точки зору концепції природних прав людини і позитивістської теорії, викладення
змісту яких міститься, наприклад, у дисертаційній роботі В.Ю.Васецького [143],
зауважимо, що відповідно до усталеної в правових науках думки визнається
первинність прав і свобод людини та незалежність їх існування від будь-якої
влади [144, с.69; 145, с.26-28; 146, ч.17-20 та інші]. Крім того, як слушно
зауважує І.Й.Магновський, права і свободи людини можуть існувати як в
національному аспекті: шляхом їх визнання і закріплення в Конституції держави,
законах, підзаконних актах, інших нормативно-правових актах; так і в
міжнародному аспекті: шляхом підготовки і прийняття міжнародних документів, що
містять в собі стандарти з прав людини, наприклад, Статут ООН, приєднанням до
міжнародних договорів з прав людини, їх ратифікацією [144, с.60]. Отже, поняття
прокурорського нагляду за додержанням законів, виходячи з вищенаведених
міркувань, не охоплює змісту поняття нагляду за додержанням прав і свобод
людини і громадянина, оскільки права і свободи людини є за своїм обсягом
ширшими, ніж положення законів, в яких вони закріплені.
Аналіз змісту гарантій екологічних прав громадянина, закріплених у ст.10 Закону
України «Про охорону навколишнього природного середовища» свідчить, що
екологічні права громадян забезпечуються: а) проведенням широкомасштабних
державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану
навколишнього природного середовища; б) обов'язком міністерств, відомств,
підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для
запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє
природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні
продуктивних сил, будівництві та експлуатації народногосподарських об'єктів; в)
участю громадських об'єднань та громадян у діяльності щодо охорони
навколишнього природного середовища; г) здійсненням державного та громадського
контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного
середовища; д) компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров'ю
і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього
природного середовища; е) невідворотністю відповідальності за порушення
законодавства про охорону навколишнього природного середовища; є) створенням та
функціонуванням мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої
інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної
інформації. При цьому зазначається, що діяльність, що перешкоджає здійсненню
права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх
екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та
іншим законодавством України [41].
Як можна побачити, у даному переліку відсутнє будь-яке згадування про органи
прокуратури та їх нагляд за додержанням законів про охорону навколишнього
природного середовища, що виступає діючою гарантією додержання екологічних прав
людини і громадянина. Безумовно, серед переліку гарантій можна виділити таку,
як здійснення державного та громадського контролю за додержанням законодавства
про охорону навколишнього природного середовища (п.г)), однак хотілося б
зазначити, що нагляд, на нашу думку, ніяк не може вважатися скловим елементом
контролю. Необхідно зазначити, що проблеми контролю і нагляду у
загальнотеоретичному розумінні традиційно привертають увагу вчених в сфері
прокурорського нагляду і управлінської діяльності, їм присвячено багато
наукових досліджень [147; 148; 149; 150]. Як справедливо зазначає В.М.Гаращук,
контроль та нагляд - основні способи забезпечення законності й дисципліни у
державному