РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ
МІСЬКОГО ГОЛОВИ
2.1. Роль і місце міського голови в організації роботи міської ради
Відповідно до законодавства України територіальні громади України здійснюють
місцеве самоврядування у рамках континентальної системи за організаційною
формою «рада – голова» (у зарубіжних країнах більш поширеною є назва «рада –
мер»). Світова практика демонструє значну різноманітність
організаційно-правових форм місцевої влади:
а) форма «сильна рада – слабкий мер» (схема 1). Для неї характерним є фактичне
наділення місцевої ради як нормотворчими, так і виконавчими повноваженнями,
повноваженнями в господарських, фінансових та кадрових питаннях. Управління
місцевими справами в основному здійснюється через систему галузевих комітетів,
які створюються радою.
За цією формою мер обирається радою на строк її повноважень і лише в окремих
країнах, де застосовується така форма, мер може обиратися громадою. Так, мер
виконує представницькі функції, головує на засіданнях ради, може пропонувати
раді прийняття тих чи інших рішень, наділяється правом вето, яке найчастіше
долається простою більшістю голосів членів ради. Всі кадрові призначення
«слабкий мер» здійснює лише за погодженням з радою, а ряд виконавчих функцій
здійснюють посадові особи місцевого самоврядування, які обираються
безпосередньо громадою.
До переваг зазначеної організаційно-правової форми відносять стабільність та
надійний захист муніципального представництва від зловживань виконавчого
органу. Головними недоліками цієї форми вважають певний вакуум виконавчої
влади, оскільки вона не передбачає будь-якої посадової особи, яка б несла
відповідальність за всі питання реалізації програми муніципалітету. Наслідком
цього може стати дроблення місцевого самоуправління та його слабка координація
[164, с. 52]. Практика зарубіжних країн свідчить, що форма «сильна рада –
слабкий мер» є ефективною лише в умовах невеликих громад (менше 10 тисяч
мешканців).
Схема 1. Форма «сильна рада – слабкий мер»
б) форма «сильний мер – рада» (схема 2). «Сильний» мер завжди обирається
безпосередньо населенням, він призначає та звільняє муніципальних чиновників
(одноосібно або за узгодженням з радою), розподіляє повноваження між
муніципальними органами управління, наділяється правом вето на рішення ради,
яке може бути подолане кваліфікованою більшістю голосів членів ради. Він готує
рекомендації стосовно нормотворчої діяльності ради, відповідає за складання та
виконання місцевого бюджету, наділяється повноваженнями представляти інтереси
громади у відносинах з іншими громадами та центральною владою. Характерними
ознаками рад при «сильних» мерах є їх порівняно невелика чисельність.
Така форма відповідає умовам великого міста, складність управління яким вимагає
необхідності концентрації владних повноважень і відповідальності в одних руках.
В той же час вона може призвести до виникнення конфліктних ситуацій між мером і
радою у випадках коли вони представляють різні політичні партії.
Схема 2. Форма «сильний мер – рада»
в) форма «рада – менеджер» (схема 3) полягає у введенні інституту головного
адміністративного чиновника – професіонала в галузі управління. Цей чиновник
призначається і звільняється радою, а до його функцій входить спрямування та
координація повсякденної діяльності муніципальних органів управління,
підготовка місцевого бюджету тощо. Рада при цьому виступає в якості «ради
директорів», вона визначає загальний політичний курс муніципалітету.
Перевага цієї форми полягає в тому, що виконавчі функції здійснюються
професіоналом, який добре обізнаний в питаннях муніципального управління.
Недоліком такої форми є недостатній вплив членів громади на політику, що
проводиться менеджером.
Схема 3. Форма «рада –менеджер»
Крім зазначених, існує ще й комбінована форма місцевої влади, яка
характеризується елементами двох форм «рада – менеджер» та «сильний мер –
рада».
На жаль, на сучасному етапі неможливість чітко визначити різновид форми
місцевого самоврядування в Україні пов’язана не з тим, що знайдено оптимальне
співвідношення між різновидами організаційної форми «рада – мер», а з
численними прогалинами у законодавстві, з відсутністю правового регулювання
істотних питань [189, с.124]. Принцип взаємовідносин в системі місцевого
самоврядування України буде залежати від подальшого розвитку законодавства –
наприклад, від адекватного визначення статусу міських голів [147]. Все ж таки,
ми вважаємо, що організаційно-правова форма місцевого самоврядування в Україні
більше наближається до різновиду «рада – сильний мер» у його класичному
вигляді.
Конституційна модель місцевого самоврядування в Україні, як ми визначили в
попередньому розділі, передбачає обрання міського голови незалежним від ради
шляхом - він обирається відповідною територіальною громадою.
Розглянуті в попередньому розділі положення дають нам уявлення про поняття
адміністративно-правового статусу та його елементи, поняття та сутність посади
міського голови. Ми встановили, що невід’ємним елементом
адміністративно-правового статусу міського голови є його права та обов’язки.
Предметом дослідження цього підрозділу стануть питання щодо місця та ролі
міського голови в організації роботи міської ради.
Згідно із законодавством України міська рада є представницьким колегіальним
органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до
закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і
приймати від її імені рішення. Наявність представницького органу, який
- Київ+380960830922